Рішення

від 07.10.2019 по справі 909/947/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/947/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, буд. 21,м.Івано-Франківськ,76004

до відповідача: Громадської організації "Миротворець карпат"

вул. Північний бульвар ім.Пушкіна, буд.7а, кв. 86,м. Івано-Франківськ,76009

про стягнення неустойки в сумі 3 093 грн 90 коп

за участю представників сторін:

від позивача: Кручок А.Б.;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Громадської організації "Миротворець карпат" про стягнення неустойки в сумі 3 093 грн 90 коп за несвоєчасне звільнення нежитлових приміщень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на розірвання договору оренди, укладеного між сторонами, всупереч Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України, відповідач продовжував користуватися приміщеннями та звільнив їх лише 06.05.2019, тому, враховуючи що відповідач не виконав обов"язку щодо своєчасного повернення приміщень, орендодавцем нараховано неустойку у сумі подвійного розміру орендної плати за період з 01.10.2018 по 06.05.2019.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи по суті призначив на 07.10.2019; сторонам встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Так, ухвала про відкриття провадження у справі від 09.09.2019, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв"язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/3309/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17, від 02.08.2019 у справі №908/2445/18.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників судового процесу до суду не поступало.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, з підстав, визначених ч.2 ст. 202 ГПК України.

Правом на надання відзиву у справі відповідач також не скористався.

Таким чином, суд, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.10.2016 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Миротворець карпат" укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3850, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 23,45 кв.м розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 147, який перебуває на балансі комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (пункт 1.1 договору).

Розмір та порядок сплати орендної плати визначено п. п.3.2, 3.4 договору оренди.

Розділом 5 договору визначено відповідальність сторін у випадку порушення умов договору.

Зокрема, пунктом 2.4 договору сторони погодили, що у разі розірвання договору, закінчення строку його дії, відмови орендаря або орендодавця від його продовження чи відмови орендодавця від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, а також у випадку банкрутства орендаря орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві приміщення у взаємно погоджені терміни, але не пізніше як: в день набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору з підстав, викладених в п. 6.3 цього договору.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, в тому числі, якщо: орендар має заборгованість з орендної плати, що рівна або перевищує тримісячний розмір орендної плати за приміщення (п.6.3.4 договору).

Передача приміщень від орендаря до орендодавця після припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками орендаря і орендодавця. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення приміщень, він сплачує орендодавцю неустойку, нараховану згідно п. 5.1.3 договору.

Відповідно до п. 5.1.3 договору, у випадку не виконання орендарем обов`язку щодо повернення орендодавцеві приміщень відповідно до вимог п. 2.4. договору, він сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщенням.

Нежитлові приміщення, розташовані в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 147 передані орендарю 12 жовтня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі в оренду .

Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2018 у справі № 909/237/18, суд ухвалив задовольнити позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та розірвати договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3850 від 12.10.2016, укладений між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Громадською організацією "Миротворець Карпат" та стягнути з Громадської організації "Миротворець Карпат" на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 в сумі 2656,79 грн, пеню за період з 21.06.2017 по 20.12.2017 в розмірі 232,97 грн, 3 % річних за період 21.11.2016 по 20.12.2017 в розмірі 38,07 грн, інфляційні збитки за період з 21.11.2016 по 20.12.2017 в розмірі 156,66 грн та 3524 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 12.06.2018.

Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2018 у справі № 909/977/18, суд задовольнив позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Громадської організації "Миротворець Прикарпаття" та стягнув з відповідача 1076,84 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2018 по 11.06.2018, пеню в сумі 115,47, 3 % річних в сумі 10,19 грн, неустойку в сумі 1458,60 та 3506,38 грн судового збору та зобов"язав відповідача звільнити нежитлові приміщення загальною площею 23,45 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 147 та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради. Рішення набрало законної сили 16.01.2019.

Згідно з актом державного виконавця Івано-Франківського МВДВС ГТУЮ від 06.05.2019 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області №100 від 16.01.2019 про звільнення нежитлових приміщень загальною площею 23,45 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 147 та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради встановлено, що вказані нежитлові приміщення повернуті Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради шляхом звільнення приміщень.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

З огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що у разі розірвання договору, закінчення строку його дії, відмови орендаря або орендодавця від його продовження чи відмови орендодавця від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, а також у випадку банкрутства орендаря орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві приміщення у взаємно погоджені терміни, але не пізніше як: в день набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору з підстав, викладених в п. 6.3 цього договору.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, в тому числі, якщо: орендар має заборгованість з орендної плати, що рівна або перевищує тримісячний розмір орендної плати за приміщення (п.6.3.4 договору).

Передача приміщень від орендаря до орендодавця після припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками орендаря і орендодавця. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення приміщень, він сплачує орендодавцю неустойку, нараховану згідно п. 5.1.3 договору.

Відповідно до п. 5.1.3 договору, у випадку не виконання орендарем обов`язку щодо повернення орендодавцеві приміщень відповідно до вимог п. 2.4. договору, він сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщенням.

Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до приписів ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи те, що відповідач не виконав обов`язку щодо своєчасного повернення майна після розірвання договору та продовжував користуватися ним без відповідних правових підстав, позивачем нараховано неустойку в сумі подвійного розміру орендної плати в сумі 3093 грн 90 коп за період з 01.10.2018 по 06.05.2019.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не подано документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності правових підстав для стягнення неустойки в сумі 3093 грн 90 коп за період з 01.10.2018 по 06.05.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Миротворець Карпат", вул. Північний бульвар, 7а, кв. 86, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 40010276) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (код 04054346) - 3093 (три тисячі дев"яносто три гривні) 90 коп. неустойки та 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.10.2019

Суддя О.В. Рочняк