Рішення

від 11.10.2019 по справі 910/10801/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2019Справа № 910/10801/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши без виклику сторін, матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІР СЕРВІС СК" (вул. Господарська, 12, с.Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08122, код ЄДРПОУ 40910576)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ОСНОВА" (вул. Оноре Де Бальзака, буд.16, м.Київ, 02225. код ЄДРПОУ 41779787)

про стягнення 272 517,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІР СЕРВІС СК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ОСНОВА" про стягнення суми 199 500,00 грн основного боргу, 73 017,00грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено передоплату, проте, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, не поставив товар на суму 199 500,00 грн.

Ухвалою від 13.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

13.09.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги.

Відповідач письмового відзиву, заяви із запереченням щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у встановлений строк не надав, про судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.08.2019 отримана позивачем - 20.08.2019, відповідачем також - 20.08.2019.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір Сервіс СК" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Основа (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки № 13/41 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених даним договором, передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити плити дорожні.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна за одиницю Товару обумовлена в Специфікації на поставку товару та відображається у видаткових накладних Постачальника.

Відповідно до Специфікації № 1 від 05.11.2018 до Договору:

найменування Товару - плити дорожні;

кількість товару - 380 м. кв.;

строк поставки з дати 12.11.2018 - 30 календарних днів;

ціна за одиницю товару - 525 грн.;

загальна вартість товару (з ПДВ) - 199 500 грн.

Відповідно до п. 1 вказаної Специфікації строк оплати товару протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору. Строк поставки товару 30 календарних днів з дати 12.11.2018.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата Товару здійснюється в національній валюті України шляхом внесення передоплати в розмірі 90 % вартості Товару, зазначеної в рахунку-фактурі. Решта 10 % вартості Товару Покупець вносить на поточний рахунок Постачальника після виконання всіх обов`язків щодо постачання Товару Постачальником.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення обома сторонами і діє у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язань з поставки оплаченого товару за Договором, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІР СЕРВІС СК" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ОСНОВА" 199 500,00 грн основного боргу, 73 017,00грн пені.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було виставлено рахунок № 190 від 05.11.2018 року на суму 199 500,00 грн. Відповідно до п. 1 Специфікації та п. 4.1. Договору Позивач відповідно до платіжного доручення № 489 від 09.11.2018 року сплатив 199 500,00 грн., що становить 100 % вартості замовленого Товару. Проте, відповідач у строки встановлені Специфікацією (до 12.12.2018) та станом на час розгляду справи не поставив Позивачу товар.

09.07.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.07.2019 №22/04-1, відповідно до якої просив відповідача повернути йому суму у розмірі 199 500,00 грн, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №489 від 09.11.2018 протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки товару відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 199 500,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 199 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 73 017,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання ( ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару понад 15 календарних днів. Покупець відповідно до п.5.1. договору, має право вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій у розмірі 0,2% від вартості не поставленого у встановлений строк товару за кожен день прострочення до дня повної поставки простроченого товару.

Суд розцінює п.7.3. договору, який передбачає відповідальність сторін у вигляді стягнення пені, проте, зазначений розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Судом враховано, що абзацом другим частини 2 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Суд зауважує, що вказана норма передбачає право збільшення саме законної неустойки. Для того, щоб неустойка вважалася законною необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначено її конкретний розмір, а також підстави стягнення (вид порушення, за яке неустойка встановлюється). Тому неможна вважати визначенням законної неустойки положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань яким встановлено граничний розмір саме договірної неустойки.

Враховуючи зазначене, судом здійснено перерахунок пені, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 35 746,03 грн. (подвійна облікова ставна НБУ) за період з 12.12.2018 по 12.06.2018.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Стосовно заявленого позивачем відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на надану адвокатом правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на надану адвокатом правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. позивач надав суду лише копію договору про надання правової допомоги від 26.06.2018, акт прийому передачі наданих послуг №1 до договору від 01.08.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6834/10 від 05.09.2018, ордер серія КС № 376034 від 01.08.2019. При цьому, жодного доказу на підтвердження сплати таких витрат позивач суду не надав.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на надану адвокатом правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ОСНОВА" (вул. Оноре Де Бальзака, буд.16, м.Київ, 02225, код ЄДРПОУ 41779787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІР СЕРВІС СК" (вул. Господарська, 12, с.Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08122, код ЄДРПОУ 40910576) суму основного боргу у розмірі 199 500 (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 35 746 (тридцять п`ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 3 523 (три тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 52 коп.

3. В решті позову відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.2019

Суддя Н.І. Ягічева