Ухвала

від 15.10.2019 по справі 910/5993/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2019Справа № 910/5993/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УСПА ЛЕД

До Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті

про стягнення 120 404,22 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Олійник О.С.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Беті" про стягнення 120 404,22 грн, з яких 100 003,20 грн основного боргу та 20 401,02 грн пені, посилаючись на неналежне виконання зобов`язань за договором на виконання верхолазних робіт №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 від 24.04.2017, в частині розрахунків за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 залучено до участі у справі №910/5993/18 Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

06.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Беті" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КП ЕЗО м. Києва "Київміськсвітло", про стягнення незаконно набутих коштів за договорами від 24.04.2017 № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 та №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 в сумі 572 401,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/5993/18 від 06.08.2018 вказану зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 у справі №910/5993/18 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ГК Беті" на користь ТОВ "Успа Лед" 100 003,20 грн основного боргу, 14 038,81 грн пені та 1 710,63 грн судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою від 03.07.2019 Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Беті" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 у справі №910/5993/18 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 у справі №910/5993/18 скасовано частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Беті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" 20 000 грн. основного боргу, 2 807 (дві тисячі вісімсот сім) грн 67 коп. пені та 342 грн 11 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовити"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Беті" 2 195 грн 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

02.09.2019р. на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019р., яка набрала законної сили 03.07.2019р., видано накази.

02.10.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті було подано заяву про накладення арешту на розрахунковий рахунок приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк , іпн 29755044724, МФО 300711 в межах суми 2195,92 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Беті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" грошові кошти в сумі 2195,92 грн., що знаходяться на рахунку приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк , іпн 29755044724, МФО 300711.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті посилалось на те, що в межах виконавчого провадження №60087689, яке було відкрито 17.09.2019р. постановою приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" було накладено арешт в межах суми 50 560,09 грн. Згідно вимоги приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни вказані кошти мають бути перераховані на її розрахунковий рахунок. Вказані обставини, на думку заявника, можуть вказувати на можливість знаходження коштів на рахунку приватного виконавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед", яке є боржником у відповідності до наказу від 02.09.2019р. Господарського суду міста Києва по справі №910/5993/18. Означене стало підставою для звернення до суду з розглядуваною заявою на підставі ст.336 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 07.10.2019р. судом було призначено розгляд заяви на 15.10.2019р.

Представником заявника у судовому засіданні було підтримано подану заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті , суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України Про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №910/5993/18, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частиною 1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Тобто, з системного аналізу вказаної правової норми полягає, що суб`єктний склад відповідних правовідносин повинен складатися з трьох осіб, а саме стягувача, боржника, а також іншої особи, яка має заборгованість перед боржником.

Таким чином, предметом дослідження суду, у даному випадку, є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі № 912/2199/17, від 01.08.2019р. по справі №927/313/18.

Проте, як вказувалось вище, в обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті посилалось на те, що в межах виконавчого провадження №60087689, яке було відкрито 17.09.2019р. постановою приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни, на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" було накладено арешт в межах суми 50 560,09 грн. Згідно вимоги приватного виконавця Корецької Ірини Павлівни вказані кошти мають бути перераховані на її розрахунковий рахунок. Вказані обставини, на думку заявника, можуть вказувати на можливість знаходження на рахунку приватного виконавця коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед", яке є боржником у відповідності до наказу від 02.09.2019р. Господарського суду міста Києва по справі №910/5993/18.

Тобто, з наведеного полягає, що фактично Товариством з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті заявлено про звернення стягнення на грошові кошти боржника за виконавчим документом у справі №910/5993/18, а не іншої особи, яка має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю УСПА ЛЕД . Означене вказує, що заява відповідача приписам ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України не відповідає, а отже, не підлягає задоволенню в частині стягнення грошових коштів.

Одночасно, щодо заяви відповідача в частині накладення арешту на рахунок приватного виконавця, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.336 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення, у тому числі забезпечення виконання рішення суду, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення виконання рішення суду і предметом вимоги заявника, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення як позову, так і виконання рішення суду, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення, у даному випадку - виконання рішення суду, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення виконання рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.05.2019р. по справі 910/3060/17.

Проте, всупереч наведеного, заявником наявні достатніх підстав для забезпечення виконання судового рішення у даному випадку не на навів.

До того ж, суд звертає увагу, що як нормою ст.336 Господарського процесуального кодексу України, так і нормою ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість накладення арешту саме на грошові кошти, проте, ніяким чином не рахунки в банківських установах.

За таких обставин, виходячи з вищенаведеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті про накладення арешту на розрахунковий рахунок та стягнення грошових коштів.

За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви №ГКБ/1006 від 26.09.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Беті було подано заяву про накладення арешту на розрахунковий рахунок та стягнення грошових коштів.

2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 17.10.2019р.

Суддя Спичак О.М.