Рішення
від 02.10.2019 по справі 917/747/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2019 Справа № 917/747/19

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХІНВЕСТ", вул. Вікентія Хвойки, б. 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080

до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 3-А, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400

про стягнення 2299226,99 грн.,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХІНВЕСТ" (далі - позивач/ ТОВ "ЕКОТЕХІНВЕСТ") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (далі - відповідач/ Відділ освіти) 2299226,99 грн., в тому числі 2202501,09 грн. основного боргу, 83791,04 грн. пені, 6982,59 3% річних, 5952,27 грн. інфляційних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 1 від 02.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.07.2019.

Ухвалою від 17.07.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.08.2019.

12.08.2019 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 2558615,47 грн., в тому числі 2188207,22 грн. основного боргу, 308216,42 грн. пені, 26286,89 грн. 3% річних, 35904,94 грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вказану норму, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду. В зв`язку з цим, розглядається позов про стягнення з відповідача 2558615,47 грн., в тому числі 2188207,22 грн. основного боргу, 308216,42 грн. пені, 26286,89 грн. 3% річних та 35904,94 грн. інфляційних втрат.

В підготовчому засіданні 14.08.2019 судом було оголошено перерву до 11.09.2019.

Ухвалою від 11.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019.

В судове засідання 02.10.2019 сторони не з`явивлися, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на його необґрунтованість.

Крім цього, відповідач у відзиві просить суд залучити до участі у справі Фінансове управління Решетилівської районної державної адміністрації, як третю особу.

Відповідно до ч. ч. 3, 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідач у відзиві зазначає, що третю особу слід залучити для надання пояснень щодо відсутності фінансування відповідача в частині сплати за спожитий природній газ в 2019 році.

Суд не вважає, що пояснення Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації щодо відсутності фінансування відповідача в частині сплати за спожитий природній газ в 2019 році можуть вплинути на результати вирішення спору. Також суд не вважає, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації щодо однієї із сторін.

В зв`язку з цим, Фінансове управління Решетилівської районної державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача судом не залучалося.

Крім цього, 11.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення стягуваних сум штрафних санкцій на 50%.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладено договір постачання природного газу № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати (поставити) споживачу товар - код ДК 021:2015-09120000-6-Газове паливо (природний газ), визначений за цінами (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а споживач - прийняти і оплатити такий товар.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору ним поставлено природний газ у січні 2019 року, лютому 2019 року та березні 2019 року, а відповідачем прийнято поставлений природний газ на загальну суму 2731608,41 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов`язань з постачання природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн., № б/н від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн. та № 194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. (копії актів - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.3. Договору порядок оплати встановлюється наступним чином:

- постачальник виставляє споживачу рахунок за спожитий природний газ після підписання із споживачем Акту приймання-передачі природного газу, який оформлюється протягом 10 днів після постачання природного газу постачальником;

- споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів з дня його отримання.

На виконання умов Договору позивачем відправлено відповідачу рахунки № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн., № 111 від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн. та № 194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. "Новою поштою", що підтверджується експрес-накладними № 20450117040056 від 07.02.2019, № 20450122216228 від 04.03.2019 та № 20450128605120 від 02.04.2019.

Згідно інформації з офіційного сайту Нова пошта споживачем отримано рахунки:

- № 50 від 11.02.2019 - 08.02.2019;

- № 111 від 06.03.2019 - 05.03.2019;

- № 194 від 10.04.2019 - 03.04.2019.

Позивач стверджує, що станом на 06.08.2019 відповідач частково оплатив акт приймання-передачі природного газу № 50 від 11.02.2019 на загальну суму 543400,99 грн. Інші акти, як зазначає позивач, відповідачем не оплачені.

В зв`язку з цим, за підрахунками позивача заборгованість відповідача за отриманий природний газ становить 2188207,22 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору при порушенні умов Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

На підставі вказаного пункту Договору, частин 4 і 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а також ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період з 18.02.2019 по 06.08.2019 у розмірі 308216,42 грн., 3% річних за цей же період у розмірі 26286,89 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2019 року по травень 2019 року у розмірі 35904,94 грн.

Вказані суми основного боргу, пені, річних та інфляційних позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві заперечує позов з наступних підстав.

Так, відповідач зазначає, що він є структурним підрозділом органу державної влади, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб закладів та установ освіти Решетилівського району Полтавської області. Отже, відповідач не є прибутковою організацією, що має свої власні надходження та право вільно ними розпоряджатись. Фінансування потреб за використані енергоносії відповідача та його структурних одиниць здійснюється за конкретно визначеними кодами програмної класифікації з додаткової державної дотації на утримання закладів освіти та місцевого (районного) бюджету.

Розмір додаткової дотації та її розподіл конкретно по кожному коду програмної класифікації визначається на рівні розпорядника коштів першого рівня, а не відповідачем. Тобто відповідач не має повноважень на свій розсуд розпоряджатися наданими коштами.

Відповідно до затвердженого Бюджету Решетилівського району на 2019 рік, Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської РДА для оплати за спожитий природний газ у січні-квітні 2019 року було затверджено у кошторисі 3466589 грн. Відповідачем був укладений договір з позивачем № 1 від 02.01.2019 року на загальну суму 6939575,00 грн. Відповідно Актів приймання - передачі спожитого природного газу за січень-березень 2019 року відповідач прийняв природний газ від позивача на суму 2731608,41 грн. Проте, Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської РДА, не маючи відповідних затверджених асигнувань у кошторисі, не зміг в повному обсязі розрахуватися з позивачем. Фактично оплата за спожитий закладами освіти природний газ могла бути проведена лише після того, як Фінансове управління Решетилівської районної державної адміністрації здійснює фінансування взятих позивачем зобов`язань, що не відбулося в повному обсязі, хоча Фінансовим управління Решетилівської районної держаної адміністрації на початку року була надана лімітна довідка про бюджетні асигнування та кредитування на 2019 рік від 02.01.2019 (копія довідки - в матеріалах справи), що підтверджує можливості відповідача в споживанні та потенційній можливості розрахунку за спожиті послуги чи товар.

Також відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації про здійснення фінансування на оплату спожитого природного газу, про що свідчать листи від 13.02.2019, від 06.03.2019, від 01.04.2019, від 17.05.2019 та від 12.06.2019 (копії листів - в матеріалах справи).

Згідно п. 3.7 Договору бюджетні зобов`язання та платежі по цьому договору виникають за наявності відповідних кошторисних призначень та по мірі надходження бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що він ніяким чином не міг здійснити оплату за спожитий природній газ наданий позивачем відповідно до Договору.

Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що умовами Договору не передбачено нарахування пені.

Також відповідач повідомив про те, що ним здійснено два платежі за фактично спожитий природній газ в сумі 15653,87 грн., про що свідчать платіжні доручення від 10.04.2019 № 43 та від 16.07.2019 № 345, що зменшує суму заборгованості.

11.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення стягуваних сум штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних втрат) на 50%, в зв`язку з тим, що Відділ освіти знаходиться в край складному фінансовому становищі. А саме, існує реальна загроза відключення електроенергії по закладах освіти через брак коштів.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно актів приймання-передачі природного газу № 50 від 11.02.2019, № б/н від 06.03.2019 та № 194 від 10.04.2019 позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 2731608,41 грн.

При цьому, акт № 194 від 10.04.2019 відповідачем не підписано. Проте, відповідачем не заперечується факт споживання ним природного газу в обсягах, вказаних у актах.

Відповідно до п. 3.3. Договору споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів з дня його отримання.

На підтвердження фактів направлення відповідачу рахунків на оплату позивачем надано копії експрес-накладних Нової пошти № 20450117040056 від 07.02.2019, № 20450122216228 від 04.03.2019 та № 20450128605120 від 02.04.2019 та роздруківки з сайту Нової пошти щодо отримання відповідачем від позивача посилок 08.02.2019, 05.03.2019 та 03.04.2019.

Дослідивши надані докази суд зазначає, що оскільки акт приймання-передачі природного газу № 50 та рахунок № 50 були датовані 11.02.2019 , то експрес-накладна Нової пошти № 20450117040056 від 07.02.2019 не може являтися належним доказом надіслання рахунку № 50 відповідачу.

Так само експрес-накладна Нової пошти № 20450122216228 від 04.03.2019 не є належним доказом надіслання позивачем відповідачу рахунку № 111 від 06.03.2019, а експрес-накладна № 20450128605120 від 02.04.2019 не є належним доказом надіслання рахунку № 194 від 10.04.2019.

Описи вкладень до вказаних поштових відправлень в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідачем у відзиві не заперечуються факти отримання ним рахунків на оплату від позивача, суд вважає за можливе вважати датами отримання рахунків на оплату дату наступну за датою виставлення відповідного рахунку.

Таким чином, рахунок № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн. позивач мав оплатити по 22.02.2019 включно, рахунок № 111 від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн. - по 18.03.2019, рахунок № 194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. - по 22.04.2019.

Позивачем надано докази сплати відповідачем за використаний природний газ 543400,99 грн. При цьому, позивач стверджує, що всі здійснені відповідачем оплати зараховані в оплату акту приймання-передачі № 50 від 11.02.2019 (газ спожитий у січні 2019 року).

Проте, судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку позивача:

- відповідно до вказаних відповідачем призначень платежу ("за природний газ у січні 19р.") акт № 50 від 11.02.2019 оплачено відповідачем на суму 457566,99 грн.;

- акт б/н від 06.03.2019 (призначення платежу "за природний газ у лютому 19р.") оплачено на суму 19393,00 грн.;

- акт № 194 від 10.04.2019 (призначення платежу "за природний газ у березні 19р.") оплачено на суму 66441,00 грн.

Позивачем не обґрунтовано підстави зарахування платежів здійснених відповідачем за лютий та березень 2019 року в рахунок погашення заборгованості за січень 2019 року. Умови Договору не містять жодних домовленостей сторін щодо зарахування всіх часткових оплат в рахунок найдавнішого зобов`язання.

Відповідач у відзиві повідомив, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано наступні платежі здійснені відповідачем: 14293,87 грн. по платіжному дорученню № 345 від 16.07.2019 та 1360,00 грн. по платіжному дорученню № 43 від 10.04.2019 (копії вказаних платіжних доручень із відмітками про проведення платежів управлінням Держказначейства - в матеріалах справи).

Судом встановлено, що позивачем включено в розрахунок суму 14293,87 грн. по платіжному дорученню № 345 від 16.07.2019 (за природний газ спожитий у січні 2019 року), проте не включено оплату за природний газ спожитий у березні на суму 1360,00 грн. по платіжному дорученню № 43 від 10.04.2019.

З врахуванням викладеного, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт сплати відповідачем позивачу за Договором 544760,99 грн.

Таким чином, основна заборгованість по Договору за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 становить 2186847,42 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково, на суму 2186847,42 грн. В іншій частині стягнення основного боргу позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що він не розрахувався з позивачем через відсутність відповідних затверджених асигнувань у кошторисі на утримання закладів освіти, оскільки статтею 617 ЦК України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми статей 614, 617 ЦК України кореспондуються з нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі коли інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення з 18.02.2019 по 06.08.2019 в сумі 308216,42 грн. суд зазначає наступне.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що умовами Договору не визначено підстави для нарахування пені, а також порядок нарахування та розмір пені.

Пункт 6.1 Договору, згідно якого при порушенні умов Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України, не є підставою для нарахування пені.

Позивачем не обґрунтовано, яким саме законодавчим актом визначено обов`язок відповідача сплачувати пеню за прострочення виконання умов Договору.

В зв`язку з цим, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 308216,42 грн. є необґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 26286,89 грн. 3% річних та 35904,94 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вище судом встановлено, що рахунок № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн. позивач мав оплатити по 22.02.2019 включно, рахунок № 111 від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн. - по 18.03.2019, рахунок № 194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. - по 22.04.2019.

Враховуючи вказане, позивач безпідставно нарахував відповідачу 3% річних по акту № 50 за період з 18.02.2019 по 22.02.2019, по акту № б/н за період з 15.03.2019 по 18.03.2019 та по акту № 194 за період з 15.04.2019 по 22.04.2019.

Крім цього, при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат по актах № б/н та № 194 позивачем не враховано суми здійснених відповідачем оплат основного боргу.

З врахуванням вказаного судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що стягненню підлягають 23500,63 грн. 3% річних та 35162,43 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині стягнення річних та інфляційних позов задоволенню не підлягає.

Відповідач у заяві від 10.09.2019 просить суд зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат на 50%.

На вказану заяву суд зазначає, що частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки , якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Тобто видами неустойки є штраф та пеня. В свою чергу відсотки річних та інфляційні втрати, нарахування яких передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є неустойкою, а отже не можуть бути зменшені судом відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Крім цього, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги позивача щодо стягнення пені у повному обсязі, підстави для зменшення судом пені відсутні.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач у позові просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивач вказував, що попередній розмір судових витрат позивача складає 39488,41 грн., в тому числі 34488,41 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 01.05.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Лілії Денисенко";

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 067 виданого ОСОБА_1 10.01.2019;

- ордер серії ВІ № 1001105 від 17.07.2019 на представництво інтересів позивача у Господарському суді Полтавської області по справі № 917/747/19;

- копію звіту щодо наданих послуг за договором про надання юридичних послуг від 14.08.2019;

- копію акту приймання-передачі наданих правових послуг від 09.08.2019 на суму 5000,00 грн., які підписані адвокатом керівником Адвокатського бюро "Лілії Дениченко" Денисенко Л.М. та позивачем;

- платіжні доручення від 24.07.2019 № 2726 на суму 2500,00 грн. та від 07.08.2019 № 66 на суму 2500,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за послуги з надання правової допомоги ...".

Позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 3-А, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400; код ЄДРПОУ 02145659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХІНВЕСТ" (вул. Вікентія Хвойки, б. 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 34933742) 2186847 грн. 42 коп. основного боргу, 23500 грн. 63 коп. 3% річних, та 35162 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 33682 грн. 66 коп. судового збору та 4388 грн. 14 коп. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 15.10.2019.

Суддя О.С. Семчук

Дата ухвалення рішення02.10.2019
Оприлюднено17.10.2019

Судовий реєстр по справі —917/747/19

Ухвала від 13.10.2020

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Ухвала від 05.10.2020

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Ухвала від 28.09.2020

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Судовий наказ від 06.11.2019

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Ухвала від 07.07.2020

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Ухвала від 20.05.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 07.04.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Семчук О.С.

Постанова від 29.01.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Чернота Людмила Федорівна

Ухвала від 13.01.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Чернота Людмила Федорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні