Рішення

від 11.10.2019 по справі 910/10763/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2019Справа № 910/10763/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (вул. Професора Підвисоцького, буд.6-В, м.Київ , 01103, код ЄДРПОУ 39369112)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ЛТД" (вул.Велика Васильківська, буд. 23, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 19034881)

про стягнення заборгованості за договором поставки 50 038,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ЛТД" про стягнення суми 31 408,26 грн основного боргу, 15 704,13 грн штрафу, 187,49 грн 3% річних, 558,40 грн інфляційних втрат, 2 180,45 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №С 665-03 від 02.03.2015 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 13.08.2019 отримана позивачем - 21.08.2019, відповідачем - 19.08.2019.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ ЛТД" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № С 665/03 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець протягом терміну дії даного договору зобов`язується передавати у власність, а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2. договору, найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідно до видаткової накладної, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Моментом переходу права власності на товар до покупця, і відповідно ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару за відповідними видатковими накладними протягом всього терміну дії даного договору.

Пунктом 4.2. договору визначено, що покупець сплачує вартість отриманого товару за видатковими накладними в національній валюті України.

За умовами п. 4.3. договору, покупець зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 14-ти календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Згідно з п. 4.5. договору, у випадку порушення покупцем п. 4.3. договору більше, ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 50 % несплаченої вартості переданого покупцю товару.

Пунктами 6.1. та 6.2. договору обумовлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами; даний договір укладено на невизначений строк; сторона, яка бажає розірвати цей договір повинна письмово повідомити про це іншу сторону за 30 діб до моменту такого розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 33 408,27 грн у відповідності до видаткових накладних № 1140609 від 24.04.2019, №1150218 від 25.04.2019, № 115219 від 25.04.2019, №1220139 від 02.05.2019, №1270268 від 07.05.2019, №1290281 від 09.05.2019, №1290282 від 09.05.2019, №1340250 від 14.05.2019, належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи. Отримання товару підтверджується підписами уповноваженої особи та печатками підприємства відповідача на зазначених видаткових накладних.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, лише частково здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 2 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір купівлі-продажу № С 326/07/18 від 06.07.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором .

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказувалось вище, сторонами передбачено та закріплено строк оплати за поставлений товар умовами п. 4.3 договору, а саме: протягом 14-ти календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за договором купівлі-продажу виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару у встановлені строки не виконав.

Відповідач жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Cвіт ЛТД" основного боргу за договором купівлі-продажу в розмірі 31 408,26 грн, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов`язань, то позов в частині стягнення основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 15 704,13 грн 50 % штрафу за невиконання умов договору, 2 180,45 грн пені, 558,40 грн інфляційних, 187,49 грн 3% річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення штрафу, він має бути передбачений законом або договором.

Згідно з п. 4.5. договору, у випадку порушення покупцем п. 4.3. договору більше, ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 50 % несплаченої вартості переданого покупцю товару.

Відповідно до п. 4.4. договору у випадку порушення покупцем п.4.3. договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого покупцеві товару за кожний календарний день прострочення оплати. При цьому нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли ці зобов`язання мають бути виконані.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 15 704,13 грн 50 % штрафу, 2 180,45 грн пені за невиконання умов договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 187,49 грн. та 558,40 грн інфляційних втрат визнає його арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував обставини, викладені позивачем у позовній заяві, розмір заборгованості не оспорив, контррозрахунку заборгованості не надав.

За таких обставин, оцінивши подані докази, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ЛТД" (вул.Велика Васильківська, буд. 23, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 19034881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 39369112) 31 408 (тридцять одну тисячу чотириста вісім) грн 26 коп суму основного боргу, 15 704 (п`ятнадцять тисяч сімсот чотири) грн 13 коп 50% штрафу, 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн 45 коп пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн 49 коп 3% річних, 558 (п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 40 коп інфляційних втрат та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.2019

Суддя Н.І. Ягічева