Рішення

від 11.10.2019 по справі 911/1602/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2019 р. Справа № 911/1602/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлаб»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія»

про стягнення 70 000, 00 грн

За участю представників:

від позивача: Рубанець А.О.;

від відповідача: Пасіка О.П.

Вільний слухач: Задорожна Л.Б.

Обставини справи:

27.06.2019 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлаб» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» (далі - відповідач) про стягнення 70 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повернення сплачених на підставі попередньої домовленості грошових коштів.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 27.06.2019 вказану позовну заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1602/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

08.08.2019 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив № 08/19 від 06.08.2019 (вх. № 15345/19), згідно якого представник відповідача заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить суд розглянути справу № 911/1602/19 в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання на 13.09.2019.

10.09.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» надійшла зустрічна позовна заява, в якій останнє просило суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветлаб» забрати живий товар (вівці у кількості 7 голів), стягнути з ТОВ «Ветлаб» на користь ТОВ «СГВК Мрія» заборгованість за зберігання проданого товару (утримання живого товару) у розмірі 22 839,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлаб» про зобов`язання вчинити дії та стягнення боргу з її невід`ємними додатками повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 20.09.2019.

18.09.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову (вх. № 17862/19 від 18.09.2019), згідно якої останній на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України змінив підставу позову та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 70 000 грн основного боргу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач грошові кошти утримує у себе без достатніх правових підстав, а тому повинен їх повернути позивачу. Дана заява про зміну підстав позову прийнята судом.

У судовому засіданні 20.09.2019 оголошено перерву до 04.10.2019.

30.09.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов № 70/1/09/19 від 24.09.2019 (вх. № 18567/19 від 30.09.2019), згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зміну підстави позову, оскільки представник відповідача вважає, що між позивачем та відповідачем укладено договір, а відтак підстави для стягнення з відповідача на користь 70 000 грн в якості безпідставно одержаних коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні. Вказаний відзив на позов прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1602/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 11.10.2019.

10.10.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19351/19 від 10.10.2019), згідно якої останній заперечив проти доводів відповідача щодо безпідставності позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зміну підстави позову. Дана відповідь на відзив прийнята судом.

У судовому засіданні 11.10.2019 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промови (заключні слова) представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

В якості обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між сторонами були проведені переддоговірні перемовини щодо майбутнього укладення договору, та був здійснений переддоговірний платіж, із домовленістю про майбутнє узгодження предмету договору, його кінцевої ціни, строку поставки та строку дії договору.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 374 від 30.05.2017 позивач сплатив відповідачу 70 000 грн з призначенням платежу: Оплата за товар вівці породи Гісарська згідно рах. 1 від 29.05.2017 в т.ч. ПДВ 20 % 11 666,67 грн. .

Рахунок 1 від 29.05.2017, посилання на який міститься в платіжному дорученні № 374 від 30.05.2017, в матеріалах справи відсутній.

Інших документів на підтвердження договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 18.09.2019, є вимога про стягнення 70 000 грн безпідставно сплачених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з безпідставного одержання коштів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України .

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України .

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України , важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 78 ГПК України).

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд встановив, що наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 374 від 30.05.2017 свідчить про здійснення позивачем відповідачу платежу на суму 70 000 грн з призначенням платежу: Оплата за товар вівці породи Гісарська згідно рах. 1 від 29.05.2017 в т.ч. ПДВ 20 % 11 666,67 грн. . Між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу (не досягнуто домовленості щодо кількості овець та строку дії зобов`язання щодо поставки овець), а відтак договір щодо купівлі позивачем у відповідача овець породи Гісарська є неукладеним.

Твердження представника відповідача на те, що відповідачем була здійснена пропозиція, яка містить істотні умови договору і виразила намір відповідача бути зобов`язаним вчинити певні дії, щодо певного предмету договору та в певний строк є помилковими, оскільки не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України.

Посилання представника відповідача на правову позицію, яка міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 щодо того, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, є помилковою, а вказана правова позиція не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, з огляду на різні фактичні обставини та предмет спору.

Зокрема, у справі № 338/180/17, предметом позову була вимога про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду, а судами у вказаній справі встановлено, що сторони досягли домовленості щодо вартості виготовленого брусу, а також переліку робіт, що підтверджується планом, підписаним відповідачем та повноважним представником позивача.

У справі № 911/1602/19, предметом позову є вимога про стягнення безпідставно одержаних коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. На підтвердження існування між сторонами переддоговірних взаємовідносин наявне лише платіжне доручення № 374 від 30.05.2017.

Судом критично оцінюються доводи представника відповідача щодо виконання останнім зобов`язання щодо утримання овець, оскільки матеріали справи не містять доказів узгодження з позивачем означених дій відповідача та пов`язаність цих дій з купівлею овець, що спростовує позицію відповідача щодо виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 70 000 грн безпідставно сплачених коштів є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлаб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» про стягнення 70 000, 00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» (07222, Київська обл., Іванківський район, село Горностайпіль, вул. Чорнобильська, буд. 18; ідентифікаційний код 05287101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлаб» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 10/15; ідентифікаційний код 39287412) 70 000 (сімдесят тисяч гривень) 00 коп. основного бору та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 16.10.2019.

Суддя П.В.Горбасенко