Рішення

від 09.10.2019 по справі 523/4182/17

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4182/17

Провадження №2/523/664/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Аліна С.С.,

за участі секретаря судового засідання - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна безпека про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

08.06.2017р. позивачем було надано до суду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Професійна безпека в якій просив:

- стягнути з ТОВ Професійна безпека на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у розмірі 8098,14 грн.

- стягнути з ОСОБА_2 , ТОВ Професійна безпека на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що 31 серпня 2016 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВА3210700-20 , державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ Професійна безпека , на праві власності, на перехресті вулиць Банківська - Бугаївська - Грушевського у м. Одесі, під час зміни напрямку руху не впевнився, що ще буде безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення відповідачем Правил дорожнього руху, що встановлено постановою Суворовського районного суду в м. Одеси від 17.10.2016 року. Внаслідок зіткнення автомобіль позивача отримав ряд механічних.

Згідно з висновку №3849 від 19.09.16 року сума збитку, завданого автомобілю позивача становить 15 764,70 грн.

Відповідачем ТОВ Професійна безпека було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (поліс АЕ №5358817) (а.с.42). Страхова компанія виплатила позивачу відшкодування у розмірі 8266,56 грн, що недостатньо для відновлення даного автомобіля, пошкодженого в ДТП. Сума невідшкодованого збитку становить 8098,14 грн., яку просить стягнути з ТОВ Професійна безпека .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду, із врахуванням спричинених незручностей та порушеного нормального побуту, оцінює в розмірі 3 000 гривень.

Позивач в судове засідання не прибув, до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, судом здійснено всі можливі заходи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України щодо повідомлення про дату, місце та час судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи містяться заперечення надані відповідачем - ОСОБА_2 в яких зазначив, що позов вважає незаконним, безпідставним та необґрунтованим, оскільки обов`язок відшкодовувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, а отже, позовні вимоги слід висувати до ТОВ Професійна безпека (а.с.40-41).

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 31 серпня 2016 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВА3210700-20 , державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ Професійна безпека , на праві власності, на перехресті вулиць Банківська - Бугаївська - Грушевського у м. Одесі, під час зміни напрямку руху не впевнився, що ще буде безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1

17.10.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 за фактом ДТП до відповідальності за ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили (а.с.4).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Згідно з висновку №3849 від 19.09.16 року сума збитку, завданого автомобілю Тойота, державний номер НОМЕР_2 становить 15 764,70 грн. (а.с.5-21).

ОСОБА_2 була застрахована цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ПАТ "Українська пожежно- страхова компанія" (поліс АЕ № НОМЕР_3 ).

Страхова компанія - ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатила ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 8266,56 грн., що підтверджується листом страхової компанії № 18 від 23.01.2017р. (а.с.29).

В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, предбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Верховний суд України в ухвалі від 27.10.2010 року по справі № 6-30038св09, посилається на вищезазначені статті ЦК України, а також на п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 27,03.1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами), згідно якого шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги конкретні обставини справи, розмір та характер заподіяної шкоди, виходячи з характеру правопорушення, а також враховує вимоги розумності та справедливості.

Однак, суд вважає, що пошкодження вказаного автомобіля, призводить до душевних страждань, зміну способу життя.

Також суд приймає до уваги, що саме з вини відповідача позивач тривалий час не може вирішити питання щодо відшкодування завданих збитків.

На переконання суду стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3000 грн., буде справедливим та достатнім відшкодуванням тих моральних страждань, які позивач зазнав.

У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Частиною першою статті 1166 та ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, передбачено, що матеріальна та моральна шкода, відшкодовується особою, яка їх завдала.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача доведені і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в рівних частинах на користь позивача має бути стягнуто суму судового збору, яка складає 640 грн. та 600 грн. витрати пов`язані з проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282, 353 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна безпека про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна безпека (код ЄДРПОУ 36635416, Одеська обл.. м. Іліччівськ, вул. Олександрійська, 5, кв.5) на користь ОСОБА_1 (1973 р.н., м АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, яка складається з суму збитку у розмірі 8098,14 грн. та франшизи у розмірі - 500 грн.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна безпека (код ЄДРПОУ 36635416, АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна безпека (код ЄДРПОУ 36635416, АДРЕСА_2 .. АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 600 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2019 року.

Суддя Аліна С.С.