Ухвала

від 16.10.2019 по справі 420/4993/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4993/19

УХВАЛА

16 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Калинич Ю.П.;

представника відповідача - Строчковського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про залишення без розгляду позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про стягнення 26288,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про стягнення 26288,56 грн.

18.09.2019 року через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В клопотанні представник відповідача просить суд залишити без розгляду позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування поданого клопотання представник Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса зазначив, що підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення 26288,56 грн. став Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік . Зазначений Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік ТОВ Центральний автовокзал Одеса був поданий до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 01.03.2019 року, тобто останній строк звернення до адміністративного суду є 01.06.2019 року, тоді як позовна заява була подана до Одеського окружного адміністративного суду позивачем тільки 21.08.2019 року.

16.10.2019 року в судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання та просив залишити позов без розгляду, представник позивача заперечував проти залишення позову без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про стягнення 26288,56 грн. слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В позовній заяві позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 24400,00 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1888,56 грн.

Згідно з положеннями ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з позовом про стягнення 26288,56 грн. став Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік , який був поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 01.03.2019 року.

На підставі даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів склало розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Товариством з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса за 2018 звітний рік.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в даному випадку підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених вимог, виникли у Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 01.03.2019 року.

Однак, до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 22.08.2019 року.

Таким чином, з сукупного аналізу матеріалів справи та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Голдер проти Сполученого Королівства ).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа Gradescolo S.R.L. проти Молдови . У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

16.10.2019 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку, в якій просив поновити строк на подачу адміністративного позову, оскільки Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у встановлений законом строк не мало можливості подати позовну заяву у зв`язку з відсутністю судового збору.

Однак, суд вважає вказану заяву позивача необґрунтованою та безпідставною, не підтверджену жодним належним та допустимим доказом.

Тобто, зазначені підстави для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про стягнення 26288,56 грн. у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса .

2. Залишити без розгляду позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний автовокзал Одеса про стягнення 26288,56 грн.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко