Ухвала

від 17.10.2019 по справі 460/2760/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2019 року м. Рівне№460/2760/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області

про зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій.

Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Позивач звертається до адміністративного суду з позовом, у якому просить суд, про:

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 03.08.2014 року з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 року по 03.08.2014 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Дослідивши поданий позов, суд прийшов до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки аналіз положень статті 5 КАС України дає підстави для висновку про те, що позовній вимозі про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії передує позовна вимога про визнання його рішення (дій, бездіяльності) протиправними.

Разом з тим, не заявляючи в позовній заяві вимоги про визнання рішення (дій, бездіяльності) відповідача протиправними позивач не дає можливості суду встановити чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача; ким та яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

Таким чином, заявлена позовна вимога не відповідає змісту вимог, з якими позивачу надано право звертатися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів. Тобто сформована без врахування положень ст.5 КАС України.

Стаття 79 КАС України передбачає, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частина 4 вказаної статті визначає, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Крім того, стаття 161 КАС України визначає обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно Акту Рівненського окружного адміністративного суду №231 11 жовтня 2019 р. про відсутність вкладень у конверті (пакеті) складеного на підставі п.2.1.8, 6.1.13 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17.12.2013 провідним спеціалістом ВДЗ (канцелярія) Пилипчук І.Р. у присутності, начальника ВДЗ (канцелярії) - Маринич В.М., головного спеціаліста ВДЗ (канцелярія) - Омельчук А.А. про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого від ОСОБА_1 не виявилось наступних вкладень: копія ідетифікаційного коду - 2 прим.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1921,00 грн.

За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовних вимог слідує, що даний адміністративний позов містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, за які позивачеві належало сплатити судовий збір у загальній сумі 1536,80 грн.

Разом з тим, позивачем як доказ сплати судового збору до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., тобто не в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: нового примірнику адміністративного позову з позовними вимогами сформованими з врахуванням ч.1 статті 5 КАС України (для суду та для відповідача), належним чином засвідчених дві копії ідентифікаційного коду позивача та документу про доплату судового збору у розмірі 768,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу позивача на те, що з 01.10.2019 починають діяти нові рахунки для сплати судового збору (з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а з 01.11.2019 - у постійному режимі).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору та інформація щодо заповнення форми розрахункових документів знаходиться на офіційному веб-сайті суду у розділі - громадянам.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Махаринець Д.Є.