Рішення

від 17.10.2019 по справі 826/7522/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 жовтня 2019 року справа №826/7522/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Славіна" (далі по тексту - позивач, ПП "Славіна") до 1. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБІ) 2. Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ) про 1) скасування постанови про притягнення до відповідальності від 26 травня 2017 року; 2) скасування припису про усунення порушень вимог законодавства від 05 травня 2017 року В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню припис та постанову відповідача 1, з огляду на те, що проектна документація для виконання будівельних робіт на об`єкті розроблена позивачем в межах та з урахуванням вимог чинного законодавства, в діях позивача відсутній склад правопорушення в сфері містобудівної діяльності, а тому відповідач 1 не мав правових підстав застосовувати штрафні санкції, передбачені частиною першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7522/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач 1 подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому вказує на необґрунтованість позовних вимог, оскільки під час проведення перевірки та винесення припису та постанови посадовими особами відповідача 1 вчинено дії з чітким дотриманням процесуальних норм .

Відповідач 2 письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав .

В судовому засіданні 04 червня 2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідачів до суду не прибули, суд за клопотанням представника позивача перейшов до розгляду справи в порядку письмовому провадженні .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Із наявної у справі копії направлення для проведення позапланової перевірки від 24 квітня 2017 року №342.17/02 вбачається, що інспектор будівельного нагляду направлений для здійснення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту", на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 24 квітня 2012 року №92П та на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 квітня 2017 року №10/10-2004/26/Ц.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 травня 2017 року, у якому зазначено, що під час проведення перевірки виявлено, зокрема, наступні порушення: проектною організацією, ПП "Славіна" передано замовнику КП "Гребінківський комбінат комунальних послуг" проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту", розроблену з порушенням державних будівельних норм (заниження категорії складності), чим порушено вимоги частини другої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

У зв`язку із виявленими порушеннями Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 травня 2017 року №С-0505/4, у якому вимагається усунути виявлені порушення у термін до 14 серпня 2017 року.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 травня 2017 року №3-2605/1-10/10-79/2605/08/02, за порушення вимог частини другої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" ПП "Славіна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 151 560,00 грн.

З огляду на зазначене у межах спірних правовідносин суду належить встановити правомірність дій відповідача з проведення перевірки спірного об`єкта будівництва та чи мали місце порушення з боку ПП "Славіна", які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а також чи є позивач суб`єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною першою статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, однією із підстав для проведення позапланової перевірки визначено необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, яка проводиться протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки визначені у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктами 15-17 Порядку встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка проводиться на підставі відповідного наказу за наявності підстав для її проведення за умови пред`явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Матеріали справи підтверджують, що підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Фірма "Технокомплекс" на об`єкті будівництва "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту" є перевірка достовірності даних наведених у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 квітня 2017 року №10/10-2004/26/Ц.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" зокрема передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, підставою для притягнення позивача до відповідальності є скоєння правопорушення.

Зі змісту оскаржуваних припису та постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за передачу замовнику будівництва проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту", розробленої з порушенням державних будівельних норм (заниження категорії складності), чим порушено вимоги частини другої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

При цьому, за результатами перевірки зокрема встановлено, що під час розрахунку категорії складності об`єкта будівництва проектувальником не була врахована модель ситуації припинення функціонування об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного значення (автошлях Е-95) біля якої розташовано об`єкт "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту", у зв`язку із чим, вказаний об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ та до V категорії складності.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Статтею 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557 (далі по тексту - Порядок №557, у редакції, чинній на момент складання проектної документації), віднесення об`єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 11 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №808 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до вказаного переліку відноситься категорія поводження з відходами: небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення); побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Відповідно до пункту 5.1.4 ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", класифікація будівель і споруд узгоджена з ДСТУ-Н Б В. 1.2-13 і виконується відповідно до вказівок таблиці 1 незалежно за кожною з наведених в її стовпцях характеристикою можливих збитків та втрат від відмови. Будівлі або споруді в цілому присвоюється найвищий з отриманих (найбільший за номером) клас. Попередню класифікацію об`єктів допускається визначати за даними, наведеними в додатку А. Клас відповідальності унікальних будівель та споруд визначається на основі експертних оцінок.

Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 (Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд) слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж: СС3 - для об`єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки.

Додатком Д зміни №1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" визначено перелік об`єктів будівництва, які можуть бути віднесені до IV-V категорій складності, згідно пункту 6 якого, до вказаного переліку можуть відноситись полігони оброблення, перероблення, утилізації, знешкодження і захоронення побутових відходів.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що спірний об`єкт будівництва є об`єктом підвищеної небезпеки.

Так, статтею 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності на спірному об`єкті будівництва небезпечних речовин, у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також доказів які свідчать про те, що вказаний об`єкт є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Крім того, слід зазначити, що проектна документація розробляється відносно об`єкта будівництва, а не виду діяльності, яка може здійснюватись цим об`єктом.

В частині висновків акта перевірки щодо порушення вимог таблиці А.1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва", якою передбачено віднесення об`єктів будівництва до тієї чи іншої категорії складності, у разі припинення функціонування об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, суд звертає увагу на наступне.

Так, у розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкту "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту", відповідачем зазначено, що об`єкт будівництва не розташований у районі сейсмічністю 7 балів та вище; територія полігону за результатами інженерних вишукувань передбачається на ділянці із звичайними інженерно-геологічними умовами, при відсутності таких ускладнюючих умов як: тектонічних, сейсмічних, геодинамічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні та інших, з урахуванням дії планової діяльності; за 48 років експлуатації сміттєзвалища, без кріплення його укосів і днища штучним протифільтраційним екраном, не було жодних надзвичайних випадків з руйнування або затоплення; з інженерного забезпечення передбачається тільки електропостачання, водопостачання, водовідведення полігону; відповідно технічних умов на електропостачання на приєднання цих мереж, то передбачається приєднання до централізованої мережі району в необхідних потребах за ІІІ категорією надійності; господарсько-питне постачання буде здійснюватись від власної спостережно-моніторингової свердловини, каналізування - за децентралізованою схемою; пожежогасіння забезпечуватиметься як від водопровідної мережі і зворотного використання фільтрату, так і з двох резервуарів місткістю 50м 3 кожний.

З наведеного вбачається, що позивачем при здійсненні розрахунку категорії складності враховано та проаналізовано можливість припинення функціонування інженерно-транспортної інфраструктури автошляху Е-95.

Крім того, суд звертає увагу на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 27 листопада 2015 року №04.11/16-09 "Реконструкція сміттєзвалища під полігон твердих побутових відходів з розміщенням побутово-господарських будівель та споруд, за адресою: територія Гребінківської селищної ради Васильківського району, Київської області, за межами населеного пункту" не містять будь-яких планувальних вимог щодо автошляху Е-95.

При цьому, слід зазначити, що розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності спірного об`єкту, здійснено з дотриманням вимог ДСТУ Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" та за відповідними критеріями: можлива небезпека для людей, обсяг можливого економічного збитку, втрата об`єктів культурної спадщини, припинення функціонування об`єктів комунікацій, транспорту, зв`язку, енергетики, інших інженерних мереж.

Відповідно до пункту 7 Порядку №557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об`єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач експертне дослідження з метою встановлення категорії складності об`єкта не проводив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено підстав для віднесення спірного об`єкта до V категорії складності, станом на період затвердження і погодження проектної документації, та про протиправність оскаржуваних припису та постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Славіна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Славіна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушень вимог законодавства від 05 травня 2017 року №С-0505/4.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 травня 2017 року №3-2605/1-10/10-79/2605/08/02;

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Славіна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне підприємство "Славіна" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Курсова, 40, кв. 78; ідентифікаційний код 31820880);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912);

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов