Рішення

від 17.10.2019 по справі 640/9357/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2019 року № 640/9357/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БМС Буд доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БМС Буд (далі - позивач/ ТОВ БМС Буд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.05.2019 №6692 Про проведення документальної позапланової виїщної перевірки ТОВ БМС Буд (код 40803404) .

Позивач мотивує свої вимоги протиправністю спірного наказу, прийнятого за відсутністю законодавчо визначених підстав на проведення перевірки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що при прийнятті оспорюваного наказу, контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено ТОВ БМС Буд запит від 02.04.2019 №60756/10/26-15-14-04-02-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), згідно до якого за результатами аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкової звітності ТОВ БМС Буд з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, що свідчить про недотримання ТОВ БМС Буд норм пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Зазначено про необхідність протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) та документа з приводку наведених у запиті фактів: засвідчені підписом посадової особи ТОВ БМС Буд та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТВО Будпостач Люкс (код 42074064) за жовтень 2018 року та ТОВ Вєгас Буд (код 41861517) за червень 2018 року, щодо використання у власній діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах з зазначеними платниками податків.

ТОВ БМС Буд листом від 15.04.2019 вих.№273 повідомило ГУ ДФС у м. Києві, що запит ГУ ДФС у м. Києві від 02.04.2019 є безпідставним та незаконним та таким, що порушує права та охоронювані інтереси ТОВ БМС Буд , не підлягає виконанню, вказавши, що у випадку конкретизації підстав направлення запиту, та, за умови їх об`єктивного існування, з врахуванням положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, запит буде розглянуто.

Наказом Головного управління ДФС у місті Києві Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд (код 40803404) від 22.05.2019 №6692 відповідно до вимог пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ БМС Буд при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ Вєгас Буд за червень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з наказом, виконавчим директором ТОВ БМС Буд відмовлено у допуску посадовій особі відповідача до перевірки, про що останніми було складено акт про відмову в допуску до перевірки від 29.056.2019 №724/26-15-14-04-02.

Вважаючи наказ від 22.05.2019 №6692 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, суд дійшов про те, що податковий орган має право прийняти рішення про призначення перевірки платника податків не лише у випадку встановлення факту порушення таким платником закону, а і у випадку отримання інформації про можливе вчинення суб`єктом права податкового правопорушення.

Як вже зазначалося судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 29 травня 2019 року посадовою особою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ БМС Буд , однак представника податкового органу до перевірки допущено не було, про що того ж дня о 15 годині 01 хвилин складено відповідний акт.

Підставою для проведення перевірки було ненадання ТОВ БМС Буд документальних підтверджень та письмових пояснень на запит Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.04.2019 №60756/10/26-15-14-04-02-14.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України, Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, у відповідності до пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, який передбачає, що суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповіді на запити щодо надання податкової інформації від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування надаються протягом одного місяця, якщо інше не передбачено законом.

Водночас, позивач, отримавши запит Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №02.04.2019 №60756/10/26-15-14-04-02-14, запитуваної інформації відповідачу не надав, а з наданої відповіді не вбачається достатнього обґрунтування відмови у наданні запитуваної інформації та документального підтвердження.

При цьому, судом встановлено, що запит, який було надіслано на податкову адресу ТОВ БМС Буд , відповідав встановленим вимогам законодавства, зокрема, в ньому було вказано підстави для його надіслання, зазначено про виявлення фактів, що свідчать про наявність недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків - ТОВ БМС Буд .

При цьому, суд звертає увагу, що посилання позивача щодо відсутності у запиті інформації та доказів, які б підтверджували наявність підстав для його надіслання не можуть бути покладені в основу рішення суду, оскільки, як вже зазначалося судом, чинним законодавством України передбачено право контролюючого органу прийняти рішення про призначення перевірки платника податків не лише у випадку вже встановленого факту порушення таким платником закону, а і у випадку отримання інформації про можливе вчинення суб`єктом права податкового правопорушення.

За таких підстав та враховуючи те, що позивачем не було надано пояснень та їх документальних підтверджень на запит про надання інформації, Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві правомірно винесено наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд від 22.05.2019 №6692.

Крім того, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що спірний наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відповідає вимогам статті 81 ПК України та винесений з тих же питань, що попередньо запитувались податковим органом у встановленому законодавством порядку.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №813/3033/16.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ БМС Буд про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд від 22.05.2019 №6692 є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю БМС Буд відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян