Ухвала

від 17.10.2019 по справі 826/2923/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 жовтня 2019 року справа №826/2923/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні питання закриття провадження в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Термінал Фордон") до 1. Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (далі по тексту - відповідач 1) 2. Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 2) 3. Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі по тексту - відповідач 3) 4. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альони Леонідівни (далі по тексту - відповідач 4) 5. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Цибульник Людмили Григорівни (далі по тексту - відповідач 5) 6. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Євдокімової Анастасії Сергіївни (далі по тексту - відповідач 6) про 1) визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24006705 від 29 серпня 2015 року о 10:26:34, прийняте відповідачем 4;

2) визнання протиправними дій відповідача 5, щодо внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про право власності на нерухоме майно номер 10978185 від 17 серпня 2015 року о 15:54:27 про державну реєстрацію права власності Держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04057095, на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 713466351210; об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка; кадастровий номер - 5121084200:01:002:0621; площа - 1,7793 га; цільове призначення - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції адреса: Одеська обл., Біляївський р., с/рада Нерубайська, Масив 21;

3) визнання протиправним та скасування внесеного відповідачем 5 до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про право власності на нерухоме майно номер 10978185 від 17 серпня 2015 року о 15:54:27 про державну реєстрацію права власності Держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04057095, на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 713466351210; об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка; кадастровий номер - 5121084200:01:002:0621; площа - 1,7793 га; цільове призначення - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції; адреса: Одеська обл., Біляївський р., с/рада Нерубайська, Масив 21;

4) зобов'язання відповідача 1 внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності Держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04057095, на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 713466351210; об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка; кадастровий номер - 5121084200:01:002:0621; площа - 1,7793 га; цільове призначення - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції; адреса: Одеська обл., Біляївський р., с/рада Нерубайська, Масив 21;

5) визнання протиправним та скасування Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26 серпня 2016 року №31100747, прийняте відповідачем 6;

6) зобов'язання відповідача 1 внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №31100747 від 26 серпня 2016 року, прийнятого відповідачем 6;

7) зобов'язання відповідача 1 відновити розгляд документів за заявою про державну реєстрацію права власності, прийнятою відповідачем 6 та зареєстрованою у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 серпня 2016 року о 14:37:17 за реєстраційним номером 18228913, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, що розташована Одеська обл., Біляївський р., с/рада Нерубайська, Масив 21, земельна ділянка 345-6, кадастровий номер земельної ділянки 5121084200:01:002:0621

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриття розділу) №24006705 від 29 серпня 2015 року та внесений на підставі цього рішення запис про право власності №10978185 порушують права позивача стосовно забезпечення визнання та захисту державою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:01:002:0621, є протиправними оскільки вищезазначена земельна ділянка належить позивачу на праві власності, що правомірно посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №724434.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2923/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року залучено до участі в адміністративній справі №826/2923/17 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альону Леонідівну, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Цибульник Людмилу Григорівну та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Євдокімову Анастасію Сергіївну в якості співвідповідачів.

Відповідач 1 подав до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що твердження позивача, які містяться у позові, не відповідають дійсності, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року у справі №9105/1/2012 примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 1,7793 га, яка розміщена на території Біляївського району на км 458+820 с. Нерубайське, масив №21, кадастровий номер 5121084200:01:002:0621, цільове призначення: для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції, що належить на праві приватної власності ТОВ "Термінал Фордон" згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №724434, яка в подальшому рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:24006705 від 29 серпня 2015 року зареєстрована на праві власності за Державою в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області.

Відповідач 2 подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України не має повноважень в частині здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не в змозі ні відповідно до законодавства, ні технічно, виконати вимоги позивача.

Відповідачі 3, 4, 5 та 6 письмові заперечення та/або пояснення стосовно позовних вимог до суду не надали.

В судове засідання 07 березня 2018 року представники позивача та відповідачів не прибули, позивач подав клопотання про здійснення судового розгляду у порядку письмового провадження, у зв'язку із чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось; на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглядаючи справу у письмовому провадженні, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, виходячи із наступних підстав.

Як стверджує позивач, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №724434, який зареєстровано у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №512100002000016 відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 28 грудня 2011 року, ТОВ "Термінал Фордон" є власником земельної ділянки з кадастровим номером 51210842001:01:002:0621, площею 1,7793 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, сільська рада Нерубайська, Масив 21, земельна ділянка 345-б, цільове призначення: для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції (далі по тексту - земельна ділянка).

22 серпня 2016 року позивач звернувся до Біляївської районної державної адміністрації із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на підставі Державного акта серії ЯЛ №724434, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 серпня 2016 року о 14 год. 37 хв. за реєстраційним номером 18228913.

26 серпня 2016 року за результатом розгляду вищезазначеної заяви позивача від 22 серпня 2016 року, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Євдокімова А.С. прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №31100747.

Рішення від 26 серпня 2016 року №31100747 мотивоване тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121084200:01:002:0621 відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві державної власності Державі в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області.

Отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10 січня 2017 року №77911090, позивачеві стало відомо, що земельна ділянка кадастровий номер 5121084200:01:002:0621 має реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 713466351210, державна реєстрація проведена 17 серпня 2015 року державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Цибульник Л.Г., підстава виникнення права власності: пункт 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VI, виданий 06 вересня 2012 року, видавник: Верховна Рада України, підстава внесення запису про право власності: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:24006705 від 29 серпня 2015 року, Радченко А.Л., Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, форма власності: державна, власники: Держава в особі Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області, код ЄДРПОУ:04057095.

Вважаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) номер 24006705 від 29 серпня 2015 року та внесений на підставі цього рішення запис про право власності номер 10978185 такими, що порушують права позивача стосовно забезпечення визнання та захисту державою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:01:002:0621, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У свою чергу, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Аналіз змісту наведених статей Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних та господарських справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач фактично обґрунтував позовні вимоги тим, що право власності на земельну ділянку зареєстровано за відсутності правових підстав, а ТОВ "Термінал Фордон" протиправно позбавлене права власності на майно, тобто звернення позивача до суду пов'язане із захистом права власності на земельну ділянку, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства як такої, у якій відсутні ознаки публічно-правового спору, а дана справа є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором ТОВ "Термінал Фордон" та Біляївської районної державної адміністрації Одеської області щодо права на вказаний об'єкт нерухомого майна.

У силу статей 3, 169 та 172 Цивільного кодексу України органи місцевого самоврядування є органами, через які територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки як учасники цивільних відносин.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законодавством України про місцеве самоврядування власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в своїй самоврядній діяльності не є підпорядкованими іншим органам місцевого самоврядування.

Справи у спорах між органами місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування є учасниками цивільних відносин та реалізують повноваження власника майна, не мають ознак публічно-правового спору та належать до юрисдикції господарських судів.

З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного (на його думку) права власності на вказані ним земельні ділянки до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на ті ж самі земельні ділянки, тобто, спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру, та існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб'єктом державної реєстрації прав.

При вирішенні подібного спору Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження 11-377апп18) дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж майна; належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №826/2923/17 підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідному господарському суді за правилами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі №826/2923/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" до Біляївської районного державної адміністрації Одеської області, Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альони Леонідівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Цибульник Людмили Григорівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Євдокімової Анастасії Сергіївни про визнання протиправними та скасування рішень та записів, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов