Рішення

від 16.10.2019 по справі 530/820/19

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/820/19

2/530/637/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.10.2019 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Дем`янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' про розірвання договорів оренди,-

В С Т А Н О В И В:

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого ОСОБА_1 прийняла спадщину успадкувавши належне йому майно в тому числі і земельну ділянку площею 1,3722 га. кадастровий № 5321381000:00:020:0043, що розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та земельну ділянку площею 2,2600 га. кадастровий № 5321381000:00:018:0044, що розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. При житті 28.12.2011 року ОСОБА_2 уклав з сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' договір оренди землі № 28 та №29 строком на 10 років. Зазначені договори оренди зареєстровані у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про, що у державному реєстрі земель вчинено записи за № 532138104001668 та № 532138104001669 від 28.12.2011 року. З часу укладення договорів оренди землі ОСОБА_2 інших договорів чи додаткових угод про внесення змін чи доповнень до договору оренди землі не укладав. Після реєстрації свого речового права - права власності на земельні ділянки позивач 07.05.2019 року звернулася до орендаря земельних ділянок з повідомленням про зміну власника землі та пропозицією припинити правовідношення шляхом дострокового розірвання договорів оренди землі №28 та №29 від 28.12.2011 року у зв`язку з переходом права власності на орендовані земельні ділянки. Відповідно до п.40 договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Відповідач отримав лист-повідомлення з доданими до нього двома автентичними примірниками угоди про розірвання договору оренди землі на кожну земельну ділянку, лист отримано відповідачем 07.05.2019 року, відповіді від відповідача не надійшло. За вищезазначених обставин позивач звернулася з позовом до суду в якому просила суд розірвати договори оренди землі укладені ОСОБА_2 з сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом вЂ�Бір' про оренду земельних ділянок: площею 1,3722 га, кадастровий № 5321381000:00:020:0043, та площею 2,2600 га, кадастровий № 5321381000:00:018:0044, які розташовані на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використання) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованих у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області за номерами 532138104001669 та 532138104001668 від 28.12.2011 року та стягнути судовий збір.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року відкрито провадження по справі ( а.с.22).

Ухвалою суду від 23.07.2019 року призначено по справі судовий розгляд ( а.с.34).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кулик В.О. не з`явились, представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримали в позовному обсязі, представник відповідача сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' у судові засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд заяви в його відсутність, позовні вимоги визнав.

Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України

Суд, прийнявши заяви сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' про розірвання договорів оренди підлягають до задоволення з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 28.12.2011 року між сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом вЂ�Бір' та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 5321381000:00:018:0044, загальною площею 2,26 га., яка розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на десять років, який 28.12.2011 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2011 року (а.с.11-12) 28.12.2011 року між сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом вЂ�Бір' та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 5321381000:00:020:0043, загальною площею 1,37 га., яка розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на десять років, який 28.12.2011 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2011 року (а.с.15-16). ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Бірки Зіньківського району Полтавської області (а.с.4-5). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 . З свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 і є власником земельної ділянки площею 2,2600 га., кадастровий № 5321381000:00:018:0044, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 216201 (а.с.7), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( а.с.9). З свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 і є власником земельної ділянки площею 1,3722 га., кадастровий № 5321381000:00:020:0043, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 216202 (а.с.8), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.10).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди; строк дії договору оренди.

За ст.16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Ч.4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України ).

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України ). За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст.32 Закону України "Про оренду землі .

Згідно ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянки площею 2,2600 га., кадастровий № 5321386000:00:018:0044, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 216201 та земельну ділянку площею 1,3722 га., кадастровий № 5321386000:00:020:0043, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 216202 ( а.с.7,8). 07.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до орендаря земельних ділянок з повідомленням про зміну власника землі та пропозицією припинити правовідношення шляхом дострокового розірвання договорів оренди землі №28 та №29 від 28.12.2011 року у зв`язку з переходом права власності на орендовані земельні ділянки. Відповідач отримав лист-повідомлення 07.05.2019 року, відповіді від відповідача не надійшло.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено: 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено: 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря.

З часу прийняття спадщини з 06.03.2019 року позивач ОСОБА_1 стала стороною спірного договору оренди землі, а саме орендодавцем. До того ж, відповідно до п.40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказаний пункт договору передбачає диспозитивність, тобто розірвання договору або зміна його умов.

Частина четверта статті 32 Закону України Про оренду землі встановлює, що Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України Про оренду землі , згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст. 81 , п б ч. 1 ст. 90 ЗК України ). За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Матеріали справи свідчать, що спадкодавець ОСОБА_2 мав у власності спірні земельні ділянки, а після його смерті спадщину прийняла позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с.7,8). Спірна земельна ділянка на підставі Договору оренди земельної ділянки перебуває в оренді сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' . У п.40 Договорів оренди землі від 28.12.2011 року , укладених між спадкодавцем ОСОБА_2 та орендарем сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом вЂ�Бір' , сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору. При цьому зазначений пункт договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. По справі також встановлено, що після оформлення свого права власності на успадковані земельні ділянки позивач ОСОБА_1 07.05.2019 року направила на адресу сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' листа, в якому повідомила орендаря про офіційне набуття права власності на ці земельні ділянки та з посиланням на п. 40 Договору оренди земельної ділянки просила останнього достроково розірвати договори оренди землі (а.с.19). Однак, не зважаючи на це, відповідач сільськогосподарський багатофункціональний кооператив вЂ�Бір' продовжує використовувати спірні земельні ділянки в своїх інтересах. Зміст п. 40 спірних договорів оренди землі в повній мірі відповідає пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 , та ніякого двозначного тлумачення не містить. У зв`язку з вказаним, позивач ОСОБА_1 , як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки, обґрунтовано скористалася своїм правом та ініціювала питання про одностороннє дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки на підставі п. 40 цього договору.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушено.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, позивачем ОСОБА_1 надано докази щодо наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом вЂ�Бір' , так як з матеріалів справи, а саме згідно п.40 спірних договорів, який погоджено між сторонами, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався. Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договорів №28 та №29 оренди землі від 28.12.2011 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, позивач ОСОБА_1 07.05.2019 року надіслала сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу вЂ�Бір' лист-повідомлення з доданими до нього двома автентичними примірниками угоди про розірвання договору оренди землі на кожну земельну ділянку ,лист отримано відповідачем 07.05.2019 року, відповіді від відповідача не надійшло. Згідно п.39 договорів, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а згідно п.36 договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Відповідно до п.38 договору дія договору припиняється: - шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищенням, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' про розірвання договорів оренди є доведеними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1536 грн. 80 коп. (а.с.1). Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підстав викладено та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.15,16,18,31,32,34 Закону України «Про оренду землі » , ст.116,125 ЗК України, ст.ст. 319,627,631,638,1216-1218,1268 ЦК України, ст. ст. ст. 12,13, 81,141, 209-210, 217-246, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' про розірвання договорів оренди землі- задовольнити.

Договір оренди землі №28 укладений 28.12.2011 року між сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' та ОСОБА_2 , площею 2,26 га., кадастровий № 5321381000:00:018:0044 розташованої на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2011 за № 532138104001668 - розірвати.

Договір оренди землі №29 укладений 28.12.2011 року між сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' та ОСОБА_2 , площею 1,37 га., кадастровий № 5321381000:00:020:0043 розташованої на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2011 за № 532138104001669 - розірвати.

Стягти із сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу вЂ�Бір' , яке знаходиться за адресою: село Бірки, Зіньківського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительки села Лютенька Гадяцького району Полтавської області судовий збір в сумі 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн. 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя -