Рішення

від 17.10.2019 по справі 550/1092/19

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1092/19

Провадження № 2/550/260/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за позовом ОСОБА_1 до Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, треті особи: Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області; Чутівська державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування , -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, треті особи: Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області; Чутівська державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя мала право на земельну частку (пай), площею 2,45 га, що розташована на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області. Однак, померла ОСОБА_2 за свого життя не встигла здійснити державну реєстрацію прав на земельну ділянку та виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема й на вищезазначену земельну частку (пай). Спадкова справа на майно померлої заведена в Чутівській державній нотаріальній конторі за №227/1995 за заявою ОСОБА_1 ОСОБА_3 , спадкоємиця за заповітом у визначений законом термін відмовилася від належної їй частки у спадщині на користь ОСОБА_1 Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено позивачу, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов та визнати за нею право на земельну частку (пай), в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила суд їх задовольнити, а справу слухати без участі сторони позивача.

Представник відповідача, Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області в засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про визнання позову та просив розгляд справи проводити у відсутність їх представника.

Від третіх осіб Чутівської районної державної адміністрації та Чутівської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників, вирішення справи покладають на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 04.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

24.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначено Земельним кодексом України, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року (далі - ЗК України 1990 року ) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України Про власність суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших, державних сільськогосподарських підприємств.

Постановою Верховної Ради УРСР Про земельну реформу від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ, землі Української PCP оголошені об`єктом земельної реформи. Преамбулою до постанови визначено, що завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність. Пунктом 5 зазначеної постанови, передбачена передача земель у приватну та колективну власність.

Згідно Постанови Верховної Ради України Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі №2200-ХІІ від 13.03.1992 року роздержавлення та приватизація земельних ділянок недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні розпочато з лютого 1992 року з врученням господарствам державних актів на право колективної власності на землю, до яких додавався список громадян-членів аграрних формувань, що надалі було підставою для складання уточнених списків на отримання цими громадянами земельних сертифікатів.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994р. № 666/94 доручено прискорити приватизацію земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, та передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 (далі - Указ № 720/95) паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 2 зазначеного Указу № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року (у редакції Закону України від 13 березня 1992 року) державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004р. № 7 , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У ч. 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №899-IV від 05.06.2003 року, вказується, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Із змісту вищевказаних норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов - перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на момент отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

На підставі доказів, наданих позивачем в підтвердження своїх позовних вимог, судом встановлено, що згідно актового запису про смерть 23. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка мала право на земельну ділянку (пай) розміром 2,45 га на території Черняківської сільської ради, що підтверджується витягом з рішення 3 сесії 24 скликання Черняківської сільської ради від 14.08.2002 про затвердження технічної документації по розробці проекту поділу земель на земельні частки (паї) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю з додатком списку громадян (власників сертифікатів), земельні ділянки яких не посвідчені державними актами, схемою розміщення земельної ділянки (паю) ОСОБА_2 за № НОМЕР_1 площею 2,45 га, (а.с. 14, 17,18).

Як вбачається із копії витягу з рішення Черняківської сільської ради від 14.08.2002, а саме п.2, сесія вирішила посвідчити право власності громадян на земельні частки (паї) державними актами на право приватної власності на землю, зокрема щодо земельного паю в розмірі 2,45 га, на який ОСОБА_2 мала право згідно сертифікату №0235395 (а.с.17).

Як вбачається із матеріалів справи за життя ОСОБА_2 не встигла здійснити державну реєстрацію прав на земельну ділянку та виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку.

Спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в Чутівській державній нотаріальній конторі заведена за №227/1995.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2

ОСОБА_3 , спадкоємиця згідно вищевказаного заповіту, у визначений законом термін відмовилась від належної їй частки у спадщині на користь позивача ОСОБА_1 .

Позивач не може оформити своє право на майно в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на майно спадкодавця, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.09.2019 (а.с.16).

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Визнання права власності на майно через звернення до суду не суперечить чинному законодавству .

Згідно ч.2 ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини за умовою чи із застереженням.

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, але у зв`язку з відсутністю оригіналу документу про право власності на ім`я спадкодавця, не може одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право на спадкування на земельну частку (пай), розміром 2,45 га на території Черняківської сільської ради, на яку мала право ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10 , 11 , ст. ст. 206, 209 , ст. ст.258-259, ст. ст.263-265, ст.268, ст.273, ст.293, ЦПК України, ст.16, ст. ст. 325 , 328 , ч.1 ст.1218, ч.1 ст. 1225 , ст. ст. 1258, 1261, ч.1-3 ст. 1268 , ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) площею 2,45 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ).

Відповідач - Черняківська сільська рада Чутівського району Полтавської області (юридична адреса вул. Центральна, 38 с. Черняківка Чутівського району Полтавської області, п/і 38820, код ЄДРПОУ 25156803).

Третя особа - Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області (юридична адреса вул. Центральна, 4 смт. Чутове Полтавської області, п/і 38800, код ЄДРПОУ 04057557).

Третя особа - Чутівська державна нотаріальна контора (юридична адреса вул. Набережна, 9 смт. Чутове Полтавської області, п/і 38800, код ЄДРПОУ 02900222).

Суддя Я. О. Ланна