Ухвала

від 05.10.2019 по справі 757/53168/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53168/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчого першого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62019000000001528 від 30.09.2019 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

05.10.2019 слідчий першого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва Управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62019000000001528 від 30.09.2019 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000001528, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2019, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у відповідності до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки перебуває на посаді прокурора Смілянської місцевої прокуратури, а до цього перебував на посаді прокурора Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області.

За час перебування на посаді прокурора Звенигородської місцевої прокуратури (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 познайомився з начальником відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_7 та надав останній свій контактний номер для зв`язку зі службових питань.

В подальшому, 05.09.2019 ОСОБА_7 звернулась до прокурора ОСОБА_5 та повідомила йому про подію, яка стосувалась постачання шкільних меблів до Звенигородської місцевої школи І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка. При цьому зазначила, що 29.11.2018 представником відділу освіти Звенигородської РДА підписано договір з ТОВ «Люкс-Прінт» (ЄДРПОУ 41460372, адреса: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 218/1, кв. 62) щодо поставки до ряду навчальних закладів району необхідних шкільних меблів, а в подальшому, 18.12.2018 нею підписано документ про прийняття товару в повному обсязі, на підставі якого Звенигородською РДА перераховано ТОВ «Люкс-Прінт» кошти в сумі 83088,00 грн. Однак, в липні 2019 року, була повідомлена персоналом Звенигородської місцевої школи І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка про відсутність частини меблів, що мали бути поставлені до навчального закладу згідно договору. В свою чергу представник ТОВ «Люкс-Прінт» запевнив ОСОБА_7 у виконанні взятих на себе зобов`язань в повному обсязі до початку навчального року, тобто до 01.09.2019. Дані зобов`язання представник товариства в обумовлений термін не виконав та меблі до навчального закладу до вказаної дати не поставив.

Після обговорення з ОСОБА_7 вказаних обставин, прокурор ОСОБА_5 повідомив останній про наявність в її діях ознак злочинів, передбачених статтями 191, 366 КК України, проте пообіцяв не вчиняти дії покладені на нього частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме обов`язок щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У подальшому, в період з 05 по 25 вересня 2019 року у ОСОБА_5 , який займав посаду прокурора Звенигородської місцевої прокуратури та був наділений передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України повноваженнями, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , реалізацію якого він розпочав 25.09.2019.

ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про запобігання корупції», присяги працівника прокуратури України та функціональних обов`язків прокурора, ігноруючи принципову державну позицію щодо боротьби з корупцією, використав свої владні повноваження всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди.

У вечірній час 25.09.2019 прокурор ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел щодо одержання неправомірної вигоди, прибув до приміщення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області за адресою: м. Звенигородка Черкаська область, проспект Шевченка, 68 та висунув ОСОБА_7 прохання надати йому неправомірну вигоду за невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення нею дій, які містять ознаки злочинів, передбачених статтями 191, 366 КК України, розмір якої для маскування вчинення злочинну, о 21:00 год. 25.09.2019, зі свого абонентського номеру ( НОМЕР_1 ) надіслав у вигляді повідомлення через застосований програмний продукт «Viber» на абонентський номер ОСОБА_7 ( НОМЕР_2 ), визначивши суму неправомірної вигоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та необхідність надати її вранці 26.09.2019, а з метою прикриття своєї незаконної діяльності, одразу видалив вказане повідомлення.

Проте, 26.09.2019 ОСОБА_7 не виконала вимоги про надання неправомірної вигоди та не зустрілась з ОСОБА_5 на прохання останнього.

Після цього, о 20:00 год. 27.09.2019, ОСОБА_5 , з метою отримання визначеної ним неправомірної вигоди, прибув до приміщення Звенигородської РДА, за адресою: Черкаська область, місто Звенигородка, проспект Шевченка, 68, де зустрівся з ОСОБА_7 в службовому кабінеті останньої. Не отримавши від ОСОБА_7 визначеної суми грошових коштів згідно висунутого неправомірного прохання, ОСОБА_5 , надав їй термін передачі коштів до 3.10.2019, про що повідомив о 22:56 год. 25.09.2019, надіславши повідомлення зі свого абонентського номеру ( НОМЕР_1 ) через застосований програмний продукт «Viber» на абонентський номер ОСОБА_7 ( НОМЕР_2 ).

Будучи переведеним наприкінці вересня 2019 року на посаду прокурора Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області, ОСОБА_5 продовжив реалізацію вже розпочатого ним на попередній посаді злочину.

Зокрема, ОСОБА_5 03.10.2019, після визначення місця зустрічі під час спілкування з ОСОБА_7 по телефону, приблизно о 16 год. 30 хв. 03.10.2019, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, прибувши на власному автомобілі «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_3 до автостанції міста Сміла, Черкаської області, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, зустрівся з ОСОБА_7 та одержав від неї неправомірну вигоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. за не вчинення дій, покладених на нього частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ОСОБА_7 дій, які містять ознаки злочинів, передбачених статтями 191, 366 КК України.

Одразу після того, як ОСОБА_5 отримав можливість розпоряджатися предметом неправомірної вигоди, о 16 год. 35 хв. 03.10.2019, був затриманий слідчим Державного бюро розслідувань.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

04.10.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протокол заяви про вчинення кримінального правопорушення та протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.09.2019, щодо обставин прохання службової особи надати неправомірну вигоду; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_7 з наявною на ньому інформацією про телефонні з`єднання з ОСОБА_5 ; протокол спеціального слідчого експерименту від 03.10.2019, за змістом якого ОСОБА_7 вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти для викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 ; протоколом затримання ОСОБА_5 від 03.10.2019; протоколом обшуку транспортного засобу від 03.10.2019, а саме автомобіля «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , в ході якого вилучено надані ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані кошти; протоколами допиту осіб, залучених в якості понятих під час затримання ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 03.10.2019; інші докази, які містяться у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 в кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту в період з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби,за виключеннямнеобхідності отриманнямедичної допомоги,строком надва місяці,у межахстроку досудовогорозслідування кримінальногопровадження №62019000000001528від 30.09.2019.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62019000000001528 від 30.09.2019 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. до 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000001528 від 30.09.2019.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 04 грудня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 04 грудня 2019 року включно.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1