ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

Справа № 761/35974/19

Провадження № 2/761/7318/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 була директором ТОВ Кратія Медтехніка до 03.10.2018 року та звільнена з посади на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 02.10.2018 року, яким приинено повноваження керівника та на підставі такого рішення проведено реєстраційну дію - змінено керівника. Проте, в наказі про звільнення зазначено підставу - ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а тому необхідно змінити формулювання причин звільнення та стягнути з відповідача вихідну допомогу.

Також представник позивача зазначає, що повноваження директора були припинені у відповідності до приписів ч. 3ст. 99 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.

Нормами Цивільного кодексу України (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України Про господарські товариства (статті 47, 62, 63), Закону України Про акціонерні товариства (статті 52, 58, 59, 60, 61) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою 3 статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у частині п`ятій статті 58 Закону України Про акціонерні товариства , укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Pішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 року у справі № 61-29169ск18.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що між сторонами існують корпоративні права щодо управління юридичною особою, зважаючи на положення ст. 20 ГПК України, даний спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 27, 186, 354 ЦПК України, ст. 137 ГК України, ст. 20 ГПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя:

Дата ухвалення рішення 27.09.2019
Оприлюднено 18.10.2019

Судовий реєстр по справі 761/35974/19

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 10.12.2021 Київський апеляційний суд Цивільне
Ухвала від 13.09.2021 Київський апеляційний суд Цивільне
Постанова від 12.07.2021 Київський апеляційний суд Цивільне
Ухвала від 14.06.2021 Київський апеляційний суд Цивільне
Ухвала від 07.06.2021 Київський апеляційний суд Цивільне
Рішення від 09.04.2021 Шевченківський районний суд міста Києва Цивільне
Рішення від 09.04.2021 Шевченківський районний суд міста Києва Цивільне
Постанова від 22.12.2020 Київський апеляційний суд Цивільне
Ухвала від 09.12.2020 Шевченківський районний суд міста Києва Цивільне
Ухвала від 08.12.2020 Київський апеляційний суд Цивільне
Ухвала від 27.09.2019 Шевченківський районний суд міста Києва Цивільне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 761/35974/19

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону