Постанова

від 08.10.2019 по справі 460/4357/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 460/4357/17 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М.

Провадження № 22-ц/811/1405/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ТзОВ Вузьке - Вуса О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Вузьке таТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінактив на рішення Яворівського районного суду Львівської області в складі судді Карпин І.М. від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вузьке , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінактив про визнання недійсними договорів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1/1, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке". Визнано недійсним договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3837. Визнано недійсним договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке". Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33283555, прийняте державним реєстратором Біраком Євгенієм Васильовичем, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 28 грудня 2016 року про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку площею 1,0009 га кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке", ЄДРПОУ 40394702. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вузьке" в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 1280 (одній тисячі двісті вісімдесят) гривень з кожного.

Дане рішення оскаржили ТзОВ Вузьке та ТзОВ "Фінансова компанія "Фінактив".

В апеляційній скарзі ТзОВ Вузьке просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, котрим у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважають, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, оскільки в результаті укладення договору між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке обсяг майнових зобов`язань позивача не змінився, а саме: до нового кредитора перейшли права в тому ж розмірі, які існували у первісного кредитора, станом на дату відступлення права вимоги; не змінився і строк їх погашення, як це передбачено кредитним договором. Вказують, що норми чинного законодавства не забороняють позивачу звернутися до нового кредитора з пропозицією реструктуризації заборгованості або вимагати у будь-який час обґрунтованого розрахунку заборгованості, проведення звірки розрахунків тощо. Крім цього, зазначають, що суд першої інстанції не врахував те, що вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання відповідних правових наслідків. Вважають, що оскільки оспорюваним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, тому відсутні підстави вважати, що укладений між відповідачами договір є договором факторингу. Також зазначають, що як вбачається з договору, який оскаржується: ОСОБА_1 не була стороною договорів, а тому звертатися до суду з позовом про визнання правочинів недійсними не може.

В апеляційній скарзі ТзОВ "Фінансова компанія "Фінактив".просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, котрим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Вважають, що судове рішення винесено з порушенням матеріального та процесуального права. Зазначають, що не знаходить свого підтвердження те, що апелянт був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, оскільки на адресу апелянта не надходило судової повістки про дату, час та місце проведення судового засідання, а про постановлене судове рішення вони довідались лише 29.03.2019 року. Також зазначають, що позивач не є стороною в оспорюваних ним правочинів та єдиною підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку є доведення факту порушення прав і законних інтересів позивача даним договором. Вказують на те, що позивач не обґрунтував, яким чином договори відступлення права вимоги порушують суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси позивача. Також, вказують, що судом не було встановлено всіх обставин, які саме права та законні інтереси позивача порушені укладеними правочинами. Окрім того зазначають, що визнаючи оспорювані правочини недійсними суд першої інстанції не обґрунтував та не надав належної оцінки оспорюваним договорам, що містяться в матеріалах цивільної справи та були надані Відповідачами по справі. Вказують на те, що із тексту оспорюваних договорів вбачається, що відбулось відчуження прав вимог, що в свою чергу притаманне договорам купівлі-продажу, оскільки оспорюваними договорами жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, тому відсутні підстави вважати, що укладені між відповідачами договори є договором факторингу. Зазначають, що скасувавши рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд першої інстанції порушив не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків, адже реєстрація прав власності здійснена особою наділеною на це повноваженнями з дотриманням норм, що регулюють питання у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В судове засідання окрім представника відповідача ТзОВ Вузьке решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - на підтримання апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної заяви, заперечення на неї, апеляційних скарг, а також інших усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 236, ст. ст. 512-518, 1078, 203, ч.3 ст. 656, 1077, ч. 2,3 ст. 1079, ч.1 ст. 1084 Цивільного кодексу України, п.1,5 ч.1 ст.1, п.11 ч.1 ст. 4, ч.1, 2 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст.ст. 2, 49 Закону України Про банки і банківську діяльність , ч.5 ст.3, ч.1 ст. 24 Закону України Про іпотеку , ч.2 ст. 26, ч.2 ст. 31-1 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231 , висновок Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 року у справі №909/968/16, та задовольняючи частково позов, - виходив з того, що 17.03.2008 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Електрон Банк укладено кредитний договір №KF47727, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 420000 доларів США строком на 22 роки. Процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 11,5 % річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 14,5 % річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 11,5 %. Кінцевий строк погашення кредиту 15.03.2030. Позичальнику кредит надається для добудови незавершеного будівництвом мотельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1. В забезпечення зобов`язання за кредитним договором 17.03.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ Електрон Банк було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Джурик М.Ю., реєстровий №746, за умовами якого іпотекодавець передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 1,0009 га для обслуговування мотельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4625886400:06:001:0059 та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва готовністю 76 %, позначений на плані земельної ділянки літерою А2: готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість земельної ділянки станом на 18.02.2008 становить 371830 грн, вартість об`єкта незавершеного будівництва станом на 12.02.2008 становить 512753 грн. Також 17.03.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ Електрон Банк укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Джурик М.Ю., реєстровий №746, згідно якого сторони досягли згоди про способи звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. 21.09.2016 Публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк (як правонаступник - ВАТ Електрон Банк ) та ТОВ Фінансова компанія Фінактив уклали договір про відступлення права вимог до боржника ОСОБА_1 , а 26.09.2016 уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 17.03.2008 між ВАТ Електрон Банк та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованим за №3834. 26.09.2016 між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке укладено договір про відступлення права вимоги №1/1, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Фінактив як первісний кредитор уступило ТОВ Вузьке як новому кредитору за плату належні йому права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №KF47727 від 17.03.2008 та договір про відступлення прав вимог за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі №3837, а також договір №1/1 про відступлення прав вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя. На підставі цих договорів 28.12.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Біраком Є.В. прийнято рішення індексний номер 33283555 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку загальною площею 1,0009 га кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 по АДРЕСА_1 за ТОВ Вузьке . 17.03.2008 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Електрон Банк укладено кредитний договір №KF47727, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 420000 доларів США строком на 22 роки. Процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 11,5 % річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 14,5 % річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 11,5 %. Кінцевий строк погашення кредиту 15.03.2030. За умовами договору про відступлення права вимоги від 21.09.2016 ТОВ Фінансова компанія Фінактив зобов`язалося сплатити ПАТ ВіЕс Банк загальну вартість права вимоги в сумі 200 000 доларів США. Натомість, відповідно до пункту 2.1 цього договору ПАТ ВіЕс банк передало ТОВ Фінансова компанія Фінактив : право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №KF47727 від 17.03.2008. В дату відступлення прав вимоги первісний кредитор - ПАТ ВіЕс Банк вважається таким , що відступив, а новий кредитор - ТОВ Фінансова компанія Фінактив , таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. В подальшому ТОВ Фінансова компанія Фінактив згідно з договором про відступлення права вимоги №1/1 від 26.09.2016 відступило за плату в розмірі 201165,05 доларів США ТОВ Вузьке належні права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №KF47727 від 17.03.2008. В дату відступлення прав вимоги первісний кредитор - ТОВ Фінансова компанія Фінактив вважається таким , що відступив, а новий кредитор - ТОВ Вузьке , таким що, набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного відступлення (викупу). Згідно з пунктом 4.1.8. договору новий кредитор усвідомлює, що первісний кредитор не несе відповідальності перед новим кредитором, якщо останнім не будуть одержані всі суми заборгованості, процентів, комісій, штрафів і пені згідно з Додатком 1 до цього Договору або одержані суми виявляться меншими від вартості прав вимоги, зазначеної в пункті 3.1. За таких обставин ТОВ Фінансова компанія Фінактив (первісний кредитор) уступив грошову вимогу до ОСОБА_1 в обмін на грошові кошти в сумі 201165,05 доларів США, які ТОВ Вузьке (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ Фінансова компанія Фінактив отримало фінансування у розмірі 201165,05 доларів США, а ТОВ Вузьке , в свою чергу, укладаючи вказаний договір набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги. Така різниця виразилася в отриманні ТОВ Вузьке від первісного кредитора таких прав щодо боржника: а) права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких грошових нарахувань та вимог, у тому числі передбачених кредитним договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення цього договору; б) права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору, в тому числі право на дострокове стягнення суми кредиту, процентів та інших пов`язаних з цим сум; в) права будь-яких інших вимог згідно кредитного договору №KF47727 від 17.03.2008 . Наведене свідчить про те, що укладений між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи. З укладенням договору про відступлення права вимоги у кредитному договорі №KF47727 від 17.03.2008 відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - ТОВ Вузьке , яке здійснює діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання та не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу. Недійсність договору про відступлення права вимоги №1/1 від 26.09.2016 зумовлює недійсність відступлення прав вимог за договором іпотеки від 26.09.2016, згідно якого відступлено право вимоги за договором іпотеки від 17.03.2008, укладеним між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке 26.09.2016. Саме як споживач банківських послуг (як позичальник та іпотекодавець) ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки заміна кредитодавця та іпотекодержателя у договорах, стороною у яких виступала (брала участь) ОСОБА_1 , з фінансової установи - банку (ПАТ Електрон Банк , в подальшому ПАТ ВіЕс Банк , ТОВ Фінансова компанія Фінактив ) на іншу юридичну особу - ТОВ Вузьке , а також перехід до останнього права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно ОСОБА_1 , унеможливлюють оскарження договорів, стороною у яких вона не була, та позбавляють можливості іншим способом захистити свої права. Таким чином, укладення договорів відступлення права вимоги позбавило ОСОБА_1 усіх прав, які надані клієнтам банку як споживачам фінансових послуг, та які можуть бути захищені у судовому порядку. Тому для відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків. З огляду на викладене рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку. Таким чином скасування рішення про державну реєстрацію права власності є підставою для внесення відповідних записів про скасування державної реєстрації прав. Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частково до задоволення в частині визнання оспорюваних договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, у якому просила:

- визнати недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги №1/1, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке";

- визнати недійсним з моменту укладення Договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3837;

- визнати недійсним з моменту укладення Договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33283555, прийняте державним реєстратором Бірак Євгенієм Васильовичем, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 29.12.2016р. про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку площею 1,0009 га кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке", ЄДРПОУ 40394702; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Вузьке (код ЄДРПОУ 40394701) номери НОМЕР_1 та 18413908.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 17.03.2008 між нею та ВАТ Електрон Банк укладено кредитний договір №KF47727. В забезпечення зобов`язання за кредитним договором 17.03.2008 між нею та ВАТ Електрон Банк було укладено Іпотечний договір, за умовами якого вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 1,0009 га для обслуговування мотельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4625886400:06:001:0059 та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва готовністю 76 %, позначений на плані земельної ділянки літерою А2: готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також 17.03.2008 між нею та ВАТ Електрон Банк укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя. 21.09.2016 банк уступив своє право вимоги до неї ТОВ Фінансова компанія Фінактив на підставі договору про відступлення права вимог. 26.09.2016 між банком та ТОВ Фінансова компанія Фінактив укладено договір про відступлення права вимог за договором іпотеки. Одночасно 26.09.2016 між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке укладено договір про відступлення права вимоги №1/1, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Фінактив як первісний кредитор уступило ТОВ Вузьке як новому кредитору за плату належні йому права вимоги за кредитним договором №KF47727 від 17.03.2008, а новий кредитор замінив первісного кредитора як сторону у кредитному договорі та прийняв всі права та обов`язки за кредитним договором. Права вимоги перейшли до нового кредитора в повному обсязі. Загальна вартість права вимоги за договором, сплачена новим кредитором первісному становить 201165,05 доларів США. 26.09.2016 між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке укладено договір про відступлення прав вимог за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованим в реєстрі №3837, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Фінактив як первісний іпотекодержатель передала, а ТОВ Вузьке як новий іпотекодержатель прийняло всі права вимоги за договором іпотеки, укладеним між ПАТ ВіЕсБанк та ОСОБА_1 , посвідченим 17.03.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Джурик М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №744 та набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки. 26.09.2016 між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке укладено договір №1/1 про відступлення прав вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Фінактив як первісний іпотекодержатель, передала, а ТОВ Вузьке прийняло всі права вимог за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним між ПАТ ВіЕсБанк та ОСОБА_1 , посвідченим 17.03.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Джурик М.Ю., зареєстрованого в реєстрі №746. Вважає, що договори укладені між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке з грубим порушенням чинного законодавства України. ТОВ Вузьке не має статусу фінансової установи, а тому не може набути прав та обов`язків кредитора за кредитним договором, укладеним між нею та ВАТ ЕлектронБанк (правонаступником якого є ПАТ ВіЕсБанк ). Зі змісту умов Договору про відступлення права вимоги №1/1 вбачається, що первісний кредитор ТОВ Фінансова компанія Фінактив уступило грошову вимогу до боржника в обмін на грошові кошти, які новий кредитор ТОВ Вузьке зобов`язалося сплатити, тобто за умовами даного договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника). В п. 4.1.8 Договору про відступлення права вимоги №1/1 сторони погодили, що первісний кредитор не несе відповідальності перед новим кредитором, якщо останнім не будуть одержані всі суми заборгованості , процентів, комісій, штрафів та пені або останні виявляться меншими, від вартості прав вимоги, визначеної п.3.1 цього договору. ТОВ Вузьке не є фінансовою установою, а тому не може бути учасником факторингових відносин, передбачених договором про відступлення права вимоги №1/1 від 26.09.2016. Такий договір прямо суперечить ст.1077 ЦК України. Також договір про відступлення прав вимоги, укладений між Банком та ТОВ Фінансова компанія Фінактив 21.09.2016 за своїм змістом та правовою природою є договором факторингу, за яким фінансова компанія виступає фактором. Відповідно до вимог ст. 1083 ЦК України фінансова компанія набувши право грошової вимоги від банку в подальшому могла таке відступити тільки на підставі договору факторингу в порядку, передбаченому гл.73 ЦК України. Відступлення фактором права вимоги за Договором про відступлення права вимоги №1/1 із ТОВ Вузьке , яке не має статусу фінансової установи, прямо суперечить ст. 1083 ЦК України. Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Недійсність договору про відступлення права вимоги №1/1 від 26.09.2016 зумовлює недійсність відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 26.09.2016, згідно якого відступлено право вимог за договором іпотеки від 17.03.2008, укладеним між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке . Крім того, договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя укладений ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке 26.09.2016 у простій письмовій формі. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з ст. 36 Закону України По іпотеку , а відтак відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України договір про уступку права вимоги за таким договором теж повинен бути посвідченим нотаріально. Так як рішення про реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 здійснено на підставі недійсних правочинів, такі рішення та записи про право власності підлягають скасуванню в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, - 17.03.2008 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Електрон Банк укладено кредитний договір №KF47727, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 420000 доларів США строком на 22 роки. Процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 11,5 % річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 14,5 % річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 11,5 %. Кінцевий строк погашення кредиту 15.03.2030. Позичальнику кредит надається для добудови незавершеного будівництвом мотельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

В забезпечення зобов`язання за кредитним договором 17.03.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ Електрон Банк було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Джурик М.Ю., реєстровий №746, за умовами якого іпотекодавець передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 1,0009 га для обслуговування мотельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4625886400:06:001:0059 та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва готовністю 76 %, позначений на плані земельної ділянки літерою А2: готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість земельної ділянки станом на 18.02.2008 становить 371830 грн., вартість об`єкта незавершеного будівництва станом на 12.02.2008 становить 512753 грн.

17.03.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ Електрон Банк укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Джурик М.Ю., реєстровий №746, згідно якого сторони досягли згоди про способи звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

21.09.2016 Публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк (як правонаступник - ВАТ Електрон Банк ) та ТОВ Фінансова компанія Фінактив уклали договір про відступлення права вимог до боржника ОСОБА_1 , а 26.09.2016 уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 17.03.2008 між ВАТ Електрон Банк та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованим за №3834.

26.09.2016 між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ТОВ Вузьке укладено договір про відступлення права вимоги №1/1, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Фінактив як первісний кредитор уступило ТОВ Вузьке як новому кредитору за плату належні йому права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №KF47727 від 17.03.2008 та договір про відступлення прав вимог за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі №3837, а також договір №1/1 про відступлення прав вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі цих договорів 28.12.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Біраком Є.В. прийнято рішення індексний номер 33283555 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку загальною площею 1,0009 га кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 по АДРЕСА_1 за ТОВ Вузьке .

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Зважаючи на вказані вимоги закону слід вказати про те, що фактором, та відповідно особою до якої може перейти право вимоги, зокрема, за кредитним договором може бути виключно Банк або інша фінансова установа, будь-яка фізична чи юридична особа відповідно фактором бути не може та таких прав набути не може.

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

Також, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Крім цього, згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

За ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Крім цього, слід вказати і про те, що договір про відступлення прав вимоги, який передбачає фінансування передання на умовах платності є по суті договором факторингу та назва договору жодним чином не може змінити його суті, яка від такої назви може відрізнятися. Тобто якщо за договором за певну винагороду передається право вимоги грошового боргу, то такий договір є договором факторингу, за яким фактором може бути виключно банк або інша фінансова установа, які вправі здійснювати факторингові операції.

Як вбачається із договору Про відступлення права вимоги № 1/1 від 26.09.2016 року, що укладений між ТзОВ Фінансова Компанія Фінактив та ТзОВ Вузьке , за таким, право вимоги відповідно до кредитного договору №KF47727 від 17.03.2008 року за плату передано ТзОВ Вузьке .

Тобто між сторонами по суті укладено договір факторингу та за таким договором фактором є ТзОВ Вузьке .

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно згаданий договір, як такий, що укладений особою як фактором, що не могла такий укладати слід вважати недійсним, тобто договором, що укладений без дотримання вимог закону, стосовно належності сторони договору.

Також відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Крім цього, відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що з укладенням договору про відступлення права вимоги у кредитному договорі №KF47727 від 17.03.2008 відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - ТОВ Вузьке , яке здійснює діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання та не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Зважаючи на вказане у зв`язку із недійсністю договору про відступлення прав вимоги недійсним є і Договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3837 та Договір №1/1 про відступлення права вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вузьке".

Що стосується вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Бірака Євгенія Васильовича Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки щодо реєстрації права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , то судом першої інстанції правильно вказано, що для відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків.

Вказане відповідає, також, вимогам п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

При ухваленні рішення суд першої інстанції також правильно посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові №909/968/16 від 11.09.2018 року, які слід вважати визначальними у даних правовідносинах та такими, що підлягають врахуванню судами при вирішенні даної справи на відміну від висновків, на які посилаються апелянти, та які слід вважати такими, що суперечать висновкам у згаданій постанові та прийняті не Великою Палатою Верховного Суду та відповідно застосуванню не підлягають.

Окремо щодо доводів скарг про те, що такими договорами не порушено прав позивачки та він такої не стосується оскільки вона не є стороною договору, то колегія суддів вважає такі безпідставними. Так, перехід прав вимоги до позивачки за вказаним договором, що суперечить вимогам закону впливає на її права та інтереси, оскільки по-перше до ТзОВ, яка не є банківською установою із відповідним статусом, правомочностями, обмеженнями, повноваженнями, тощо та із якою позивачка не перебувала у договірних чи будь-яких інших стосунках та такого наміру не мала, переходить право вимоги до позивачки та відповідно така установа діє в іншому правовому статусі та має інші правомочності, реалізація яких у інший ніж банківська установа чи фінансова компанія спосіб впливає на права та законні інтереси позивачки. По-друге така отримує право вимоги до позивачки, яке за законом їй передане бути не може та відповідно без законних підстав вправі набувати грошові кошти позивача за таким договором. Про це, також, йдеться у згаданій постанові Великої Палати верховного Суду.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційних скарг слід визнати безпідставними, а самі скарги відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції із їх додатковим тлумаченням Верховним Судом у Постанові, що ухвалена у справі №909/968/16 від 11.09.2018 року, про що знову ж вказано судом першої інстанції та не потребує додаткового дублювання судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Вузьке таТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінактив - залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2019 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра