Постанова

від 17.10.2019 по справі 913/862/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Справа № 913/862/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.,

за участі представників:

заявника апеляційної скарги (КП "Луганська обласна "Фармація Північ" - адвокат Радіонова Ю.А., що діє на підставі довіреності від 25.07.2019 № 01-18/49 та свідоцтва про право на заняття адвокатскою діяльністю від 11.06.2019 № ЗП 002244.

стягувача (ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» ) - не з`явився;

боржника (КП «Луганська обласна «Фармація» ) - не з`явився;

Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" (вх. № 2874Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 28 серпня 2019 року по справі № 913/862/15, винесену за результатами розгляду заяви стягувача - ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 913/862/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» , м. Київ,

до Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

за участі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганської області,

про стягнення 1971860,95 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.08.2019 у справі № 913/862/15 (суддя Масловський С.В.) заяву ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 497444507 у справі № 913/862/15 з КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442) на двох боржників: КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442), як основного боржника, та КП «Луганська обласна «Фармація Північ» (код ЄДРПОУ 40045927), як субсидіарного боржника. В іншій частині заяви відмовлено.

КП «Луганська обласна «Фармація Північ» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині заміни боржника КП «Луганська обласна «Фармація» на двох боржників: КП «Луганська обласна «Фармація» , як основного боржника, та КП «Луганська обласна «Фармація Північ» , як субсидіарного боржника. У задоволенні заяви про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що норми чинного процесуального законодавства не передбачають можливості залучення до виконавчого провадження особи, яка не є правонаступником у матеріальному зобов`язанні. Згідно затвердженого розподільчого балансу КП «Луганська обласна «Фармація» щодо виділу з нього КП "Луганська обласна "Фармація Північ" кредиторська заборгованість перед позивачем до новоствореної особи КП "Луганська обласна "Фармація Північ" не передавалась. На думку апелянта, він не може нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями КП «Луганська обласна «Фармація» та вважає, що господарським судом безпідставно не застосовано строк позовної давності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 913/862/15 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Луганська обласна «Фармація Північ» , встановлено іншим учасникам справи строк до 07.10.2019 для надання відзивів на апеляційну скаргу, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 10.10.2019 о 10:30 год. та викликано в судове засідання учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали стягувач - ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» 03.10.2019 за вх. № 9433 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджуються з доводами заявника, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, справу просить слухати за відсутності його представника.

В обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що апелянт не вірно тлумачить норми ст.109 ЦК України, оскільки відповідно до правової конструкції вказаної статті при виділі з юридичної особи обидві особи несуть відповідальність за зобов`язаннями особи, яка існувала. Тобто, та юридична особа, до якої за розпродільчим балансом перейшли зобов`ання первинної особи, буде основним боржником, а інша - субсидіарним.

У судове засідання 10.10.2019 з`явився представник заявника апеляційної скарги та надав пояснення по справі.

КП «Луганська обласна «Фармація» та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, своїх представників в судове засідання 10.10.2019 не направили, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні та оголосила перерву до 17.10.2019 о 12-00 год.

У судове засідання 17.10.2019 представники боржників та органу ДВС не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Приймаючи до уваги, що копію ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду всі сторони отримали, що підтверджується поштовими рекомендованими повідомленням № 6102229713620, № 6102229713638, № 6102229713646, № 6102229713654 та враховуючи, що інформацію по справі можливо отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, всі сторони були належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав стягувача щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду ухвали суду першої інстанції без участі представників стягувача, основного боржника та органу ВДВС за наявними у справі документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2015 у справі № 913/862/15 задоволено частково позов ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» до КП «Луганська обласна «Фармація» . Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1215405,29 грн, пеню в сумі 1718,51 грн, 3% річних у сумі 42520,30 грн, інфляційні нарахування в сумі 542084,48 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 29577,92 грн.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Луганської області видано наказ від 12.12.2015 № 913/862/15.

Постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Луганській області від 04.01.2016 відкрите виконавче провадження зобов`язаннзобов`язаннз виконання наказу Господарського суду Луганської області від 12.12.2015 № 913/862/15 та приєднано до зведеного виконавчого провадження № 49744507.

20.08.2019 стягувач - ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» звернувся до Господарського суду Луганської області з заявою про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження № 497444507 у справі № 913/862/15, в якій просить боржника - КП «Луганська обласна «Фармація» замінити на двох боржників: КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442), як основного боржника та КП «Луганська обласна «Фармація Північ» (код ЄДРПОУ 40045927), як субсидіарного боржника.

Заяву обґрунтовує тим, що відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 370 від 01.09.2015 до КП «Луганська обласна «Фармація Північ» як до підприємства- правонаступника, створеного внаслідок виділу, перейшла частина майнових прав та обов`язків КП «Луганська обласна «Фармація» , що підтверджується відповідними Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.08.2019 у справі № 913/862/15 заяву ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 497444507 у справі № 913/862/15 з КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442) на двох боржників: КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442), як основного боржника, та КП «Луганська обласна «Фармація Північ» (код ЄДРПОУ 40045927), як субсидіарного боржника. В іншій частині заяви відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі Матківська проти України (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

З наведеного нормативного визначення випливає, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.

За приписами ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні відповідно до ст.ст. 512 і 520 ЦК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, на підставі розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 16.06.2015 №239 «Про утворення Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» реорганізовано Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» та створено шляхом виділу з нього юридичну особу - Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація Північ» .

Також розпорядженням голови обласної держадміністрації від 01.09.2015 №370 затверджено розподільчий баланс, відповідно до якого до Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» перейшли майнові права та обов`язки боржника, у тому числі поточні зобов`язання.

Згідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації від 16.05.2016 №272 «Про внесення змін до розпоряджень голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 01.09.2015 та від 07.04.2016 №195» були внесені зміни в розподільчий баланс Комунального підприємства Луганська обласна «Фармація» та викладено в новій редакції, де у розшифровці рядка 1615 не зазначено, що кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі перейшла до КП «Луганська обласна «Фармація Північ» .

У апеляційній скарзі Комунального підприємства «Луганська обласна Фармація Північ» стверджує, що воно не може бути залучено субсидіарним боржником у даній справі, оскільки за розподільчим балансом борги ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» йому не передавались і він не є правонаступником Комунального підприємства Луганська обласна «Фармація» .

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта помилковими з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частина 1 ст. 56 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

За приписами ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Згідно з п. 3 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» в розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено Комунальне підприємство Луганська обласна «Фармація» (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01975442).

Таким чином, у даному випадку має місце створення шляхом виділу нової юридичної особи - КП «Луганська обласна «Фармація Північ» , яка є правонаступником Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» і відповідно до приписів ч.3 ст.109 ЦК України несе субсидіарну відповідальність і за зобов`язаннями юридичної особи КП «Луганська обласна «Фармація Північ» , які не перейшли до неї за розподільчим балансом.

За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених норм чинного законодавства суд має замінити боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним). Після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Твердження апелянта про недоведеність факту матеріального правонаступництва належними доказами є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У ст. 73 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наявну в матеріалах справи виписку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій щодо реєстрації Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" як нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з підприємства боржника, та внесення відомостей про те, що вона є правонаступником Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» , колегія суддів дійшла висновку, що факт правонаступництва є доведеним, тому заява ТОВ ТД «КАМПУС КОТТОН КЛАБ» про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження № 497444507 у справі № 913/862/15 на двох боржників: КП «Луганська обласна «Фармація» (код ЄДРПОУ 01975442), як основного боржника та КП «Луганська обласна «Фармація Північ» (код ЄДРПОУ 40045927), як субсидіарного боржника обгрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.

Щодо тверджень апелянта про необхідність застосування строку позовної давності до вимоги стягувача про заміну сторони виконавчого провадження в частині визначення субсидіарного боржника у виконавчому провадження №497444507 за наказом Господарського суду Луганської області від 12.12.2015 у справі №913/862/15, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Відповідно до ст. 3 ГК України позовна давність є інститутом цивільного права і вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій ст. 1 ЦК України, та у господарських відносинах

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками:

1) має юридичний склад;

2) позначає сплив строку;

3)має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов в матеріальному розумінні (право на задоволення позову);

4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи;

5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер і деяких нематеріальних благ, передбачених законом;

6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Застосування строку позовної давності в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо закріплений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Янголенко проти України" № 14077/05 від 10.12.2009 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод серед іншого захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України", № 15729/07 від 05.07.2012 року).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та своєчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2005року у справі "Сокур проти України" № 29439/02, від 19.02.2009 року у справі "Крищук проти України" № 1811/06).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що строк позовної давності це саме період часу за яких позивач може звернутися з позовом до суду.

Позивач, звертаючись з позовом до КП «Луганська обласна «Фармація» про стягнення заборгованості за договором поставки №51 від 01.02.2013 у вересні 2015 року вже реалізував своє право на отримання судового захисту порушеного права, за результатами якого 26.11.2015 було винесено рішення у справі №913/862/15.

За таких обставин вимога КП «Луганська обласна «Фармація Північ» про застосовування строків позовної давності до вимоги позивача про заміну сторони виконавчого провадження не є законною, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст.ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана має бути залишена без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284, 334 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація Північ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 28 серпня 2019 року у справі № 913/862/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.10.2019

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков