Рішення

від 15.10.2019 по справі 903/487/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2019 р. Справа № 903/487/19 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Лісовська Ю.М. - довіреність №01-67/42 від 09.01.2019, посвідчення №74/46 від 07.12.2017

від відповідача : Ольховський ОСОБА_1 В. - договір про надання правової допомоги від 31.07.2019, ордер серія ВЛ №000,050823 про надання правової допомоги від 31.07.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №616 від 15.02.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/487/19 за позовом Нововолинської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю Нововолинський завод залізобетонних виробів про стягнення 571969,74грн.,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019 Нововолинська міська рада направила на адресу суду позовну заяву до ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів про стягнення 571969,74грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідач самовільно, за відсутності правових підстав використовував належну Нововолинській міській раді земельну ділянку у своїй господарській діяльності, чим завдав позивачеві шкоди, а саме: через неоформлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відсутності реєстрації права на земельну ділянку не сплачував протягом 9 місяців плату за користування земельною ділянкою.

При зверненні з даною позовною заявою позивачем також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що міська рада не може бути головним розпорядником коштів міського бюджету і у зв`язку з цим не може сплатити судовий збір.

Ухвалою від 04.07.2019 у задоволенні клопотання Нововолинської міської ради про відстрочку сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.07.2019 позовну Нововолинської міської ради до ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів про стягнення 5711969,74грн. залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 8579,55 грн.

17.07.2019 позивач на вимогу ухвали суду від 04.07.2019 подав оригінал платіжного доручення №365 від 12.07.2019 про сплату судового збору в сумі 8579,55 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2019 о 10:30 год.

Представник відповідача 31.07.2019 на адресу суду надіслав відзив, в якому вказав, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які безпосередньо регулюють спірні правові відносини.

06.08.2019 представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність щодо позовних вимог Нововолинської міської ради за період з 01.01.2016 по 26.06.2016.

Протокольною ухвалою від 06.08.2019 суд розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відклав на 28.08.2019 о.12:00 год.

Ухвалою суду від 06.08.2019 виправлено описку у вступній частині ухвали Господарського суду Волинської області від 04.7.2019, від 18.07.2019 по справі №903/487/19 в частині зазначення предмету позову та викладено його в такій редакції: стягнення 571969,74грн.

Представник ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів 27.08.2019 подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність за період з 01.01.2016 по 27.06.2016, оскільки в заяві від 06.08.2019 помилково вказано період до якого просить застосувати позовну давність, а саме по 26.06.2016.

Представник Нововолинської міської ради Волинської області 28.08.2019 подала заперечення щодо заяви про застосування строків позовної давності, оскільки при здійсненні розрахунку суми коштів, заявлених до стягнення, позивачем був врахований строк позовної давності.

28.08.2019 представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів на користь Нововолинської міської ради Волинської області недоотримані кошти за фактичне використання земельної ділянки площею в сумі 571969,74 грн.

Протокольною ухвалою від 28.08.2019 суд оголосив перерву до 17.09.2019 о 12:45 год., для вивчення судом заяви про уточнення позовних вимог. Судом запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу заяви про уточнення позовних вимог.

12.09.2019 представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на уточнену позовну заяву, в якому вважає, що уточнена позовна заява та позовні вимоги є безпідставними з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.09.2019 виправлено описку в ухвалах Господарського суду Волинської області від 04.07.2019, від 18.07.2019, від 06.08.2019 по справі №903/487/19, зазначивши назву відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Нововолинський завод залізобетонних виробів .

Протокольною ухвалою від 17.09.2019 суд строк розгляду справи продовжив на 30 днів та оголосив перерву до 01.10.2019.

01.10.2019 представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що у зв`язку з поданням уточненої позовної заяви Нововолинська міська рада змінила лише предмет позову, залишивши підставу незмінною.

Суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстави викладних у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, згідно архівного витягу №460/01.22 від 03.07.2013 (а.с.38) Державного архіву Волинської області, 31.10.1996 рішенням Нововолинської міської ради народних депутатів №21/18, затвердженого площі земельних ділянок, виділених для обслуговування адміністративних та господарських будівель і споруд підприємствам і організаціям у таких розмірах: Заводу залізобетонних виробів Волиньсільбуд - 5,44 га.

Відділу земельних ресурсів видати даним організаціям та підприємствам державні акти на право постійного користування землею.

Згідно листа Відділу Державного земельного кадастру у м. Нововолинську Волинської області від 07.10.2016 №19-318-99.5-389/15-16 (а.с.56), Заводу залізобетонних виробів Волиньсільбуд правонаступником якого є ТзДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів , державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,44 га Нововолинською міською радою не видавався.

З метою оформлення права користування земельною ділянкою ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів звернулось до Нововолинської міської ради, яка рішенням від 18.06.2014, надала дозвіл ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 5,44 га за адресою: вул. Шахтарська, 47 для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень (а.с.39).

У відповідності до вказаного рішення, ТОВ Центр кадастру виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів для обслуговування адміністративних та господарських будівель і споруд, загальною площею 5,44 га за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47 (а.с.40-49).

Інформацію про спірну земельну ділянку площею 5,2456 га, кадастровий номер 0710700000:03:005:057 внесено до Державного земельного кадастру, відповідно до витягу від 05.02.2015 (а.с.50).

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових правна нерухоме майно №№60439217, 60439259, 60439250, 60439230, 6043942 (а.с.60-69), ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів є власником об`єктів нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці та яка використовується обслуговування адміністративних та виробничих приміщень.

ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів 17.10.2016 зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5,44 га для обслуговування адміністративних та господарських будівель і споруд, за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47 (кадастровий номер 0710700000:03:005:057), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 20.10.2016 (а.с.57-59).

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів за відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права на земельну ділянку фактично використовував належну Нововолинській міській раді Волинської області земельну ділянку у своїй господарській діяльності та при цьому не сплачував протягом 9 місяців плату за користування земельною ділянкою. Даний факт підтверджує листом Нововолинського відділення Володимир- Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області № 1771/03-19- 12-18 від 24.10.2016 (а.с.25) про надання інформації щодо плати за землю ВАТ Нововолинського ЗЗБВ (ЄДРПОУ 01349414), згідно якого у 2016 році станом на момент надання інформації (за 9 місяців 2016 року) плата за землю не здійснювалась, чим було завдано збитків територіальній громаді- міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради Волинської області, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її використання без правовстановлюючих документів.

Рішенням Виконавчого комітету від 20.04.2017 №123 (а.с.13) створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради та затвердження її склад.

Комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради, створеної відповідно до рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.04.2017 № 123 зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 18.09.2018 № 307 (а.с.16) обстежено земельну ділянку за адресою: вул. Шахтарська, 47 у м. Нововолинську Волинської області, вивчено документи, що містять інформацію про несплату Відповідачем протягом 9 місяців 2016 року плати за землю та про момент виникнення права постійного користування земельною ділянкою площею 5,2456 га та складено акт обстеження земельної ділянки (а.с.18-19), яким встановлено відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної власності за адресою: вул.Шахтарська, 47, м. Нововолинська Волинської області до моменту виникнення права постійного користування. В ході обстеження цієї земельної ділянки встановлено, що за адресою: вул. Шахтарська, 47 знаходяться адміністративні та виробничі приміщення, які згідно технічного паспорта на будівлю належать ТзОВ Нововолинський завод залізобетонних виробів . Земельна ділянка загальною площею 5,2456 га використовувалась без реєстрації прав на неї до 17.10.2016 - моменту виникнення права постійного користування.

В результаті обстеження земельної ділянки складено Акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 26.12.2018 № 10 (а.с.21-22), відповідно до якого розмір збитків, нанесених Відповідачем територіальній громаді міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради Волинської області становить 571969,74 грн. Сума збитків розрахована за період з 01.01.2016 по 01.10.2016 з урахуванням загального строку позовної давності.

Згідно ч. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 24.01.2019 № 21 Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради (а.с.23) затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі від 26.12.2018 № 10, що нанесені Нововолинській міській раді ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів у зв`язку із використанням земельної ділянки загальною площею 5,2456 га за адресою: вул. Шахтарська, 47, м. Нововолинська Волинської області для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень за період з 01.01.2016 по 01.10.2016 у сумі 571969,74 грн. Також даним рішенням рекомендовано ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів відшкодувати збитки не пізніше одного місяця після затвердження даного акту комісії.

01.03.2019 листом направлено ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради 24.01.2019 № 21 Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради та два примірники проекту договору про добровільне відшкодування збитків (а.с.24).

Протягом встановленого терміну ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів не підписало договір про добровільне відшкодування збитків та не відшкодувало завданих збитків у сумі 571969,74 грн.

Враховуючи викладене, Нововолинською міською радою Волинської області встановлено факт використання Товариством з додатковою відповідальністю Нововолинський завод залізобетонних виробів (далі - ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів ) земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська Волинської області, в особі Нововолинської міської ради Волинської області, за адресою: вул. Шахтарська, 47, м. Нововолинська Волинської області площею 5,2456 га для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень без дозволу на те міської ради та з порушенням земельного та податкового законодавства, а саме без реєстрації права користування земельною ділянкою.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 ЗК України).

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1,147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу У країни у вказані й редакції).

Чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Згідно ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Згідно листа Володимир-Волинської ОДПІ 17/71 від 24.10.2016 (а.с.25), ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів до 2015 року сплачувало плату за землю у вигляді земельного податку, за постійне користування земельною ділянкою.

Згідно витягу з Реєстру платників податку ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів перейшло з 01.01.2016 року на спрощену систему оподаткування (а.с.75).

Як передбачено п.269.2 ст. 269 Податкового кодексу України особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу ХІVцього Кодексу.

Відповідно до п.п. 297,1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Спірна земельна ділянка виділена на праві постійного користування та враховуючи, що ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів з 01.01.2016 перейшло на спрощену систему оподаткування, тому як платник єдиного податку, звільнене від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку.

Відповідно до акту визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 26.12.2017 (а.с.21), розмір збитків за період з 01.01.2016 по 01.10.2016 року, розрахований виходячи з розміру орендної плати.

Однак, як встановлено судом, ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів є платником земельного податку, а з 01.01.2016 у зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування, товариство звільнене від його сплати.

Разом з тим слід зазначити, що земельний податок є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов`язання відповідача сплачувати земельний податок є податковим зобов`язанням.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно із законодавством таким органом доходів і зборів є ДФС та її територіальні органи (пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236).

Відповідно до статті 191 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, звертаються до суду у випадках, передбачених законом. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань (підпункт 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Як передбачено п.3.1. Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та території Нововолинської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.04.2017 №127, неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі у формі орендної плати або земельного податку, із земельної ділянки і який він (власник землі) не одержав внаслідок невчасної, неповної або несплати за користування (в тому числі за самовільне або тимчасове зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її в непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян тощо).

Відповідно до п. 3.4. зазначеного Положення, розмір збитків при використанні земельної ділянки без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди користування земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків на підставі нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розрахунок неодержаного земельного податку проводиться державною податковою інспекцією та подається на розгляд комісії.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика).

Згідно акту визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 26.12.2018, нормативна оцінка спірної земельної ділянки площею 52456 кв.м., станом на 2016 рік становить 19065658,08 грн. (а.с.21-22)

Згідно листа ДФС України від 19.01.2016 № 1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель" зазначено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПКУ, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433 (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 ( https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6_28877-16 )).

Нормативна грошова оцінка землі станом на 27.01.2011, підтверджена витягом з технічної документації "Про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.55) становила 6628704,64 грн. за площу 54400 м 2 (121,851 грн./м 2 ).

В 2016 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки становив 1,433, згідно листа ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель".

Таким чином нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2016 рік становить 11439604,48 грн. за 52456 м 2 .

Подаючи позов до суду позивач в розрахунку розміру збитків, нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки площею 52456 кв.м. зазначив 19065658,08 грн. (а.с.21-22). Однак, даний факт нічим не підтверджений.

Разом з тим, відповідно до листа Відділу у м.Нововолинську головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 09.09.2019 (а.с.127) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 52456 кв.м. для обслуговування адміністративних та господарських будівель та споруд, за адресою: м.Нововолинськ, вул.Шахтарська,47 (кадастровий номер 0710700000:03:005:057) відповідно до нормативної оцінки земель міста Нововолинська станом на 2016 рік становить 11440100,91 грн.

Згідно з представленими господарському суду розрахунком до позовної заяви позивачем відповідно нараховано відповідачу збитки в розмірі 571969,74 грн., виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 19065658,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ч.2 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат, так як він зобов`язується повернути тільки майно, яке він безпідставно зберігав (утримував).

З огляду на нормативну грошову оцінку 11440100,91 грн. орендна плата за місяць становить 38133,67 грн. (11440100,91грн. : 12 місяців = 953341,74 грн. (за місяць) *4% = 38133,67 грн. (орендна плата за місяць)).

Щодо заяви відповідача, про застосування до позовних вимог строку позовної давності, слід зазначити таке.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2014 рішенням Нововолинська міська рада надала дозвіл ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки, на підставі якої ТОВ Центр кадастру виготовлено технічну документацію із землеустрою та 05.02.2015 року внесено до Державного земельного кадастру земельну ділянку площею 5,2456 га, кадастровий номер 0710700000:03:005:057, тому позивач - Нововолинська міська рада, надаючи ТДВ Нововолинський завод залізобетонних виробів дозвіл на розробку технічної документації, знала про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою, а з 05.02.2015 року, тобто державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, могла дізнатися про відсутність зареєстрованого права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, при визначенні строку початку перебігу позовної давності, відповідач зазначає, що комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради створено, ще з 20.04.2017 на підставі рішення Нововолинської міської ради №123, що не заважало позивачу в межах трьохрічного строку, визначити розмір збитків та звернутись з відповідним позовом до суду.

Відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку позовної давності, починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) боржником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу, в даному випадку орендної плати.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 за заявою № 23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

З огляду на викладене та враховуючи те, що Нововолинська міська рада звернулась з позовом до суду 27.06.2019 (що підтверджується поштовим штампом на конверті, в якому дана позовна заява надійшла до Господарського суду Волинської області), трьохрічний строк позовної давності охоплюється періодом з 27.06.2016 по 27.06.2019.

Отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає до задоволення, оскільки розмір збитків за період з 01.01.2016 по 27.06.2016 визначений позивачем поза межами трьохрічного строку позовної давності.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок збитків, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягають стягненню з відповідача 118214,37 грн. неотиримані кошти за фактичне використання земельною ділянкою за період з 28.06.2016 по 01.10.2016, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 11440100,91 грн. (38133,67 грн. (орендна плата за місяць) : 30 днів = 1271,12 грн. (орендна плата за день)), тобто за період з 28.06.2016 по 30.06.2016 включно орендна плата становить 3813,36 грн. (1271,12 грн. * 3 дні), а за період з 01.07.2016 до 01.10.2016 становить 114401,01 грн. (38133,67 грн. * 3 місяця).

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача неотирманих коштів за фактичне використання земельною ділянкою підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі в сумі 118214,37 грн. В решті позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 1773,22 грн. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Нововолинський завод залізобетонних виробів (вулиця Шахтарська, будинок 47, місто Нововолинськ, Волинська обл., 45400, код ЄДРПОУ 01349414) на користь Нововолинської міської ради (проспект Дружби,27, місто Нововолинськ,45400, рахунок міського бюджету №31414544003005, код доходів бюджету 24060300 Інші надходження УДКСУ у. м. Нововолинську Волинської області, код ЄДРПОУ отримувача 37950540, код банку (МФО) 899998) 118214,37 грн. (сто вісімнадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень тридцять сім копійок) неотирманих коштів за фактичне використання земельною ділянкою та 1773,22 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят три гривні двадцять дві копійки) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.10.2019.

Суддя І. О. Гарбар