Ухвала

від 16.10.2019 по справі 910/14191/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

16.10.2019Справа № 910/14191/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр освоєння та експлуатації нової техніки (03058, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 1, корп. 3, кв. 116; ідентифікаційний код 30117167) про стягнення 13009,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр освоєння та експлуатації нової техніки про стягнення заборгованості в розмірі 13009,02 грн.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1921 грн.

Згідно з п.п.1 п.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається із предмету вказаної позовної заяви, позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 13009,02 грн, за яку судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1921 грн.

Також, ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Ураховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішенням у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із п.12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 №01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої ГПК.

Тобто, обов`язковою умовою для звільнення заявника від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Виходячи зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до набрання законної сили рішенням у справі, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що позивач утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, однак у зв`язку з важким фінансовим становищем, наразі у Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву недостатньо коштів для оплати судового збору за подання до суду даного позову.

Дослідивши додані до позовної заяви документи суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності грошових коштів для оплати судового збору, в той же час, надана позивачем виписка по рахунку станом на 01.08.2019 не може свідчити про відсутність коштів на дату подання до суду даного позову.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а відтак позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Також, згідно з п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається із поданої до суду позовної заяви, остання не містить зазначення повної адреси відповідача у відповідності до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як вбачається із позовної заяви, в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем додано матеріалів позову накладну №0103263169160 від 14.03.2019, фіскальний чек від 14.03.2019, список згрупованих відправлень та опис вкладення у цінний лист №63169160 від 14.03.2019 які підтверджують направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: 03058, м. Київ, просп. Комарова, 1 , проте відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач має іншу адресу, аніж зазначено позивачем. У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Також п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява має містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Проте позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі у зв`язку з чим позивачу необхідно сплатити 1921 грн судового збору та надати суду оригінал квитанції про його сплату, а також позивачу необхідно зазначити повну адресу відповідача у відповідності до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та надати суду належні та допустимі докази які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів - оригінал опису вкладення та чеку на оплату поштових послуг із переліком всіх документів що направляються стороні, а також подати підтвердження про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч. 2 ст. 232, 233, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву без руху.

Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 16.10.2019.

Суддя Я.В. Маринченко