Рішення

від 17.10.2019 по справі 910/9999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 м. Київ Справа № 910/9999/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСРА ЛАЙФ ГРУП";

про: стягнення 99.667,54 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСРА ЛАЙФ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 99.667,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором оренди приміщення від 25.01.2019 № 05-19, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 99.667,54 грн., з яких: 79.017,96 грн. - основна заборгованість, 4.845,99 грн. - пеня та 15.803,59 грн. - 20 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9999/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди приміщення від 25.01.2019 № 05-19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування об`єкт оренди для здійснення статутної діяльності та використання в якості офісу (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користуванням об`єктом оренди, який є предметом договору, відповідач щомісячно сплачує позивачу орендну плату у відповідності і на умовах передбачених договором, сторони дійшли згоди про те, що відповідач здійснює перший платіж за користування об`єктом оренди протягом трьох банківських днів з дня підписання даного договору. Перший платіж включає в себе орендні плати за поточний та останній місяці оренди. Всі наступні платежі здійснюються щомісячно авансом на підставі виставлених позивачем рахунків. Рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється позивачем не пізніше 15 числа поточного місяця і оплачується відповідачем за поточний місяць не пізніше 25 числа місяця, в якому виставлений рахунок.

Положеннями пункту 7.3.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендних платежів, передбачених договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.3.3 Договору, у випадку, якщо прострочення платежу буде продовжуватись більше 30 календарних днів, позивач має право, крім застосування до відповідача оперативних санкцій, передбачених п. 7.3.2 цього договору, та стягнення пені, визначеної п. 7.3.1 договору, додатково стягнути з відповідача 20 % від простроченої суми за весь період прострочення сплати позивачу платежів, передбачених умовами цього договору оренди (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Так позивачем, на виконання умов Договору надані відповідачу послуги в період з березня 2019 по травень 2019 на загальну суму 79.017,96 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.03.2019 № ОУ-0000402 на суму 26.784,30 грн.;

- від 30.04.2019 № ОУ-0000573 на суму 26.388,78 грн.;

- від 31.05.2019 № ОУ-0000748 на суму 25.844,88 грн.

Також позивачем, на виконання пункту 3.1 Договору, виставлені відповідачу рахунки:

- від 12.03.2019 № СФ-0000425 на суму 26.784,30 грн.;

- від 10.04.2019 № СФ-0000602 на суму 26.388,78 грн.;

- від 10.05.2019 № СФ-0000776 на суму 25.844,88 грн.

Проте, заборгованість з орендної плати за Договором відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 79.017,96 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 4.845,99 грн., а також вимога про стягнення з відповідача 20 % річних в сумі 15.803,59 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту відшкодування відповідачем орендної плати за Договором в період з березня 2019 по травень 2019 на загальну суму 79.017,96 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості за Договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 79.017,96 грн. підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у встановлений законом строк, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4.845,99 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок 20 % річних суд визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовні вимога про стягнення з відповідача 20 % річних підлягає задоволенню в сумі 2.757,88 грн. за таким розрахунком суду, в заявлений позивачем період прострочення відповідачем грошового зобов`язання:

- за березень 2019 - 26.784,30 грн. Х 20 % / 365 Х 94 дні = 1.379,58 грн.;

- за квітень 2019 - 26.388,78 грн. Х 20 % / 365 Х 63 дні = 910,96 грн.;

- за травень 2019 - 25.844,88 грн. Х 20 % / 365 Х 33 дні = 467,34 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІСРА ЛАЙФ ГРУП" (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 17/5, офіс 71, ідентифікаційний код 42478841) на користь приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУТУЗОВА, будинок 18/7, ідентифікаційний код 31812534) основну заборгованість в сумі 79.017 (сімдесят дев`ять тисяч сімнадцять) грн. 96 коп., пеню в сумі 4.845 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) грн. 99 коп., 20 % річних в сумі 2.757 (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 88 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац