Рішення

від 17.10.2019 по справі 920/861/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2019 Справа № 920/861/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/861/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м`ясокомбінат» (вул. Сергія Параджанова, буд. 127, м. Житомир, 10025, ідентифікаційний код 32122069),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» (вул. Черкаська, буд. 1, м. Суми, 40007, ідентифікаційний код 31499760),

про стягнення 1720734,80 грн.,

представники учасників справи:

позивача - директор Семенюк В.В.,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за дистриб`юторським договором № 5 від 04.07.2017 в загальному розмірі 1720734,80 грн., з яких: 1530342,10 грн. основна заборгованість, 49254,08 грн. пеня, 4301,72 грн. проценти за користування чужими коштами, 136836,90 грн. штраф за прострочення більше 30 днів; а також судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/861/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2019, ухвалою суду від 16.09.2019 у справі № 920/861/19 постановлено відкласти підготовче засідання на 03.10.2019.

Ухвалою суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у судове засідання не з`явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, причини ненадання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Копії ухвал судом направлено на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та зазначена відповідачем у дистриб`юторському договорі № 5 від 04.07.2017, а саме: вул. Черкаська, буд. 1, м. Суми, 40007, повернуті відділенням поштового зв`язку до господарського суду Сумської області з відмітками: «адресат відсутній» , «за закінченням терміну зберігання» .

Копію ухвали суду від 03.10.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті вручено відповідачу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив.

04.07.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (товариство - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Еліта (дистриб`ютор - відповідач) був укладений Дистриб`юторський договір №5.

Відповідно до п.1.1 договору Товариство доручає, а Дистриб`ютор зобов`язується діяти в комерційних інтересах Товариства і здійснювати діяльність по реалізації отриманої за грошові кошти від Товариства готової продукції (надалі - продукція) в межах території України (надалі - Регіону) в обсягах та на умовах узгоджених з Товариством і визначених в цьому договорі, а також в окремих, порядково-пронумерованих додатках до нього, які після підписання їх обома сторонами є невід`ємними частинами договору.

Згідно з п. 5.1. договору ціни на готову продукцію, що відпускається товариством дистриб`ютору, встановлюються договірні і вказуються у специфікаціях, які після погодження їх сторонами є невід`ємними частинами цього договору.

Дистриб`ютор повинен оплатити вартість отриманої від товариства продукції грошовими коштами в безготівковому порядку на банківський рахунок товариства в строки, які вказані в додатку № 3 до цього договору (п. 5.3. договору).

Додатком № 3 до договору № 5 від 04.07.2017 передбачена оплата товару в строк не пізніше ніж один робочий день до дня відвантаження товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, не здійснив вчасні розрахунки за отриманий товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 31.08.2019 в сумі 1530342,10 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки товару позивачем на адресу відповідача в період з 27.06.2019 по 22.07.2019 підтверджується поданими позивачем доказами, а саме: копіями видаткових накладних, підписаними сторонами, № Ж-00259212 від 27.06.2019 на суму 45811,86 грн., № Ж00259231 від 27.06.2019 на суму 187295,64 грн., № Ж-00259544 від 27.06.2019 на суму 518,88 грн., № Ж-00259642 від 27.06.2019 на суму 1631,52 грн., № Ж-00261347 від 01.07.2019 на суму 35321,28 грн., №Ж-00261614 від 01.07.2019 на суму 529,50 грн., №Ж-00261355 від 01.07.2019 на суму 147460,76 грн., №Ж-00263278 від 04.07.2019 на суму 88026,58 грн., № Ж-00263259 від 04.07.2019 на суму 28585,04 грн., № Ж-00265352 від 08.07.2019 на суму 72782,77 грн., № Ж-00265545 від 08.07.2019 на суму 567,29 грн., № Ж-00265372 від 08.07.2019 на суму 161780,11 грн., № Ж-00266947 від 11.07.2019 на суму 33168,50 грн., № Ж-00267305 від 11.07.2019 на суму 152704,86 грн., № Ж-00269373 від 15.07.2019 на суму 80437,08 грн., № Ж-00269411 від 15.07.2019 на суму 131550,65 грн., № Ж-00269464 від 15.07.2019 на суму 1120,03 грн., № Ж-00271331 від 18.07.2019 на суму 160914,62 грн., № Ж-00271303 від 18.07.2019 на суму 41692,50 грн., №Ж-00273345 від 22.07.2019 на суму 146805,30 грн., № Ж-00273338 від 22.07.2019 на суму 29952,46 грн., № Ж-00273559 від 22.07.2019 на суму 568,50 грн., № Ж-00273528 від 22.07.2019 на суму 1631,52 грн.; накладними на повернення товару та банківськими виписками про здійснені відповідачем оплати отриманого товару.

Дистриб`ютор частково повернув поставлений товар на суму 45080,59 грн., що підтверджується накладними на повернення №Ж-00020485 від 09.07.2019 на суму 113,56 грн., № Ж-00022732 від 29.07.2019 на суму 40928,77 грн., № 24 від 31.07.2019 на суму 4038,26 грн.

Відповідачем не подано доказів оплати товару в сумі 1530342 грн. 10 коп. у встановлений договором строк чи аргументованих заперечень проти вимог позивача.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно оплати товару, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1530342 грн. 10 коп. заборгованості.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. договору в разі затримки розрахунків за відпущену йому товариством по цьому договору готову продукцію дистриб`ютор сплачує товариству, за письмовою вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення зобов`язання, від своєчасно не сплаченої суми вартості продукції за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 6.3. договору передбачено, якщо строк затримки розрахунків за відпущену йому товариством по цьому договору готову продукцію перевищує 30 (тридцять) календарних днів від дати, коли вона мала бути оплачена, дистриб`ютор сплачує товариству, за письмовою вимогою останнього, штраф у розмірі 20% від своєчасно не сплаченої суми вартості продукції.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 49254,08 грн., штраф у розмірі 20% від своєчасно несплаченої суми вартості продукції у сумі 136836,90 грн.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, суд вважає обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 49254,08 грн., штрафу у розмірі 20% від своєчасно не сплаченої суми вартості продукції у сумі 136836,90 грн.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 4301 грн. 72 коп. 3 % річних за користування чужими коштами.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем зобов`язання по договору встановлений судом, вимога позивача про стягнення з відповідача 4301 грн. 72 коп. 3 % річних є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 1530342,10 грн., пені у розмірі 49254,08 грн., штрафу у розмірі 20% за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар більш ніж на 30 календарних днів у сумі 136836,90 грн., 3% річних у сумі 4301,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» (вул. Черкаська, буд. 1, м. Суми, 40007, ідентифікаційний код 31499760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м`ясокомбінат» (вул. Сергія Параджанова, буд. 127, м. Житомир, 10025, ідентифікаційний код 32122069) 1530342 грн. 10 коп. заборгованості за поставлений товар, 49254 грн. 08 коп. пені, 136836 грн. 90 коп. штрафу у розмірі 20% за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар більш ніж на тридцять календарних днів, 4301 грн. 72 коп. 3% річних за користування чужими коштами, 25833 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 18.10.2019

Суддя В.В. Яковенко