Рішення

від 16.10.2019 по справі 922/2949/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2949/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.21/А) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м-н. Театральний, буд. 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД" (61052, м. Харків, пл. Привокзальна, 1) про стягнення 158328,00 грн. за участю представників:

від позивача - Гудкова Т.А., згідно ордеру серія ХВ№65946 від 30.11.2018

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД" про стягнення неустойки у розмірі 158328,00 грн., яку нараховано за період з 01.10.2018 по 31.12.2018. Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем (орендарем) об`єкту оренди у визначений Договором №2138-Н від 27.12.2005, строк.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи по суті призначено на 09.10.2019 о 12:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2019 об 11:30.

Позивач в судове засідання 16.10.2019 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на свою користь неустойку у розмірі 158328,00 грн., яку нараховано за період з 01.10.2018 по 31.12.2018.

Відповідач - ТОВ "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД" не скористався наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 відповідачу було встановлено строк - у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

При цьому, вищевказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача ще 18.09.2019, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №023503/3.

Однак відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

27.12.2005 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Закор М, ЛТД» було укладено договір №2138 - Н про оренду нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину одноповерхової будівлі південного павільйону квиткових кас (колишнє приміщення приміських кас Люботинського напрямку загальною площею 74,2 кв.м. (далі по тексту - майно), за адресою: м. Харків, площа Привокзальна, 1.

З 01.12.2015 року розпочата господарська діяльність ПАТ «Укрзалізниця» , яке відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Статуту ПАТ «Укрзалізниця» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Статут) утворено на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, що реорганізовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Таким чином, з 01.12.2015 року орендодавцем за Договором стало Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" про що 27.05.2016 року сторонами було укладено додатковий договір № П/Л-16877/НЮ.

Відповідно до Статуту, на виконання рішень правління ПАТ "Укрзалізниця" від 31.01-01.02.2017 (протокол №Ц-57/8 Ком.т.), Положення про філію "Пасажирська компанія", введеного в дію наказом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 27.01.2017 № 054 (із змінами) відбулася зміна внутрішньої структури публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а саме перепідпорядкування структурного підрозділу "Вокзал Харків-Пасажирський" регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", шляхом приєднання його до філії "Пасажирська компанія" ПАТ "Укрзалізниця", (далі Орендодавець або Позивач) як виробничий підрозділ вокзал станції Харків - Пасажирський.

Об`єкт оренди обліковується на балансі Позивача, а саме виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії пасажирська компанія .

Додатковим договором № 6 від 27.12.2017 позивач був визначений як орендодавець та встановлений строк Договору по 31.12.2017 року включно.

Згідно з умовами п. 10.1 Договору (в редакції, викладеної в Додатковому договорі № ПК-ВОК-Харків/2138-Н/Д2/18 від 23.05.2018 року) термін дії Договору був продовжений до 30.06.2018 року включно.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 31.10.2018 року № 938 Деякі питання акціонерного товариства Українська залізниця змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та товариство перейменоване в акціонерне товариство Українська залізниця , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідна запис.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Отже, всі права та обов`язки ПАТ "Укрзалізниця" залишаються за АТ "Укрзалізниця".

Під час розгляду даної справи судом з`ясовано, що рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2019 по справі № 922/2903/18, встановлено факт своєчасного неповернення відповідачем орендованого майна за договором № 2138 -Н від 27.12.2005, визнано неправомірним та згідно ч.2 ст.785 ЦК України, з відповідача стягнута неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.07.2018 по 30.09.2018 в сумі 158328,00 грн.

Вищевказане рішення набрало законної сили та не оскаржено відповідачем.

31.12.2018 відповідачем було звільнено орендовану площу, про що сторонами був складений акт приймання-передачі (повернення) нерухомого (або іншого) майна.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що оскільки орендар після закінчення строку дії Договору не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном, неповернення об`єкту оренди за Договором у період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року відбулося виключно з вини самого орендаря, за період з 1 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року позивачем відповідачу за несвоєчасне повернення майна, згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, була нарахована неустойка в розмірі 158328,00 грн.

При цьому, позивачем було зауважено про те, що період з 01.10.2018 по 31.12.2018, за який нарахована неустойка, не був охоплений позовом у справі № 922/2903/18 та вимога про стягнення суми неустойки за цей період судом не розглядалася.

Про сплату неустойки в сумі 158328,00 грн. за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 позивач звертався листами за вих. № ПКВОК-2-01/96 від 14.01.19 та за вих. № ПКВОК-2-01/761/1 від 03.04.2019 з наданням рахунків за жовтень, листопад та грудень місяці 2018 року.

Натомість відповідач неустойку за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 в сумі 158328,00 грн. в добровільному порядку позивачу не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦКУ У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 291 ГКУ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.11 договору чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

В свою чергу, відповідач, у порушення п. 5.12 договору, ч. 1 ст. 785 ЦКУ не повернув до теперішнього часу позивачу орендоване майно, що зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду про виселення відповідача з займаної площі, яка розташована в одноповерхової будівлі південного павільйону квиткових кас (колишнє приміщення приміських кас Люботинського напрямку загальною площею 73,3 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Конарєва, 3б. А також, про стягнення з відповідача заборгованості, що обліковувалася на дату припинення строку дії договору у розмірі 47499,49 грн., 3% річних у розмірі 418,86 грн. та суму неустойки, що з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.12.2018р. за вх.№35764 становить 158328,00 грн., що нараховано та заявлено позивачем до стягнення з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.01.2019р. за вх.№886, згідно ч.2 ст. 785 ЦК України.

Так, рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2019 по справі №922/2903/18, встановлено факт своєчасного неповернення відповідачем орендованого майна за договором № 2138 -Н від 27.12.2005, визнано неправомірним та згідно ч.2 ст.785 ЦК України, з відповідача стягнута неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.07.2018 по 30.09.2018 в сумі 158328,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 785 та частини 2 статті 795 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, відповідач зобов`язаний сплатити за користування об`єктом оренди за час прострочення неустойку.

При цьому, суд бере до уваги Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі витання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна, зокрема, відповідно до 5.4. вказаної Постанови, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У даному разі відповідачем було звільнено орендоване приміщення та повернуто його позивачу 31.12.2018, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання - передачі (повернення) нерухомого майна.

Відповідачем, відповідно до ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували вищезазначені фактичні обставини, а повідомлені позивачем обставини знаходять своє відображення наявними матеріалами справи.

Тому вимога позивача про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди є обґрунтованою та правомірною.

За розрахунком позивача, сума заявленої до стягнення неустойки за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 становить 158328,00 грн., із розрахунку подвійної плати за користування приміщеннями за три місяці затримки.

Перевіривши вищевказані нарахування позивача, суд визнав їх правильними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як законні та обґрунтовані та такі, що доведені матеріалами справи.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про наявність підстав для повного задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

Враховуючи складність виготовлення повного тексту судового рішення, на підставі статей 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД" (61052, м. Харків, пл. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 30290139) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.21/А; код ЄДРПОУ 41022900; р/р НОМЕР_1 в філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ "Ощадбанк", код банку 322669) суму неустойки у розмірі 158328,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2374,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" жовтня 2019 р.

Суддя Г.І. Сальнікова