Справа № 308/11715/16-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2017 року у справі № 308/11715/16-ц за позовом ПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2018 року у справі № 308/9769/16-ц за позовом 24.04.2017 року у справі № 308/11715/16-ц за позовом ПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Заяву мотивує тим, що заочне рішення суду отримане нею 07.05.2018 року, на поданий нею запит про надіслання копії рішення суду. Заочне рішення суду їй не надсилалося. Про наявність рішення їй стало відомо після отримання відомостей з державної виконавчої служби. Вказує, що жодної судової повістки чи будь-якого іншого повідомлення про час та місце вказаної справи вона не отримувала і їй не було відомо про судовий розгляд, а тому вона не змогла взяти участь у розгляді справи, що позбавило її права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову. Зокрема, заявник посилається на те, що судом не враховано того, що позивачем не надано копії документів, встановленого зразка (диплом, свідоцтво, атестат, посвідчення, тощо) про проходження нею професійного навчання та успішного закінчення та на те, що у справі відсутні докази які дають змогу стверджувати, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є атестованими суб`єктами для надання відповідних послуг та мають право відповідно до законодавства проводити підвищення кваліфікації працівників. Крім того, згідно положень Закону України Про професійний розвиток працівників обов`язок організації процесу підвищення кваліфікації покладається саме на роботодавця, а не на працівника. А тому просить суд поновити пропущений строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне ріщення Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2017 року у справі № 308/11715/16-ц, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.
Заявник та представник заявника в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2017 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення у справі № 308/11715/16-ц за позовом ПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в судовому засіданні при проголошенні рішення суду від 24.04.2017 року присутньою не була, незважаючи на те, що судом заочне рішення суду було надіслано позивачу, конверт повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .
Згідно вимог ч.2,3 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заява про перегляд заочного рішення суду надійшла до суду 30.05.2019 року, тобто в межах двадцятиденного строку, з дня вручення ОСОБА_1 . повного заочного рішення суду, а тому суд приходить до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2017 року у справі № 308/11715/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2017 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення у справі №308/11715/16-ц за позовомПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.01.2017 року та від 27.02.2017 року, які повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .
Як встановлено вказані судові повістки були направлені за адресою: АДРЕСА_1 , яка також зазначена заявником у заяві про перегляд заочного рішення та за якою 07.05.2018 року ОСОБА_1 отримала направлене їй повторно рішення суду від 24.04.2017 року. У той же час всі інші документи (судові повістки, рішення суду) направлені судом ОСОБА_1 за цією ж адресою були нею проігноровані та повернулися до суду з відміткою про невручення за закінченням терміну зберігання .
Частиною 9 ст. 130 ЦПК України передбачено, що у разі відмови адресата одержати судову повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці та повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У даній нормі закладені два фактори: об`єктивний і суб`єктивний. Зміст першого фактору включає в себе обставини, які перешкоджають відповідачеві з`явитися до суду. Суть другого фактору - це те, що наявність об`єктивно існуючої обставини повинна бути доведена суду. Якщо поважна причина існує, але вона суду не доведена, застосування цієї норми ЦПК недопустимо, оскільки суд не зобов`язаний з`ясовувати причину неявки сторони до суду. Разом з тим, питання про визнання причини неявки поважною є правовим розсудом суду.
При вирішенні питання про поважність неявки відповідачки ОСОБА_1 в судове засідання, суд враховує, що жодних доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання відповідачкою не надано, зокрема доказів не проживання за адресою: АДРЕСА_1 на час розгляду справи, перебування на лікуванні тощо, що позбавило б її можливості отримати належним чином направлені ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду.
А тому суд вважає твердження позивача про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи таким, що не відповідає дійсності. Судом вжито всіх заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судових засідань, однак остання користуючись невідповідністю процедури правил надання послуг поштового зв"язку, зокрема, в частині відміток про причини невручення судових повідомлень рекомендованими листами вимогам ЦПК України, не виконала свої процесуальні обов"язки щодо отримання судового виклику та явки в судове засідання.
На наявність суттєвих зловживань процесуальним правами з боку недобросовісних учасників судових спорів, з метою затягування розгляду спорів у судах, уникнення участі в судових засіданнях та створення організаційно-процесуальних умов для скасування у майбутньому справедливих за суттю судових рішень у зв"язку з невідповідністю процедури направлення судових повідомлень рекомендованими листами АТ Укрпошта вимогам ЦПК України, зокрема в частині відміток про причини їх невручення було звернуто увагу Верховним судом у зв"язку з чим 23.01.2019 року винесено окрему ухвалу у справі № 671/15565/116, згідно якої звернуто увагу АТ Укпошта на необхідність усунення недоліків.
А тому виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася без поважних причин.
Також, суд розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення виходить з того, що відповідно до ст.288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.
На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в "Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судоми заочних рішень", зазначаючи, що в зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним.
А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України (у редакції до 15.12.2017 року, на даний час це ст. 288 ЦПК України), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Проаналізувавши доводи заявниці щодо наявності обставин та доказів на їх підтвердження, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, судом не встановлено наявність доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.
Відповідачем не заперечується факт укладення з ПП Фанфан 27.10.2015 року Договору про підвищення кваліфікації у п. 2.6.4 якого зазначено, що у випадку дострокового (до закінчення терміну вказаного у п. 2.6) розірвання ОСОБА_1 трудових відносин із ПП Фанфан із власної ініціативи або у випадках передбачених пунктами 2,3,4,5,7 і 8 ст. 40 КЗпП України та п. 2 ст. 41 КЗпП України, ОСОБА_1 зобов`язується відшкодувати ПП Фанфан повний розмір здійснених останнім витрат на навчання. Пунктом 3.3 передбачено, що звільнення ОСОБА_1 є юридичним фактом, який породжує цивільно-правові обов`язки у ОСОБА_1 стосовно відповідного відшкодування витрат ПП Фанфан по оплаті за підвищення кваліфікації (професійну підготовку, навчання, перепідготовку, тощо). Відомості про визнання вказаного договору у судовому порядку недійсним у суду відсутні, отже діє презумпція правомірності правочину, і доводи заявника про те, що позивачем не надано копії документів, встановленого зразка (диплом, свідоцтво, атестат, посвідчення, тощо) про проходження нею професійного навчання та успішного закінчення та про те, що у справі відсутні докази які дають змогу стверджувати, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є атестованими суб"єктами для надання відповідних послуг та мають право відповідно до законодавства проводити підвищення кваліфікації працівників не можуть бути взятими до уваги.
А тому з огляду на вищенаведене, суд уважає, що підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження немає.
При цьому суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 287 , 288 , 353 ЦПК України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_5 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2017 року у цивільній справі № 308/11715/16-ц за позовом ПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу .
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2017 року у справі № 308/11715/16-ц за позовом ПП Фанфан до ОСОБА_1 про стягнення боргу- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: О.А. Придачук
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2019 |
Оприлюднено | 19.10.2019 |
Номер документу | 85020760 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Придачук О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні