Рішення

від 17.10.2019 по справі 200/10230/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 р. Справа№200/10230/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.07.2019; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 13.06.2019 згідно пп.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 наступних періодів: з 03.11.1980 по 01.04.1981, з 11.07.1983 по 18.03.1994, з 21.06.1995 по 09.08.1999, з 02.01.2002 по 13.01.2010 в ПАТ «Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» ; з 12.07.2010 по 01.11.2014 в Комунальному комерційному підприємстві «Донецьктепломережа» ; з 14.04.1981 по 21.04.1983 проходження військової служби.

В обґрунтування адміністративного позову зазначив наступне. У зв`язку з досягненням пенсійного віку ним 13.06.2019 була подана заява до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).

Рішенням відповідача від 23 липня 2019 року позивачу відмовлено у призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. За підрахунками відповідача загальний стаж склав 28 років 7 місяців 1 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 4 роки 0 місяців 0 днів. В свою чергу відповідач, на підставі наданих документів для призначення пенсії, не зарахував до пільгового стажу за Списком № 2 наступні періоди з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року в ККП Донецькміськтепломережа , у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи на даних підприємствах. Вважаючи, що рішення відповідача є протиправним позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у порядку ст. 262 КАС України.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просив суд відмовити у задоволенні вимог позовної заяви. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає наступне.

Позивач 13.06.2019 року звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління ПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788 Про пенсійне забезпечення та пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Постанова 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача від 03.11.1980 року НОМЕР_1 -І № 4511776 та довідки від 17.04.2014 року № 11/01-26, виданої ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 (м. Донецьк) заявник працював з 03.11.1980 року по 01.04.1981 року, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 року, з 21.06.1995 року по 09.08.1999 року, з 02.01.2002 року по 13.01.2010 року на посаді електрозварника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України із доповненнями та змінами від 07.11.2014р. №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. На виконання постанови КМУ №595 від 07.11.2014 року з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецької та Луганської областях підприємствам з непідконтрольної території було рекомендоване перереєструватись в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 (код ЄДРПОУ 01241266) перереєструвалось у м. Новогродівка, вулиця Кутузова, 45.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 13.06.2019 року надати довідку, що підтверджує пільговий характер роботи у ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 (м. Новогродівка) не має можливості.

Відповідно до записів у трудовій книжці від 03.11.1980 року НОМЕР_1 І НОМЕР_2 з 12.07.2010 року ОСОБА_1 переведений електрогазозварником, зайнятим на різанні та ручній зварці в КПП Донецькмісьтепломережа

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальне комерційне підприємство Донецькміськтепломережа (код ЄДРПОУ 33257089) зареєстроване у м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Постишева 68.

По даним індивідуальних відомостей про застраховану особу пільговий стаж по Списку № 1 складає 4 роки 0 місяців 0 днів.

Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 38 років 7 місяців 1 дні, в тому числі пільговий стаж по Списку № 1 складає 4 роки 0 місяців 0 днів. На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пп. 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 ч. 2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список 2).

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.07.2019 у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Відповідачем не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 наступні періоди з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року в ККП Донецькміськтепломережа . Підставою для не врахування вищезазначених періодів трудової діяльності позивача, у спірному рішенні зазначено не надання довідок на підтвердження пільгового характеру роботи за спірні періоди.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного рішення, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за статтею 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.

Згідно з ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.48 Кодексу законів про працю України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162 передбачається, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п.п.1,2,3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 "виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію, за віком на пільгових умовах" затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і періоди виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12 серпня 1993 року №637.

Основним аргументом відповідача в обґрунтування відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є те, що позивачем не надані уточнюючі довідки про пільговий стаж роботи позивача за наступні періоди з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року в ККП Донецькміськтепломережа , суд вважає зазначене твердження відповідача помилковим, з огляду на наступне.

Встановлений Кабінетом Міністрів України Порядок підтвердження наявного трудового стажу застосовується при відсутності трудової книжки або відповідних записів.

Як встановлено під час розгляду справи, звертаючись за призначенням пенсії, позивачем надано трудову книжку, де наявні всі записи, які підтверджують відомості про спірні періоди роботи позивача, а саме те, що позивач:

з 03.11.1980 року по 01.04.1981 року працював електрозварником 4 розряду (запис 1-2);

з 11.07.1983 року по 18.03.1994 року працював електрозварником 4-6 розряду (запис 3-6):

з 21.06.1995 року по 09.08.1999 року працював електрозварником 6 розряду (запис 11-12)

з 02.01.2002 року по 13.01.2010 року на посаді електрозварника 6 розряду (запис 16-17)

Професії, на яких позивач працював у спірні періоди та відомості які зазначені у трудовій книжці відносяться до тих, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що норми пункту 20 Порядку передбачають обов`язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1 або Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Як встановлено судом, наявність пільгового стажу за дані періоди підтверджуються належними записами в трудовій книжці позивача.

Крім цього у спірному рішенні відповідачем зазначено, що до заяви про призначення пенсії позивачем надавались документи на підтвердження стажу роботи, зокрема: заява про призначення пенсії від 13.03.2019 №2109; копія трудової книжки від 03.11.1980 НОМЕР_1 І НОМЕР_2 ; копія диплому НОМЕР_3 від 07.07.1980; копія військового квитка НУ НОМЕР_4 8728446 від 12.04.1981; довідка, видана ПАТ Донецьке спеціалізовано будівельно-монтажне управління №1 від 17.04.2014 №11/01-26; копія наказу про атестацію робочих місць по умовам праці від 31.05.2006 №47 по ЗАТ Донецьке спеціалізовано будівельно-монтажне управління №1; копія наказу про атестацію робочих місць по умовам праці від 25.05.1995 №54 по АТЗТ Донецьке спеціалізовано будівельно-монтажне управління №1; копія наказу про атестацію робочих місць по умовам праці від 08.05.2001 №21-А по АТЗТ Донецьке спеціалізовано будівельно-монтажне управління №1; копія паспорту ВЕ НОМЕР_5 , виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області; копія довідки РНОКПП; копія довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 13.04.2017.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки Намібії зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &да) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001Цр ). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіка Молдова та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони (тобто є окупованою) (Mozer v . the Republic of Moldova and Russia 23022016 Ц 142).

Отже, оскільки право позивача, як право на пенсію, ґрунтується на положеннях Закону України Про пенсійне забезпечення , Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеними професіями у періоди з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року на посаді електрозварювальника в ККП Донецькміськтепломережа до суду не надано.

Суд погоджується з позивачем, що посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення є помилковим, оскільки вказане розпорядження не регулює спірні правовідносини.

Разом з тим суд звертає увагу відповідача на наступне.

Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до вимог ст.ст.1,3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України.

Як вбачається зі змісту ч.ч.1,2 ст.18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 (справа №569/15943/16-а) дійшов висновку, що відсутність у відповідача можливості перевірити достовірність наданих позивачем документів, які підтверджують його право на пільгову пенсію, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати його право на отримання пенсії.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 14.04.1981 по 21.04.1983, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті рішення не розглядалось питання щодо зарахування, або не зарахування цього періоду як пільгового, з урахуванням дискреційних повноважень відповідач, суд дійшов висновку про передчасність такої вимоги, та як наслідок про наявність підстав для відмови у її задоволенні.

У силу ч.4 ст. 242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всупереч обов`язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вказаних норм позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.07.2019 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до стажу періодів роботи з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року на посаді електрозварювальника в ККП Донецькміськтепломережа .

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу пропорційно задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255,258, 262, 293, 295 КАС України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 42171400) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 від 23.07.2019.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 03.11.1980 року по 01.04.1981 рік, з 11.07.1983 року по 18.03.1994 рік, з 21.06.1995 рік по 09.08.1999 рік та з 02.01.2002 року по 13.01.2010 рік на посаді електрозварювальника в ПАТ Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 , а також з 12.07.2010 року по 01.11.2014 року на посаді електрозварювальника в ККП Донецькміськтепломережа .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 42171400) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати у розмірі судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 17 жовтня 2019 року.

Суддя І.В. Буряк