Рішення

від 18.10.2019 по справі 200/9298/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 р. Справа№200/9298/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року №Ю-603-25 в частині суми 206914,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесення вимоги щодо про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску здійснено відповідачем без передбачених чинним законодавством підстав, оскільки позивача звільнено від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Позивач зазначив, що виплата заробітної плати працівникам підприємства виплачується із затримкою, зобов`язання по виплаті заробітної плати виконуються позачергово, при цьому період прострочення виконання обов`язку щодо сплати єдиного внеску не може починатися раніше виконання зобов`язань із виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається одночасно з виплатою заборгованості із заробітної плати працівникам Крім того, позивач вважає, що відповідач не мав права повторно включати у вимогу суми, які оскаржуються в судовому порядку.

4 вересня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, так на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача станом на 30 червня 2019 року становила 10357059,81 грн. у зв`язку з чим ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), згідно вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, звільняються від виконання своїх обов`язків, передбачених частиною 2 ст. 6 цього Закону, проте підставою такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, але позивач таку заяву до фіскального органу не надавав. Крім того вказав, що антитерористична операція на території України закінчена.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено судове засідання на 17 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17 жовтня 2019 року.

У судове засідання 17 жовтня 2019 року позивач явку свого представника не забезпечив, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678 за адресою: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А, має відокремлений підрозділ - Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 39710003, Донецька обл., Волноваський район, м. Волноваха, вул. 1 Травня, б. 97) який перебуває на обліку у ДПІ у Волноваському районі ГУ ДФС у Донецькій області як платник єдиного внеску, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань (т.1, а.с. 15).

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

З метою звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що визначені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» 5 листопада 2014 року подало до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання таких обов`язків (а.с. 9).

Крім того, КП «Компанія «Вода Донбасу» 25 листопада 2014 року отримано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України № 1735 про засвідчення підприємству настання з 10 червня 2014 року обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів, отримано із засвідченням обставин непереборної сили. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 11).

2 липня 2019 року податковим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-603-25 станом на 30 червня 2019 року на загальну суму 10357059,81 грн., у т.ч. недоїмка - 8420546,63 грн., штраф - 422354,94 грн., пеня - 1514158,24 грн.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внесу.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, у розумінні Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску.

Згідно пункту 1 та пункту 12 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений частиною 8 статті 9 Закону № 2464 строк.

На виконання вказаних вище норм закону відповідачем сформовано спірну вимогу, в якій ГУ ДФС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штраф та пеню.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу» .

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: «Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» . Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.

Місто Волноваха на території якого розташоване Волноваське управління ГУ ДФС у Донецькій області, орган на обліку в якому перебуває Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» , відноситься до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, позивач (його відокремлений підрозділ), знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція.

Крім того слід зазначити, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків, починаючи з 15 жовтня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № К/9901/188/17 812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.

Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил. Операцію Об`єднаних сил на даний час не припинено.

Як вже зазначалось вище, статтею 1 Закону № 1669 визначено, що датою закінчення антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» . Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» , на даний час не приймався.

Посилання відповідача на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.

Крім того, слід зазначити, що сума недоїмки за спірною вимогою включає суми, раніше зазначені контролюючим органом у вимогах від 17 лютого 2017 року №Ю-603-25, від 2 серпня 2018 року №Ю-603-25, від 5 листопада 2018 року №Ю-603-25, від 4 грудня 2018 року №Ю-603-25, від 3 січня 2019 року №Ю-603-25, від 4 лютого 2019 року №Ю-603-25, від 4 березня 2019 року №Ю-603-25, від 2 квітня 2019 року №Ю-603-25, від 10 травня 2019 року №Ю-603-25, від 4 червня 2019 року №Ю-603-25 які оскаржені у судовому порядку та скасовані рішеннями Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу(недоїмки) №Ю-603-25 від 2 липня 2019 року прийнята без дотримання принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем всупереч приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669, тому підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3103,72 грн., сплачений під час подання позову, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року №Ю-603-25 в частині суми 206914,98 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби в Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ: 00191678; Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, б. 177а) судовий збір у розмірі 3103,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв