Рішення

від 17.10.2019 по справі 815/757/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/757/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Теплякової Т.Є. (згідно ордеру),

представника відповідача - Руденко О.М. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, у якому (з урахуванням уточнень) просить суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення податкового органу від 22 вересня 2015 року №0001962205, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 371835 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 185918 грн.

01 серпня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, позивачу відмовлено у задоволені позову.

Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду 01 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №815/757/16 скасовано. Справу №815/757/16 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

11 червня 2019 року справа №815/757/16 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №815/757/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна та визначено розглядати справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що па підставі наказу від 28.08.2015 року № 578 Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеської області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Енергія і Газ Україна по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, за результатами якої складений акт від 04.09.2015 року № 1924/15-54-22-05/34737717. 22.09.2015 року до ТОВ Енергія і Газ Україна надійшло податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № 0001962205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 371835,00 грн. Не погоджуючись з висновками відповідача, які викладені в акті перевірки від 04.09.2015 року № 1924/15-54-22-05/34737717, позивач зазначає, що відвантаження товару здійснювалось після 100% передоплати кожної партії товару. Оплата здійснюється покупцем у національній валюті України за безготівковим розрахунком на відповідну партію товару та отримання від постачальника рахунку на оплату. Таким чином, грошові кошти у розмірі 1252951,59 грн. у т.ч. ПДВ 208825,26 грн. на 144,85 тонн тяжкого рідкого палива були саме передоплатою на наступну партію товару, що підтверджується платіжним дорученням від 27.02.2015 року №36 та даними бухгалтерського обліку рахунку 631 ТОВ Енергія і Газ Україна станом на 28.02.2015 року. Так, згідно даним бухгалтерського обліку рахунку 631 ТОВ Енергія і Газ Україна , сальдо на кінець періоду становить 1252951,59 грн. По всім товарно-транспортним операціям, які відбувалися із постачальником тяжкого рідкого палива ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС , товарно-транспортні накладні є в наявності у ТОВ Енергія і Газ Україна та надавались до перевірки. Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів. Тільки податкові накладні, отримані ТОВ Енергія і Газ Україна на виконання умов договору № 36/14 від 07.04.2014 року від ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС у лютому 2015 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідають вимогам п. 201.1, п. 202.1. ст. 201 Податкового кодексу України є правомірними підставами для внесення до податкового кредиту по податку на додану вартість суму у розмірі 371835,00 грн. за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року. Згідно п. 2.8. договору № 197/13 від 27.08.2013 року та вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 Кількість прийнятого Товару фіксується Сторонами в Акті прийому-передачі нафтопродуктів... на протязі дня розвантаження автоцистерн . Акт прийому-передачі нафтопродуктів є підставою для здійснення оплати відповідно до п.3.3. договору № 36/14 від 07.04.2014 року та підтверджує здійснення господарських операцій між ТОВ Енергія і Газ Україна та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС . Позивач зазначає, що жодних фактів порушення ним вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в акті перевірки встановлено не було.

Суд зазначає, що відповідачем до суду відзиву на позов подано не було, однак представник відповідача просила суд врахувати подані 18.05.2016 року за вх.№12775/16 заперечення (т.1 а.с.145-148) як відзив.

Так, у вказаних запереченнях відповідач, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки від 04.09.2015 року №1924/15-54-22-05/34737717 та в акті перевірки від 26.11.2015 року №2728/15-54-22-05/34737717 та посилаючись на положення пп. 14.1.36 п.14.1. ст.14, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.123.1 ст.123, п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.1, п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.2 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п.5.1, п.5.4, п.7.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року за №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496, ст.1, ст.11 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

31 липня 2019 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, замінено Державну податкову інспекцію в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на належного відповідача Головне управління ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 31 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10 вересня 2019 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу №815/757/16 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна (код ЄДРПОУ 34737717) зареєстроване 16.03.2007 року, взято на облік в контролюючих органах 20.03.2007 року за №5036 та станом на 04.09.2015 року перебувало на обліку в ДПІ у Суворовсьому районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.12 Передача електроенергії; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 27 травня 2015 року надіслала на адресу позивача лист №3365/10/15-54-15-02 Щодо отримання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень (т.1 а.с.167-168), у якому зазначено, що позивачу слід надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались) для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податковій декларації результатів операцій по господарським відносинам із суб`єктом господарювання за лютий 2015 року із контрагентом-постачальником ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС код за ЄДРПОУ 39061956, а саме наступні документи: податкові накладні; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; приходні та видаткові накладні чи акти виконаних робіт, довіреності, ТТН; договори, угоди, контракти; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 281 Товари на складі , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 311 Розрахунковий рахунок , 301 Каса в національної валюті , 702 Доход від реалізації товарів , 703 Доход від реалізації робіт та послуг , 40 Статутний капітал , 902 Собівартість реалізованих товарів , 903 Собівартість реалізованих робіт та послуг , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут , 685 Розрахунки з іншими кредиторами , 37 Розрахунки з іншими дебіторами , 10 Основні засоби , 15 Капітальні інвестиції , банківські виписки; журнали-ордера, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості; відомості щодо офісних, складських приміщень, виробничих потужностей підприємства (власні чи умови оренди); відомості щодо транспортування товару та вантажні роботи; інші підтверджуючі документи: щодо власних чи орендованих складських та виробничих приміщень при відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на придбання чи оренду приміщень (площа орендованих приміщень та сума орендної плати із зазначенням адреси та орендодавця (назва, код ЄДРПОУ), у разі наявності); про наявність власних чи орендованих транспортних засобів, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на транспортування товарів (марка автомобіля, об`єм двигуна, рік випуску, сума орендної плати із зазначенням орендодавця (назва, код ЄДРПОУ), у разі наявності); про наявність виробничих потужностей та необхідних людських ресурсів для здійснення господарської діяльності; за рахунок чого відбувається фінансування поточної господарської діяльності підприємства. У листі також зазначено, що у разі ненадання інформації та її документального підтвердження з вищезазначених питань, до підприємства можуть бути вжиті заходи передбачені ст.20, ст.77, ст.78 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями).

У відповідь на вищевказаний лист-запит ТОВ Енергія і Газ Україна своїм листом від 16.06.2015 року №2-505 (т.1 а.с.169-170, т.2 а.с.146-147) направило на адресу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області наступні документи:

- журнал ордер і відомості по рахунку 203 Паливо за лютий 2015 року;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 за лютий 2015 року;

- картка рахунку 203 за лютий 2015 року;

- журнал-ордер і відомості по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками за лютий 2015 року;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за лютий 2015 року;

- картка рахунку 6311 за лютий 2015 року;

- витяг з реєстру податкових накладних №964933 від 09.06.2015 року за лютий 2015 року;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року;

- податкові накладні №4 від 06.02.2015 року, № 5 від 10.02.2015 року, №6 від 14.02.2015 року, №7 від 16.02.2015 року, №9 від 27.02.2015 року;

- акти №11/02-15 від 16.02.2015 року, №10/02-15 від 14.02.2015 року, №09/02-15 від 10.02.2015 року, №08/02-15 від 06.02.2015 року;

- видаткові накладні № РН-0000013 від 16.02.2015 року, №РН-0000012 від 14.02.2015 року, №РН-0000011 від 10.02.2015 року, №РН-0000010 від 06.02.2015 року;

- ТТН №б/н від 16.02.2015 року, №б/н від 14.02.2015 року, №б/н від10.02.2015 року, №б/н від 06.02.2015 року;

- платіжні доручення № 36 від 27.02.2015 року, №35 від 27.02.2015 року, № 33 від 26.02.2015 року;

- договір №36/14 від 07.04.2014 року;

- додаткові угоди №6 від 29.12.2014 року, №7 від 16.02.2015 року.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення від 31.08.2015 року №308/15-54-22-05 (т.1 а.с.150) та наказу від 28.08.2015 року №578 Про проведення позапланової невиїзної перевірки (т.1 а.с.149), згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями старшим державним інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - Базилевич Наталією Сергіївною проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Енергія і Газ Україна , код за ЄДРПОУ 34737717 по взаємовідносинах з ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 39061956 за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року .

За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області складено акт перевірки від 04.09.2015 року №1924/15-54-22-05/34737717, яким встановлено порушення позивачем: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 371835,00 грн. (т.1 а.с.28-49, 154-150).

Позивач, не погоджуючись із висновками, які викладені у вказаному акті перевірки, подав заперечення від 11.09.2015 року №5-763 (т.1 а.с.40-43), за результатом розгляду яких Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області направила лист від 18.09.2015 року №9733/10/15-54-22-05, яким відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в акті №1924/15-54-22-05/34737717 (т.1 а.с.44-45).

На підставі акту перевірки № 1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0001962205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 557753,00 грн., з яких: 371835,00 грн. - за основним платежем та 185918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.46, 166).

До вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом було складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (т.2 а.с.166).

Не погоджуючись з податковим повідомленнями-рішенням від 22.09.2015 року №0001962205, позивач подав до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу від 30.09.2015 року №5-789 (т.1 а.с.47-50), за результатами розгляду якої позивачу було направлено рішення про результати розгляду скарги №3091/10/15-32-10-02-07від 27.11.2015 року (т.1 а.с.51-58), яким податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0001962205 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Так, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року, які обґрунтовані наступним.

За період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року ТОВ Енергія і Газ Україна , задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 673063 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року встановлено його завищення у сумі 371835 грн.

Перевірка здійснена вибірковим порядком, виключно по взаємовідносинам з ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС .

На виконання умов договору №36/14 від 07.04.2014 року та додаткових угод №6 від 29.12.2014 року, №7 від 16.02.2015 року до договору №36/14 від 07.04.2014 року ТОВ Енергія і Газ Україна не надано до перевірки видаткову накладну на суму 208825,26 грн. та акт прийому-передачі на 144,85 тон.

В акті встановлено, що номенклатура товару не відповідає в актах прийому-передачі нафтопродуктів в якому зазначено ТРП (тяжке рідке паливо) та немає посилання на номенклатуру Мазут М-100.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних загальна кількість перевезеного вантажу ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС на адресу ТОВ Енергія і Газ Україна складає 109,28 тон, при тому, що загальна кількість придбаного у лютому 2015 року товару у ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС складає 254,13 тон. Товарно-транспортних накладних, інших первинних документів та пояснень на перевезення 144,85 тон Мазут М-100 в адресу ТОВ Енергія і Газ Україна не надано до перевірки та не підтверджено документально. На товарно-транспортних накладних відсутній номер ТТН, відсутні відомості водія-експедитора, вантажно-розвантажувальні операції, інші відомості. Форма ТТН, які надано ТОВ Енергія і Газ України втратила чинність та бланк не відповідає Формі 1-ТТН (нафтопродукт) зазначеної в Інструкції затвердженої Наказом від 20.05.2008 року №281/171/578/155 для нафтопродуктів.

В акті зазначено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні, не можуть підтверджувати факт транспортування нафтопродуктів, оскільки не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496).

В результаті наведених порушень (не доведено реальність придбання на суму 371835 грн. та 254,13 тонн Мазуту М-100), перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 371835 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно п.44.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) укладено договір №36/14 від 07.04.2014 року про поставку товарів (т.1 а.с.69-77), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю нафтопродукти: важке рідке паливо (товар), партіями в асортименті і кількості, які вказані в додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, який передбачений даним договором. Під партією товару в даному договорі розуміється кількість товару, яка вказана в одному акті прийому-передачі, який підписаний сторонами, форма якого визначена додатком №1 до даного договору (п.1.1). Строки та умови поставки, а також ціна придбання товару визначаються сторона у додаткових угодах до даного договору (п.2.1). Поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого договором графіку поставки товару, який є додатком і невід`ємною частиною відповідної додаткової угоди (п.2.1). Постачальник разом із товаром зобов`язується передати покупцеві наступні документи (на кожну партію (машину): товарно-транспорту накладну, сертифікати якості (відповідності), паспорт товару, виданий підприємством-виробником, видаткову накладну, свідоцтво про повірку ємкості автоцистерни, градуїровочну (калібровочну, тарову) таблицю ємкості автоцистерни (п.2.5). Сторони можуть змінити або додати перелік документів, які передається постачальником в додаткових угодах до даного договору. Документація повинна бути передана покупцеві на російській чи українській мові (п.2.6). Поставка здійснюється автомобільним транспортом. Визначення кількості товару, який поставляється здійснюється шляхом зважування автомобільних цистерн чи на основі даних вузла обліку, які встановлені на енергоблоці покупця (м.Одеса, Шкодова гора, 1/1). Відповідальність за технічний стан і метрологічне забезпечення вузла обліку несе покупець (п.2.7). Кількість прийнятого товару фіксується сторонами в акті прийому-передачі нафтопродуктів по формі, яка визначена у додатку 1 (т.1 а.с.76) до даного договору протягом дня розвантаження автоцистерни. Постачальник забезпечує відправлення автотранспортних засобів з нафтопродуктом налитим до планки, яка встановлена в горловині автоцистерни на рівні, який відповідає номінальній місткості згідно свідоцтва про повірку чи свідоцтва державної метрологічної атестації автомобільної цистерни (п.2.8). Постачальник забезпечує поставку товару до резервуару рідкого палива на енергоблоці покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора 1/1 в період світлого часу доби, а саме з 08:00 год. до 18:00 год. (п.2.9). Загальна сума вказаного договору складається з сум, які вказані в додаткових угодах до даного договору (п.3.2). Ціна 1 (однієї) тони товару по якому здійснюється розрахунок між сторонами, узгоджується сторонами щомісячно за три робочі дні до початку календарного місяця поставки шляхом підписання додаткових угод до даного договору. Проект додаткової угоди складається постачальником, підписується ним і направляється покупцеві (п.3.2). Оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку в наступному порядку: протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі нафтопродуктів на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату і податкової накладної на партію товару покупець перечислює на поточний рахунок постачальника вартість партії товару, яка поставляється, прийнятої покупцем згідно акту прийому-передачі нафтопродуктів (п.3.3). Моментом виконання покупцем своїх грошових обов`язків по даному договору є момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.3.4). Днем поставки товару вважається дата, яка вказана в акті прийому-передачі нафтопродуктів (п.5.10). Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року включно (п.11.1).

07 квітня 2014 року ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) підписано додаткову угоду №1 до договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком (т.1 а.с.78-80), якою визначено ціну на товар, який поставляється, кількість та умови поставки протягом періоду з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року по договору. Додатком №1 до вказаної додаткової угоди встановлено графік поставки на період з 07.04.2014 року по 30.04.2014 року.

29 грудня 2014 року ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) підписано додаткову угоду №6 до договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком (т.1 а.с.81-83), п.1 якої визначено, що сторони прийшли згоди викласти п.11.1 договору в наступній редакції: Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.03.2015 року. У випадку, якщо на момент закінчення дії вказаного договору сторони не закінчили розрахунки між собою, строк дії договір в частині виконання грошових обов`язків підлягає автоматичній пролонгації до повного завершення розрахунків між сторонами . Пунктами 2-7 вказаної додаткової угоди визначено, що на підставі п.3.2 договору, сторони узгодили наступні ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року по договору, а саме: важке рідку паливо кількістю 300 тон загальною вартістю 2685000,00 грн. в тому числі ПДВ-447500,00 грн. Поставка товару в період з 05.01.2015 року по 05.02.2015 року здійснюється по ціні, яка вказана у п.2 даної додаткової угоди. Строки поставки кожної партії товару вказано а графіку поставки, який є додатком №1 і невід`ємною частиною даного договору. Відвантаження товару здійснюється після 100 % передоплати кожної партії товару. Оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від постачальника рахунку на оплату. Умови постачання: DDR- резервуар рідкого палива на енергоблоці Покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора,1/1 (згідно ІНКОТЕРМС 2010).

16 лютого 2015 року ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) підписано додаткову угоду №7 до договору №36/14 від 07.04.2014 року (т.1 а.с.84), якою визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 16.02.2015 року, а саме: кількістю 3,46 тон на загальну суму 30967,00 грн., в тому чисті ПДВ - 5461,17 грн.

26 лютого 2015 року ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) укладено додаткову угоду №8 до договору №36/14 від 07.04.2014 року з додатком (т.1 а.с.85-87) за умовами якої визначено, що на підставі п.3.2 Договору, сторони узгодили ціни на товар, який постачається постачальником покупцеві протягом періоду з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по договору, а саме: кількістю 170 тон., на загальну суму 1470500,00 грн., в тому числі ПДВ - 245083,33 грн. (п.п.2, 3). Поставка товару здійснюється в період з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року по цінам, які вказані в п.2 даної додаткової угоди (п.4). Строк постачання кожної партії товару вказано в графіку постачання, який є додатком №1 і невід`ємною частиною даної додаткової угоди (п.5). Відвантаження товару здійснюється після 100% передоплати кожної партії товару, оплата здійснюється покупцем в національній валюті України по безготівковому розрахунку на відповідну партію товару і отримання від покупця рахунку на оплату (п.6). Умови поставки: DDR - резервуар рідкого палива на енергоблоці покупця за адресою: м.Одеса, Шкодова гора, 1/1 (згідно ІНКОТЕРМС 2000) (п.7).

13 березня 2015 року ТОВ Енергія і Газ Україна (покупець) та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС (постачальник) укладено додаткову угоду №9 до договору №36/14 від 07.04.2014 року (т.1 а.с.88), якою визначено ціну на товар, який постачається постачальником покупцеві 13.03.2015 року у кількості 21,12 тон на загальну суму 182688,00 грн., у тому числі ПДВ - 30448,00 грн. (п.п.1,2).

На підтвердження виконання вищевказаного договору та додаткових угод до нього позивачем надано до суду копії податкових накладних:

- від 06.02.2015 року №4 на загальну суму 244156,00 грн. в тому числі ПДВ-40692,67 грн. (т.1 а.с.89). Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.;

- від 10.02.2015 року №5 на загальну суму 243261,00 грн. в тому числі ПДВ-40543,50 грн. (т.1 а.с.90). Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.;

- від 14.02.2015 року №6 на загальну суму 245409,00 грн. в тому числі ПДВ-40901,50 грн. (т.1 а.с.91). Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.;

- від 16.02.2015 року №7 на загальну суму 245230,00 грн. в тому числі ПДВ-40871,67 грн. (т.1 а.с.92). Ціна за одну тону товару склала - 7458,33 грн.;

- від 27.02.2015 року №6 на загальну суму 1252951,59 грн. в тому числі ПДВ-208825,26 грн. (т.1 а.с.93). Ціна за одну тону товару склала - 7208,33 грн.

У вищевказаних податкових накладних зазначено номенклатуру товарів/послуг продавця - Мазут М-100 та з них вбачається, що товар постачався в загальній кількості 254,13 т. (27,28 т.+27,18 т.+27.42 т.+27.4 т.+144,85 т.).

Суми податку на додатну вартість по вищевказаним податковим накладним включено ТОВ Енергія і Газ Україна до складу податкового кредиту у лютому 2015 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (т.2 а.с.130-133, 160-165).

Також на підтвердження реальності умов вищевказаного договору №36/14 від 07.04.2014 року позивачем надано до суду:

- видаткові накладні: від 06.02.2015 року №РН-0000010 на загальну суму 244156,00 грн., у тому числі ПДВ 40692,67 (т.1 а.с.102); від 10.02.2015 року №РН-0000011 на загальну суму 243261,00 грн. в тому числі ПДВ-40543,50 грн. (т.1 а.с.103); від 14.02.2015 року №РН-000012 на загальну суму 245409,00 грн. в тому числі ПДВ-40901,50 грн. (т.1 а.с.104); від 16.02.2015 року №РН-000013 на загальну суму 245230,00 грн. в тому числі ПДВ-40871,67 грн. (т.1 а.с.105);

- акти прийому-передачі нафтопродуктів: №08/02-15 від 06.02.2015 року на 27,28 тон (т.1 а.с.106); №09/02-15 від 10.02.2015 року на 27,18 тон (т.1 а.с.107); №10/02-15 від 14.02.2015 року на 27,42 тон (т.1 а.с.108); №11/02-15 від 16.02.2015 року на 27,4 тон (т.1 а.с.109);

- товарно-транспортні накладні: від 06.02.2015 року (т.1 а.с.94-95); від 10.02.2015 року (т.1 а.с.96-97); від 14.02.2015 року (т.1 а.с.98-99); від 16.02.2015 року (т.1 а.с.100-101);

- платіжні доручення з призначенням Оплата за мазут М-100 згідно договору №36/14 від 07.04.14 : №35 від 27.02.2015 року (т.1 а.с.110, т.2 а.с.78) на суму 30967,00 грн. (ПДВ - 5161,17 грн.) по рах. №СФ-0000005 від 20.02.2015 року; №36 від 27.02.2015 року (т.1 а.с.110, т.2 а.с.78) на суму 1252951,59 грн. (ПДВ - 208825,27 грн.) по рах. №СФ-0000006 від 26.02.2015 року; №33 від 26.02.2015 року (т.1 а.с.111, т.2 а.с.77) на суму 947089,00 грн. (ПДВ - 157848,17 грн.) по рах. №СФ-0000065 від 29.12.2014 року;

- оборотно-сальдову відомість за 1 квартал 2015 року (т.2 а.с.49-50);

- журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за лютий 2015 року (т.2 а.с.51);

- картка рахунку 631, контрагент: Стандарт Ойл Плюс ООО, договір 36/14/1 (07.04.14) за лютий 2015 р. (т.2 а.с.53-54);

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 203, ТМЦ:Мазут топочный М-100 за лютий 2015 р. (т.2 а.с.55-56);

- виписки по рахунку станом на 26-27.02.2015 року (т.2 а.с.73-76, 200-201);

- рахунки-фактури: №СФ-0000005 від 20.02.2015 року (т.2 а.с.79) на суму 30967,00 грн. (ПДВ - 5161,17 грн.); №СФ-0000065 від 29.12.2014 року (т.2 а.с.80) на суму 2685000,00 грн. (ПДВ - 447500,00 грн.); №СФ-0000006 від 26.02.2015 року (т.2 а.с.81, 84) на суму 1470500,00 грн. (ПДВ - 245083,33 грн.).

- журнал реєстрації транспорту (т.2 а.с.91-98);

- довіреність №99 від 26.12.2014 року (т.2 а.с.129), згідно якої ТОВ Енергія і Газ Україна уповноважує Годлевсього Олександра Олександровича представляти інтереси підприємства при отриманні нафтопродуктів (Мазут марки М-100) від третіх осіб;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних га лютий 2015 року (т.2 а.с.130-133).

Окрім цього позивач на підтвердження використання закупленого товару в господарській діяльності надав до суду наступні документи:

- виробничий звіт по ви витратам енергоресурсів за лютий 2015 року (т.2 а.с.47) та за березень 2015 року (т.2 а.с.48);

- акти купівлі-продажу електроенергії між ДП Енергоринок та виробником електроенергії ТОВ Енергія і Газ Україна за лютий 2015 року від 28.02.2015 року (т.2 а.с.60) та за березень 2015 року від 31.03.2015 року (т.2 а.с.61);

- акти звірки розрахунків ДП Енергоринок з ТОВ Енергія і Газ Україна за куповану ОРЕ електроенергію станом на 01.03.15 (т.2 а.с.62) та станом на 01.05.15 (т.2 а.с.63);

- акт приймання-передачі теплової енергії між ТОВ Енергія і Газ Україна та КП Теплопостачання міста Одеси за лютий 2015 року від 28.02.2015 року (т.2 а.с.64) та за березень 2015 року від 31.03.2015 року (т.2 а.с.66);

- акт приймання-передачі теплової енергії між ТОВ Енергія і Газ Україна та ПАТ ОДЕСЬКИЙ НПЗ за лютий 2015 року від 28.02.2015 року (т.2 а.с.65) та за березень 2015 року від 31.03.2015 року (т.2 а.с.67);

- звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії за лютий 2015 року (т.2 а.с.68) та березень 2015 року (т.2 а.с.69);

- звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за лютий 2015 року (т.2 а.с.70-71) та за березень 2015 року (т.2 а.с.72).

Також позивачем до суду було надано документи на підтвердження купівлі та отримання товару від ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС згідно договору №36/14 від 07.04.2014 року у березні 2015 року, а саме:

- видаткові накладні: від 01.03.2015 року №РН-0000015 (т.2 а.с.40); від 06.03.2015 року №РН-0000016 (т.2 а.с.41); від 07.03.2015 року №РН-0000017 (т.2 а.с.42); від 07.03.2015 року №РН-0000018 (т.2 а.с.43); від 12.03.2015 року №РН-0000019 (т.2 а.с.44); від 12.03.2015 року №РН-0000020 (т.2 а.с.45); від 13.03.2015 року №РН-0000021 (т.2 а.с.46);

- журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за березень 2015 року (т.2 а.с.52);

- картка рахунку 631, контрагент: Стандарт Ойл Плюс ООО, договір 36/14/1 (07.04.14) за березень 2015 р. (т.2 а.с.57-58);

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 203, ТМЦ за березень 2015 р. (т.2 а.с.59);

- виписку по рахунку станом на 05-06.03.2015 року (т.2 а.с.82);

- платіжні доручення з призначенням Оплата за мазут М-100 згідно договору №36/14 від 07.04.14 : №55 від 06.03.2015 року по рах. №СФ-0000006 від 26.02.2015 р. (т.2 а.с.83); №86 від 20.03.2015 року по рах.№СФ-0000007 від 13.03.2015 року (т.2 а.с.89);

- виписку по рахунку за період 05-06.03.2015 року та 19-20.03.2015 року (т.2 а.с.85-88);

- рахунок-фактуру №СФ-0000007 від 13.03.2015 року (т.2 а.с.90);

- товарно-транспортні накладні: від 01.03.2015 року (т.2 а.с.108-109); від 06.03.2015 року (т.2 а.с.110-111); від 07.03.2015 року (т.2 а.с.112-113); від 07.03.2015 року (т.2 а.с.114-115); від 12.03.2015 року (т.2 а.с.116-117); від 12.03.2015 року (т.2 а.с.118-119); від 13.03.2015 року (т.2 а.с.120-121);

- акти прийому-передачі нафтопродуктів: №12/03-15 від 01.03.2015 року (т.2 а.с.122); №13.03-15 від 06.03.2015 року (т.2 а.с.123); №14.03-15 від 07.03.2015 року (т.2 а.с.124); №15/03-15 від 07.03.2015 року (т.2 а.с.125); №16/03-15 від 12.03.2015 року (т.2 а.с.126); №17/03-15 від 12.03.2015 року (т.2 а.с.127); №18/03-15 від 13.03.2015 року (т.2 а.с.128);

- реєстр видаткових накладних за березень 2015 року (т.2 а.с.134-138);

- податкові накладні №1 від 06.03.2015 року (т.2 а.с.139) та №2 від 13.03.2015 року (т.2 а.с.140).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Приписами ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що договір та додаткові угоди, укладені між позивачем та його контрагентом, які були предметом перевірки та дослідження під час розгляду даної справи, в судовому порядку недійсними не визнавались.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо посилання контролюючого органу у акті перевірки на невідповідність ТТН позивача вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496), суд вважає його необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов`язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності операцій із контрагентами. Але, в кожному конкретному випадку слід дослідити господарську операцію у повному обсязі, перевірити, чи всі етапи підтверджено належними первинними документами.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі №814/1561/14.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, суд не вважає, що наявність недоліків у наданих позивачем ТТН є підставою для визнання безтоварними господарських відносин між ТОВ Енергія і Газ Україна та ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС .

Окрім цього, щодо посилань контролюючого органу на розбіжність між назвою товару у договорі (тяжке рідке паливо) та у первинній документації (мазут) суд зазначає, що згідно наказу Міністерства статистики України №213 від 17.08.1995 року Про розробку паливно-енергетичного балансу України на 1995 рік наводиться визначення терміну Мазут (флотський і топковий) - залишкові й важкі фракції нафтопродуктів, одержані при атмосферній перегонці нафти. Мазут використовується на суднах та в промислових, побутових і опалювальних установках.

Згідно ДСТУ 3437-96 мазут - нафтопродукт, що є залишком перегонки нафти, використовуваний в паливних агрегатах та пристроях. Паливний мазут - мазут, що використовується у стаціонарних та рухомих теплових агрегатах.

Відповідно до ДСТУ 4058-2001 розрізняють такі марки мазуту: флотський Ф5 зольний, флотський Ф5 зольний малосірчистий, паливний 40, паливний 100.

Фізичні характеристики мазуту - густий рідкий продукт темно-коричневого кольору.

Таким чином суд приходить до висновку, що назва товару у договорі не суперечить номенклатурі товару у первинних документах.

Представником позивача у судовому засіданні зазначалось, що загальна сума товару, яку контрагент позивача поставив ТОВ Енергія і Газ Україна згідно договору №36/14 від 07.04.2014 року та податкових накладних №4 від 06.02.2015 року, №5 від 10.02.2015 року, №6 від 14.02.2015 року, №7 від 16.02.2015 року та №9 від 27.02.2015 року дійсно становить 254,13 т. загальною вартістю 2231008,00 грн.

При цьому, представник позивача вказувала, що податкові накладні на вказану суму зареєстровані за першою подією - оплатою товару. У лютому 2015 року товару було поставлено у кількості 109,28 т. Решта товару (144,13 т.) було поставлено позивачу у березні 2015 року, однак оскільки податковий орган витребував у позивача документи лише за лютий 2015 року, то інші документи до перевірки позивачем не надавались.

Суд приймає до уваги вказані пояснення представника позивача та зазначає, що з акту перевірки №1924/15-54-22-05/34737717 від 04.09.2015 року вбачається, що перевіркою досліджувались взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, тобто контролюючим органом не прийнято до уваги, що поставка товару могла бути здійснена і пізніше перевіряємого часового проміжку та відповідно не досліджувався цей факт.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки позивача було ненадання на думку контролюючого органу товариством з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна усіх витребуваних у вищевказаному запиті документів.

При цьому, до вказаного висновку (ненадання позивачем всіх документів) як вбачається з акту перевірки контролюючий орган дійшов через відсутність документів, що підтверджують поставку позивачу товару у розмірі 144,13 тонн. Однак, враховуючи вищенаведені висновки, а також те, що у запиті від 27.05.2015 року №3365/10/15-54-15-02 контролюючий орган витребував у позивача первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ СТАНДАРТ ОЙЛ ПЛЮС за лютий 2015 року , та такі документи за лютий 2015 року позивачем були надані, суд приходить до висновку, що підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Енергія і Газ Україна були відсутні.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1236).

Згідно пп. б п.2.1 Порядку №1236 орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.2.2 Порядку №1236 у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення зокрема за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма Р ).

Так, згідно вказаної форми Р у податковому повідомленні-рішенні міститься шаблон що згідно з підпунктом

---

пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до із графою, яку заповняє податковий орган посилання на пункт та статтю законодавчого акта, відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань .

В порушення вищевказаного, податковий орган у податковому повідомленні-рішенні №0001962205 від 22.09.2015 року не вніс до нього підпункт пункту 54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, незважаючи на те, що у вказаній статті у пункті 54.3 декілька підпунктів. Також податковим органом у вказаному податковому повідомленні-рішенні взагалі не заповнена графа посилання на пункт та статтю законодавчого акта, відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань .

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001962205 від 22.09.2015 року прийняте з порушенням вимог Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236.

При цьому, вирішуючи вказаний спір, суд не надає оцінку акту позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергія і Газ України від 26.11.2015 року №2728/15-54-22-05/34737717 (т.2 а.с.149159), оскільки такий акт було складено після винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак не є предметом дослідження по даній справі.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним управлінням ДФС в Одеській області не надано достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 8366,30 грн. згідно платіжних доручень №1472 від 18 лютого 2016 року та №1552 від 04 березня 2016 року (т.1 а.с.4-5).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна судовий збір у розмірі 8366,30 грн., сплачений згідно платіжних доручень №1472 від 18 лютого 2016 року та №1552 від 04 березня 2016 року.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001962205 від 22.09.2015 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна судовий збір у розмірі 8366,30 грн., сплачений згідно платіжних доручень №1472 від 18 лютого 2016 року та №1552 від 04 березня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна (вул. Шкодова Гора, 1/1, м. Одеса, 65041, код ЄДРПОУ 34737717).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.