Ухвала

від 15.10.2019 по справі 757/43633/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є громадянином України, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 212 КК України

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, у рамках кримінального провадження № 12014240210000616 від 27 серпня 2014 року.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що посилання прокурора на постанову про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, як підтвердження перебування ОСОБА_6 у такому розшуку, є необґрунтованими, оскільки винесення такої постанови є початком процедури оголошення міжнародного розшуку щодо особи. Поряд з цим, у судовому засіданні прокурором надано лист Національної поліції України від 06.09.2019 відповідно до якого для внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_6 з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України, необхідно надати копію ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чого слідує, що підозрюваний не оголошений у міжнародний розшук.

Окрім цього, як вказав в ухвалі слідчий суддя, з наданого листа випливає, що клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію оповіщення щодо міжнародного розшуку підозрюваного не було подано.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідуваньГенеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову ухвалу, якою клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 задовольнити та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначає прокурор, у зв`язку із переховуванням від органів досудового слідства, ОСОБА_6 04 серпня 2016 року оголошено у розшук та його здійснення доручено Оперативному управлінню ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (на даний час Оперативне управління Головного управління ДФС у м. Києві).

У подальшому, на підставі надісланих органом досудового розслідування матеріалів, які стосувалися підозрюваного ОСОБА_6 , до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено відповідні відомості про розшук вказаної особи з метою арешту.

Сторона обвинувачення стверджує, що слідчому судді були надані необхідні матеріали (документи, отримані від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України), які підтверджують не лише дійсне оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 212 КК України, а і перебування у відповідних обліках Генерального секретаріату Інтерполу відомостей про розшук та арешт вказаної особи.

Прокурор вказує, що чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку, у тому числі міжнародного, має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Фактично дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України.

Таким чином, для внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_6 з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України, необхідно надати на адресу Департаменту завірену належним чином копію ухвали слідчого судді або суду про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, слідчий суддя не взяв до уваги такі докази, які могли істотно вплинути на його висновки та які мають в дійсності істотне значення для висновків суду.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014240210000616 від 27 серпня 2014 року за ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою колишнього голови Правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_6 у вчиненні розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 212 КК України, процесуальне керівництво у якому забезпечувалося прокурорами першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування.

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 своїми умисними діями скоїв розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.212 КК України.

У ході досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191,ч.2 ст.212 КК України

15 серпня 2019 року прокурор першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, у рамках кримінального провадження № 12014240210000616 від 27 серпня 2014 року.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, зважаючи на наступне.

За положеннями ч. 6ст. 193 КПК Українислідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 КПК Україницього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Чинний Кримінальний процесуальний кодексУкраїнине містить поняття «міжнародний розшук».

Разом з тим,діє Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09 січня1997 року МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Фактично відносини з координації розшуку підозрюваних, в тому числі і з країнами членами СНД Україна веде тільки в рамках міжнародної системи Інтерпол, тобто міжнародного розшуку, оскількиПостановою Кабінету Міністрів України №44 «Про вихід з Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю»передбачено вихід із Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю, укладеної 22.05.2009 року, якою регулювалася процедура міждержавного розшуку і така Угода припинила дію 24 серпня 2015 року.

Обов`язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо (лист ВССУ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року).

Зі згаданого листа ВССУ однозначно випливає, що підозрюваним, якого оголошено у міжнародний розшук (у розумінні ч. 6ст. 193 КПК) слід вважати виключно особу, яка перебуває у міжнародному розшуку і це підтверджується відповідними довідками та витягами із бази даних Інтерполу, а не постановою прокурора, як зазначається в апеляційній скарзі.

За п.4.3 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС, ГПУ, СБУ, ДМСУ, ДПАУ, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання.

Пункт 4.4 Інструкції встановлює, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Отже, находження запиту від правоохоронного органу до НЦБ є лише підставою для початку процедури підготовки оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Згідно з п.4.6 цієї Інструкції, НЦБ Інтерполу вивчає одержані від правоохоронного органу матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни.

З цієї Інструкції випливає, що оголошенням підозрюваного у міжнародний розшук є факт включення особи до баз даних розшукуваних осіб Інтерполу.

Згідно з п.1.13 Інструкції НЦБ може відмовити у виконанні запиту, зокрема через оформлення запиту з порушенням вимог даної Інструкції. Отже, міжнародний розшук відбувається лише після опрацювання НЦБ матеріалів, направлення їх до Генсекретаріату Інтерполу.

З огляду на те, що матеріали судового провадження не містять відомостей про перебування ОСОБА_6 на момент розгляду клопотання і апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, у міжнародному розшуку, слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора,дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотанняпрокурора про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Крім того, із наданих прокурором, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді під час розгляду його апеляційної скарги, копії листа начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України ОСОБА_10 від 20 серпня 2019 року, відповідно до якої станом на день надання відповіді відомості щодо ОСОБА_6 заблоковано Генеральним секретаріатом Інтерполу на час всебічного вивчення відповідності Правилам та Статуту Організації, та копії листа начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України ОСОБА_10 06 вересня 2019, відповідно до якого для внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_6 з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України, необхідно надати копію ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вбачається, що підозрюваний не оголошений у міжнародний розшук.

Отже, з наданих листів випливає, що Генеральним секретаріатом Інтерполу не приймалось рішення щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_8 чи про публікацію оповіщення щодо міжнародного розшуку підозрюваного.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на законодавство України, і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддівне встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, у рамках кримінального провадження № 12014240210000616 від 27 серпня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/5437/2019

Категорія: ст.183 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1