Постанова

від 15.10.2019 по справі 520/8976/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 р.Справа № 520/8976/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Чалого І.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року (суддя Старосєльцева О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 11.02.2019) по справі № 520/8976/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" (далі - позивач, ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2018 р. №№ 00000661405, 00000641405, 00000651405, від 19.10.2018 р. № 00000711405.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000641405 щодо збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 219.522,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від`ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000661405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" (місце знаходження - м.Харків, пр.Московський, буд.199 Д5, 61037, ідентифікаційний код - 39493812) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, 61057, код ЄДРПОУ - 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4.860, 95 (чотири тисячі вісімсот шістдесят грн. 95 коп.)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 520/8976/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову.

В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від`ємного значення в частині на суму 251 382, 80 грн..

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття без повно та всебічно з`ясованих обставин справи, з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського кружного адміністративного суду від 31.901.2019 в частині задоволених позовних вимог ТОВ "ІТЦ "Донвентелятор" та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на неможливість виконання ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром", ТОВ "Союз Кепітал Строй" зобов`язань щодо поставки ТМЦ ТОВ "ІТЦ Донвентилятор", з огляду на наявну податкову інформацію відносно контрагентів позивача, порушені кримінальні провадження та пояснення директорів вказаних підприємств, у зв`язку з чим відповідач вважає, що донарахування щодо позивача є правомірними та обґрунтованими.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов`язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючий орган провів позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ ІТЦ Донвентилятор з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Сталь Енергопром за період червень 2017р., з ТОВ Самміт-Агро Трейд за період липень 2017р., з ТОВ Союз Кепітал Строй за період липень 2017р., з ТОВ Івамар Трейд за період серпень - вересень 2017р., з ТОВ Протек Агро Груп за період листопад-грудень 2017р., січень2018р., та у подальшому ланцюгу постачання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Герміон Стайл за період квітень 2017р.)

Результати перевірки оформлені актом від 06.09.2018р. № 3710/20-40-14-05-19/39493812 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту відображені судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень, а саме (у співвідношенні з предметом оскарження) віднесення на розрахунки з Державою по ПДВ показників первинних документів, складених за нереальними господарськими операціями у межах нікчемних правочинів, що суперечить п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. "а" п.198.1 ст.198, п.п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України та призвело до заниження ПДВ на загальну суму - 1.136.354,00 грн. та несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних занижених грошових зобов`язань з ПДВ.

04.10.2018р. з посиланням на Акт відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, прийняв податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000641405 про збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 219.522,50 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000651405 про завищення суми від`ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000661405 про застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн..

Окрім того, 19.10.2018р. ГУ ДФС у Харківській області було також прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

Як з`ясовано судом, юридичним мотивом для винесення оскаржених рішень владний суб`єкт обрав положення 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. а п.198.1, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а фактичним мотивом послугувало судження контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Стверджуючи про існування події вчинення особою податкового правопорушення контролюючий орган посилався на: наявність результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Протект Агро Груп , пояснення ОСОБА_1 (директора ТОВ Івамар Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), пояснення ОСОБА_2 (директора ТОВ Самміт-Агро-Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Сталь Енергопром , обвинувальний вирок Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17, в якому ОСОБА_3 (директора ТОВ Союз Кепітал Строй ) визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром", на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятим ним оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволення позовних вимог ТОВ ІТЦ Донвентилятор , суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України 198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що 198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" мало господарські відносини, зокрема, із ТОВ "Герміон Стайл", ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром".

21.03.2017 між ТОВ "ІТЦ "Донветилятор" (Постачальник" та ТОВ "Герміон Стайл" (Покупець) укладено договір поставки № 21-ПИТЦ за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію згідно договору. Найменування, ціна, кількість продукції та строк поставки встановлюються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. ( т. 8 а.с. 238а-239)

ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" виписано на адресу ТОВ "Герміон Стайл" податкову накладну від 21.04.2017 № 29 на суму 106860 грн, в т.ч. ПДВ 17810 грн. та видаткову накладну № 29 від 21.04.2017 на зазначену суму.

В рахунок за отримані послуги ТОВ "Герміон Стайл" на рахунок ТОВ "ІТЦ "Донветилятор" перераховано кошти у сумі 106860 грн. згідно платіжних доручень від 25.04.2017 № 135 на суму 36860 грн., від 25.04.2017 № 136 на суму 70000 грн.

Крім того, між ТОВ "Протек Агро Груп" (Постачальник) та ТОВ "ІТЦ "Донветилятор" (Покупець) укладено договір поставки від 10.11.2017 № 3, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар згідно договору. (т. 6 а.с. 126-128)

ТОВ "Протек Агро Груп" виписано на адресу ТОВ "ІТЦ "Донветилятор" податкові накладні на суму ПДВ 556 364, 7 грн. з реалізації товарів: № 257 від 16.11.2017 на суму 388 749,6 грн. у т.ч. ПДВ 64791,6 грн., № 259 від 20.11.2017 на суму 295 356 грн., у т.ч. ПДВ 49 226, № 258 від 22.11.2017 на суму 472 800 грн. у т.ч. ПДВ 78800 грн., № 260 від 24.11.2017 на суму 314400 грн. у т.ч. ПДВ 52460 грн., № 163 від 01.12.2017 на суму 177432 грн. у т.ч. ПДВ 29572 грн., № 164 від 04.12.2017 на суму 246240 грн. у т.ч. ПДВ 41040 грн., № 165 від 06.12.2017 на суму 240960 грн. у т.ч. ПДВ 40160 грн., № 465 від 18.12.2017 на суму 168580,2 грн у т.ч. ПДВ 28096,7 грн., № 466 від 19.12.2017 на суму 252408 грн. у т.ч. ПДВ 42068 грн., № 467 від 22.12.2017 на суму 333360 грн., у т.ч. ПДВ 55560 грн., № 95 від 04.01.2018 на суму 447 900 грн., у т.ч. ПДВ 74650 грн.; та видаткові накладні на відповідні суми, а саме: № 8/11 від 16.11.2017, № 8/15 від 20.11.2017, № 8/14 від 22.11.2017, № 8/16 від 24.11.2017, № 9/1 від 01.12.2017, № 9/3 від 04.12.2017, № 9/3 від 04.12.2017, № 9/5 від 06.12.2017, № 9/8 від 18.12.2017, № 9/10 від 19.12.2017, № 9/14 від 22.12.2017, РН-0104/11 від 04.01.2018.

На підтвердження фактичного переміщення придбаного товару позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні: № РН 8/11 від 16.11.2018, № РН 8/13 від 20.11.2017, № РН 8/14 від 22.11.2017, № РН 8/16 від 24.11.2017, № РН 9/1 від 01.12.2017, № РН 9/3 від 04.12.2017, № РН 9/5 від 06.12.2017, № РН 9/8 від 18.12.2017, № РН 9/10 від 19.12.2017, № РН 9/14 від 22.12.2017, № РН -0104/11 від 04.01.2018.

Зобов`язання по оплаті придбаного товару виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на адресу ТОВ "Протек Агро Груп" на загальну суму 475 764,18 грн., згідно платіжних доручень від 22.12.2017 № 139, від 22.12.2017 № 140, від 22.12.2017 № 141, від 22.12.2017 № 142, від 09.01.2018 № 4, від 03.01.2018 № 2, від 03.01.2018 № 3, від 15.01.2018 № 9, від 15.01.2018 № 10, від 15.01.2018 № 11, від 29.01.2018 № 32. (т. 6 а.с. 129-182)

Придбаний товар у ТОВ "Протек Агро Груп" у листопаді, грудні 2017 року, січні 2018 року було використано позивачем для виробництва готової продукції.

Вироблена готова продукція в подальшому ланцюгу постачання була реалізована на адресу контрагентів: ПАТ Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", ТОВ "Ондиціонер", ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ТОВ "Компані Плазма", ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", ПАТ "АрселорМітгал Кривий Ріг", ТОВ "МД-Центр", КП "Київський метрополітен", ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат", ПАТ "Мотор Січ", ТОВ "Новомосковський посуд", ПАТ "Запорізький завод феросплавів", ПрАТ "Український Графіт" (код за ЄДРПОУ 00196204), ТОВ "Альтаїр-Захід".

Крім того, між ТОВ "ІТЦ "Донветилятор" (Покупець) та ТОВ "Сталь Енергопром" (Постачальник) було укладено договір поставки № 05/01 від 15.05.2017, за умовами якого Постачальник зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент яких зазначені у Специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього Договору. ( т. 6 а.с. 183-186)

Підприємством ТОВ "Сталь Енергопром" виписано (оформлено) податкові накладні з реалізації товарів ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор": № 163 від 07.06.2017 на суму 374 400 грн. у т.ч. ПДВ 62400 грн., № 164 від 09.06.2017 на суму 536616 грн. у т.ч. ПДВ 88336 грн., № 165 від 12.06.2017 на суму 460080 грн. у т.ч. ПДВ 67680 грн., № 166 від 15.06.2017 на суму 304 356 грн. у т.ч. ПДВ 50726 грн., та видаткові накладні: від 07.06.2017 р. № РН-0607/11 на суму 374400,00 грн., від 09.06.2017 р. № РН-0609/07 на суму 530016,00 грн., від 12.06.2017 р. № РН - 0612/16 на суму 406080,00 грн., від 15.06.2017 р. № РН - 0615/12 на суму 304356,00 грн.

На підтвердження фактичного переміщення придбаного товару позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні: від 07.06.2017 р. № РН-0607/11, від 09.06.2017 р. № 1, від 12.06.2017 р. № РН-0612/16, від 15.06.2017 р. № РН-0615/12.

Зобов`язання по оплаті придбаного товару виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на адресу ТОВ "Сталь Енергопром" згідно платіжних доручень: №57 від 30.06.2017р. на суму 30.435,60грн., №56 від 30.06.2017р. на суму 40.608,00 грн.., №55 від 30.06.2017р. на суму 53.001,00грн., №54 від 30.06.2017р. на суму 37.440,00грн. на загальну суму 161.485,2 грн.

На підтвердження внутрішнього переміщення ТМЦ, позивачем надано картки складського обліку: від 07.06.2017 р. № 76, від 09.06.2017 р. № 81, від 12.06.2017 № 84, від 15.06.2017 № 87.

Придбаний товар у ТОВ "Сталь Енергопром" у червні 2017 року було використано для виробництва готової продукції. Вироблена готова продукція в подальшому ланцюгу постачання була реалізована ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат".

Також, між ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" (Покупець) та ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" (Постачальник) було укладено договір поставки від 5.07.2017, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Підприємством ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" виписано (оформлено) на адресу ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" податкову накладну № 869 від 17.07.2017 на суму 249928,8 грн. в т.ч. ПДВ 41654 грн. та видаткову накладну № РН 17/07-01 від 17.07.2017.

На підтвердження фактичного переміщення придбаного товару позивачем надано до перевірки товарно-транспортну накладну РН17/07-01 від 17.07.2017 р.

Зобов`язання по оплаті придбаного у ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" товару виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на адресу ТОВ "Перша ініціативні група" та ТОВ "Промкодбуд" на підставі договорів про відступлення права вимоги № 19 від 25.09.2017 та № 3 від 04.08.2017 згідно платіжних доручень: № 611 від 15.08.2017 на суму 24 992 88 грн., № 729 від 26.09.2017 в сумі 224935,92 грн., № 611 від 15.08.2017 на суму 24 992, 88 грн.

На підтвердження внутрішнього переміщення ТМЦ, позивачем надано картку складського обліку від 17.07.2017 р. №93 та власноруч написані пояснення працівників підприємства.

Придбаний товар у ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" у липні 2017 року було використано для виробництва готової продукції. Вироблена готова продукція в подальшому ланцюгу постачання була реалізована ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", ТОВ "Метінвест-МРМЗ".

Вказані документи було надано позивачем до перевірки, зауважень щодо їх змісту контролюючим органом в акті перевірки не відображено. Також в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкових зобов`язань (по взаємовідносинам із ТОВ "Герміон Стайл") та складу податкового кредиту (по взаємовідносинам із ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром") у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із Акту перевірки від 06.09.2018 № 3710/20-40-14-05-19/39493812, висновки контролюючого органу про неможливість виконання вищезазначеними контрагентами позивача - ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром", зобов`язань щодо поставки ТМЦ ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор", а також відсутність факту реального здійснення господарських операцій із ТОВ "Герміон Стайл", ґрунтуються виключно на підставі отриманої податкової інформації відносно контрагентів позивача, а саме:

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 (директор ТОВ "Герміон Стайл" за період з 03.02.2017 по дату написання акту), який пояснив, що на даному підприємстві ніколи не працював та жодних договорів не уладав;

- результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Протек Агро Груп" за звітний період декларування за жовтень-грудень 2017 року від 17.04.2018 № 338/20-40-14-12/41324751, за звітний період декларування ПДВ за січень 2018 року від 08.05.2018№ 396/20-40-14-12-12/41324751, згідно якої встановлено факт відсутності підприємства за податковою адресою, відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, незначний штат працюючих осіб, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ;

- пояснення ОСОБА_2 (директор ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" за період з 30.05.2017 по дату написання акту) щодо непричетності до діяльності підприємства; встановлення факту не подачі ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" річної звітності за 2017 рік та форми 1 ДФ Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;

- результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Сталь Енергопром" за звітні періоди декларування ПДВ за червень 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області від 23.08.2017 № 6810/7/05-99-12-19, та встановлення факту неподачі підприємством звітності за 2017 рік та згідно форми 1 ДФ Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІІ квартал, на підприємстві працювала одна особа.

Доводи відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу браку персоналу та відсутності основних фондів, судом відхиляються, оскільки такі висновки податковим органом зроблені виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента позивача, водночас зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

У свою чергу, основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу.

Суд також наголошує, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Крім того, чинним законодавством не передбачено кількісного показника щодо наявності трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була б достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів.

З приводу доводів відповідача щодо не звітування контрагентів позивача як доказ "безтоварності" господарських операцій, колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Водночас, сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженнями, та, як наслідок, відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Господарські операції із контрагентами відображені позивачем в податковій звітності; розбіжностей при декларуванні таких операцій позивачем та його контрагентами на момент подання податкових декларацій та проведення перевірки не виявлено.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Крім зазначеного, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагентів на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

З приводу посилання податкового органу на пояснення засновників ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" та ТОВ "Герміон Стайл", які повідомили, що не мають жодного відношення до господарської діяльності вказаних підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові 25 вересня 2019 року по справі № 817/992/15 (адміністративне провадження №К/9901/9083/18).

Таким чином, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування ТОВ "Украбразивцентр" грошових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій по господарським відносинам із ТОВ "Герміон Стайл", ТОВ "Протек Агро Груп", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Сталь Енергопром".

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2018р. №00000641405 щодо збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 219.522,50 грн. та від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від`ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн. не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції у частині вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 04.10.2018р. № 00000661405 про накладення на платника податку штрафу у сумі 8.905,00 грн., повідомлення-рішення від 19.10.2018р. №00000711405 про накладення штрафу у розмірі 8.905,00грн. за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних невиписаних платником на занижену суму грошового зобов`язання з ПДВ податкових накладних на суму податку у розмірі 17.810,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за ст. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу, слугували висновки контролюючого органу про те, що ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" не було зареєстровано податкову накладну на загальну суму 106860 грн., в т.ч. ПДВ 17810 грн. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у період з 01.04.2017 по 30.04.2017.

У відповідності до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем у межах господарської операції з ТОВ "Герміон Стайл" була складена податкова накладна № 22 від 21.04.2017р. на суму 106.860,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17.810,00 грн.).

Враховуючи дату складання податкової накладної на суму 106860 грн. - 21.04.2017, граничним строком для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних повинна, з урахуванням приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, є 15.05.2017 року.

Судом встановлено, що 10.05.2017 року позивач передав зазначену податкову накладну засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Єдиний реєстр). Вказана податкова накладна була прийнята до Єдиного реєстру, що підтверджується квитанцією від 10.05.2017 р.

Таким чином, реєстрацію податкової накладної № 22 від 21.04.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено позивачем у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є неправомірним.

Посилання в Акті перевірки на те, що підприємство повинно було здійснити реєстрацію податкової накладної у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 є безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать вищенаведеним положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки такий обов`язок, з огляду на дату складання податкової накладної, виник у ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" у період з 01.05.2017 по 15.05.2017.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2018р. № 00000661405 про накладення на платника податку штрафу у сумі 8.905,00 грн. та від 19.10.2018р. №00000711405 не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягають скасуванню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор", з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарги ГУ ДФС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі № 520/8976/18 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 520/8976/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова І.С. Чалий Повний текст постанови складено 18.10.2019 року