Постанова

від 16.10.2019 по справі 580/33/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Трофімова Л.В .

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 580/33/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача Михайлюк-Філімонової Є.Р.,

Потетюєва С.М.,

представника відповідача Павленка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сокар Петролеум на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі

за позовом Головного управління Державної служби України

з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю

Сокар Петролеум

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сокар Петролеум (далі - відповідач) про:

- застосування заходів реагування до ТОВ Сокар Петролеум (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38305367, юридична адреса: вул. Надпільна, 226/1, м. Черкаси, Черкаська область), яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки;

- покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- покладення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, у тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково: застосовано заходи реагування до ТОВ Сокар Петролеум , яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 06.03.2019 р. № 63.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, встановлених ГУ ДСНС у м. Києві в актах перевірки від 27.11.2018 р. № 409 та від 06.03.2019 р. № 63 (продовження використання відповідачем у господарській діяльності АЗС без обладнання її приміщення автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення, відстань від будівлі АЗК до господарської будівлі на сусідній земельній ділянці не відповідає ДБН), і що такі порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволення позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що АЗС, стосовно якої позивач звернувся з цим позовом, не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки, що на виконання припису ГУ ДСНС ним були усунуті виявлені під час перевірки порушення пожежної і техногенної безпеки, а решта порушень, на яких наполягає позивач, є формальними.

При цьому, апелянт стверджує, що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою спеціальних систем, які забезпечують своєчасне доведення інформації до органів управління цивільного захисту, а обладнання її приміщення автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення відповідно до ст. 53 КЦЗ України є неможливим внаслідок недотримання позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на своїй правовій позиції, зазначаючи, що АЗС ТОВ Сокар Петролеум включена до переліку об`єктів підвищеної небезпеки, що відповідачем не усунуто всіх порушень пожежної і техногенної безпеки, а саме продовжується використання відповідачем АЗС без обладнання її приміщення автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення і без дотримання норм відстані від будівлі АЗК до господарської будівлі на сусідній земельній ділянці.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018 р. ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ № 625 про проведення планової перевірки, зокрема ТОВ Сокар Петролеум за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва.

У зв`язку з цим було складено відповідне повідомлення про проведення зазначеної перевірки від 25.10.2018 р. № 21/2519 та посвідчення про її проведення від 13.11.2018 р. № 3692.

У період з 15.11.2018 р. по 27.11.2018 р. посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ Сокар Петролеум вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 27.11.2018 № 409, в якому встановлено наступні порушення відповідачем вимог законодавства:

- не надання матеріалів про обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення - порушено статтю 53 Кодексу цивільного захисту України;

- не надання підтверджуючих матеріалів щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах приміщень (складські приміщення, електрощитова) - порушено пункт 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- допущення влаштування та експлуатація тимчасових електромереж - порушено пункт 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;

- шляхи евакуації (коридор) захаращені обладнанням (холодильною камерою) та ширина у просвіті виходу (дверей) з приміщення кухні в коридор менше 0,8 метру в порушення ДБН В. 1.1-7.2016 - порушено пункт 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- допущення зберігання в складських приміщеннях продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення - порушено пункт 9.1 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі - порушено пункт 11 розділу VІІ Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- електричні вимикачі складських приміщень (підсобних) не винесені поза межі вказаних приміщень на негорючі стіни - порушено пункт 1.15 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;

- відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗК становить менше 40 м. - порушено пункт 8.151 ДБН В.2.5-20-2001, пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- відстань від будівлі АЗК до господарської споруди на сусідній земельній ділянці не відповідає нормованій у порушення п. 1* додатку 3.1 ДБН 360-92** - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- допущення встановлення вогнегасників не у легкодоступних та видних місцях - порушено пункт 3.15 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

- на території АЗС влаштовано стоянку автотранспорту на відстані менше 18 м до паливо роздавальних колонок, в порушення п. 7.61* ДБН 360-92** - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- частина торгового залу для продажу горючих рідин (автомобільних мастил тощо) не відокремлена протипожежною стіною 1-го типу від частини торгового залу, де здійснюється продаж продовольчих та супутніх товарів у порушення п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

03.12.2018 р. відповідачем видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 375.

06.03.2019 р. позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду додержання ТОВ Сокар Петролеум вимог законодавства на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 13-а та за результатами його проведення виявлено часткове усунення відповідачем порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

Неусунутими залишилися наступні порушення:

- пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - відстань від будівлі АЗК до господарської споруди на сусідній земельній ділянці не відповідає нормованій, в порушення п.1* додатку 3.1 ДБН 360-92**;

- статті 53 Кодексу цивільного захисту України - не надані підтверджувані матеріали щодо обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (крім АГЗП).

Вважаючи, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V), Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 (далі - ППБУ № 1417), Правилами улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 р. № 288 (далі - Правила № 288).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 розділу І ППБУ № 1417 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з пунктом 22 розділу ІІ ППБУ № 1417 під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Частиною 1 та 4 статті 53 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган ДСНС, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки на відповідному об`єкті.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для застосування до позивача спірних у цій справі заходів реагування стали наступні порушення:

1) пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ ППБУ - відстань від будівлі АЗК до господарської споруди на сусідній земельній ділянці не відповідає нормованій, в порушення п.1* додатку 3.1 ДБН 360-92**;

2) статті 53 КЦЗ України - не надані підтверджувані матеріали щодо обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (крім АГЗП).

1. З приводу порушення вимог пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ ППБУ, яке заперечується відповідачем, колегія суддів, усуваючи неповноту зясування судом першої інстанції обставин справи, встановила, що будівлі АЗК ТОВ Сокар Петроліум за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 13-а, 15, 17 були введені в експлуатацію 27.01.2017 р. на підставі сертифікату ДАБІ № 165170271693, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, яка також погоджена уповноваженим органом архбудконтролю, та, зокрема ДБН 360-92**, і підтверджено його готовність до експлуатації.

Таким чином, дійсно відповідними дозвільними документами, виданими уповноваженими органами архбудконтролю у 2017 році, підтверджено введення в експлуатацію будівель АЗК за вказаною адресою та їх відповідність нормам законодавства в галузі містобудівної діяльності, зокрема ДБН 360-92**, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, тобто станом на січень 2017 року.

Разом з тим, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що такі будівлі АЗК, зокрема станом на момент виникнення спірних правовідносин (листопад 2018 року - березень 2019 року) були розміщені на безпечній нормативно визначеній відстані до господарської споруди на сусідній земельній ділянці та, враховуючи цільове призначення АЗК, з дотриманням рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, та не створювали загрозу для життя і здоров`я людей.

Водночас, частиною 1 статті 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, що ним не було допущено вищевказаного порушення.

З огляду на це, доводи апелянта щодо законності введення в експлуатацію спірних будівель АЗК та формальності порушення, на якому наполягає позивач, є необґрунтованими.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що здійснення контролю саме за дотриманням суб`єктами містобудування порядку введення в експлуатацію належить до компетенції органів архбудконтролю, не є предметом перевірки при вирішення цього судового спору і в даному випадку ГУ ДСНС звернулося до суду з цим позовом саме у зв`язку з виявленням допущення позивачем порушень пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

2. Перевіряючи доводи обох сторін щодо допущення відповідачем порушення ст. 53 КЦЗ України, на якому також наполягає позивач, колегія суддів звертає увагу на те, що наведеною законодавчою нормою на суб`єктів господарювання покладено безальтернативний імперативний обов`язок створити та забезпечити функціонування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (далі - СРВНСО ) на об`єктах підвищеної небезпеки.

Разом з тим, як було встановлено позивачем та не заперечується відповідачем, на АЗК по вул. Протасів Яр, 13-а у м. Києві СРВНСО не встановлено, тобто вимоги наведеної законодавчої норми ТОВ Сокар Петролеум не виконані.

При цьому, доводи апелянта про те, що АЗС за вказаною адресою не є об`єктом підвищеної небезпеки, а тому, на його думку, не потребує встановлення СРВНСО, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки наданими позивачем доказами підтверджується, що безпосередньо сам відповідач звертався до уповноважених органів з приводу ідентифікації вказаної АЗК як такої, що має рівень підвищеної небезпеки /Т.3 а.с.11/, таке повідомлення було розглянуто у порядку, визначеному законодавством, зокрема Управлінням Держпраці у Черкаській області та Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в.о. КМР (КМДА) та визнано вказаний об`єкт таким, що має підвищену небезпеку, віднесено його до відповідного переліку /Т.3 а.с.12-23/, а відповідачу направлено повідомлення про внесення АЗК до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки /Т.3 а.с.10/.

Крім того, жодних доказів, які б підтверджували, що АЗК по вул. Протасів Яр, 13-а у м. Києві не відповідає ознакам об`єкта з підвищеною небезпекою, апелянтом суду не надано.

Доводи апелянта про те, що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою спеціальних систем, які забезпечують своєчасне доведення інформації до органів управління цивільного захисту, а обладнання її приміщення СРВНСО відповідно до ст. 53 КЦЗ України є неможливим внаслідок недотримання позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, ст. 53 КЦЗ України не передбачено жодних виключень або правових підстав, за наявності яких СРВНСО може не створюватися на об`єктах підвищеної небезпеки.

Так, апелянтом не надано доказів, які б підтверджували, що ним вживалися достатні та необхідні заходи для створення на АЗК СРВНСО та максимального зниження загрози життю і здоров`ю людей.

При цьому, посилання апелянта на те, що ним укладено з ТОВ Дозор Сервіс договір № 402/05/ПМ19 про проектні та монтажні роботи автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такий договір укладений щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 15, а оскаржувані апелянтом заходи реагування застосовані до об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 13-а.

Посилання апелянта на те, що Головне управління із запобігання НС ГУ ДСНС у м. Києві листом від 27.06.2019 р. № 65/1/3728 повідомило його про відсутність станом на теперішній час ПЦС в місті Києві, апеляційний суд приймає до уваги, але зазначає, що цим же листом відповідача було повідомлено й про те, що в разі відсутності підтвердження ПЦС факту отримання тривожного сповіщення СРВНСО здійснює телефонне з`єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який згідно з планом локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на надзвичайну ситуацію.

Однак, жодних доказів щодо вжиття апелянтом будь-яких інших заходів для забезпечення можливості раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення суду не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 3 Основного закону України визначено, що людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Доводи апелянта про те, що ним було усунуто переважну більшість виявлених позивачем у ході перевірки порушень, а решта, на його думку є формальними, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Надаючи оцінку всім доводам обох сторін, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вжиття до відповідача заходів реагування, про які ГУ ДСНС у м. Києві просить у своєму позові в цій справі, є необхідним та доцільним і відповідає меті захисту життя та здоров`я людей, які перебувають під юрисдикцією держави України, і в даному випадку наявні достатні правові підстави для задоволення позову в цій справі.

При цьому, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 29.04.2002 р. по справі Прітті проти Сполученого Королівства , в якому Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що перше речення статті 2 (1) Конвенції зобов`язує державу не лише утримуватися від умисного та незаконного позбавлення життя, а й уживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто перебуває під її юрисдикцією. Зобов`язання держави у цьому відношенні виходить за межі її основного обов`язку із захисту права на життя, зі статті 2 Конвенції може також випливати позитивний обов`язок органів влади вживати превентивних оперативних заходів із захисту людини.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Сокар Петролеум підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сокар Петролеум - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: