Постанова

від 18.10.2019 по справі 2140/1390/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2019 року

Київ

справа №2140/1390/18

адміністративне провадження №К/9901/14072/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (головуючий суддя - Дубровна В.А.)

та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді- Бітова А.І., Ступакова І.Г. )

у справі №2140/1390/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акцент Логістик

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Акцент Логістик (далі - Товариство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що всупереч вимог законодавства, контролюючий орган після набрання законної сили рішення у справі №821/1510/17, не вчинив передбачені законодавством дії, а саме не вніс до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2017 року у розмірі 11 500 003 грн, що призвело до порушення майнових прав Товариства та не повернення зазначеної суми позивачу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, позовну заяву задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн;

- зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн;

- стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" судовий збір в сумі 1 762 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про наявність правових підстав для захисту порушених прав Товариства, шляхом зобов`язання ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просило їх скасувати. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі №821/1426/17 оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду і за результатами розгляду зазначеної касаційної скарги по суті, контролюючим органом будуть вживатися заходи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у вересні 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Акцент Логістик" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2017 №639/26-15-14-04-01/40883731.

За результатами перевірки та на підставі акту ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 за формою "В3" №0049831404, яким встановлено відсутність у ТОВ "Акцент Логістик" права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2017 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумі 11 500 003 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в судовому порядку.

Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі № 821/1510/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" задоволено: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.09.2017 № 0049831404 про відсутність права у товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2017 року у сумі 11 500 003,00 грн. та відсутність права товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 11 500 003,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 821/1510/17 повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 821/1510/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

З метою отримання бюджетного відшкодування, позивач неодноразово звертався до ГУ ДФС у м. Києві з заявами від 31.05.2018 та 11.06.2018 про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджені суми ПДВ за результатами оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.

Листом від 04.07.2018 № 31130/10/26-15-14-04-01-12 ГУ ДФС у м. Києві відмовило Товариству у внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджені суми ПДВ, з посиланням на те, що контролюючим органом подано касаційну скаргу на судові рішення у справі №821/1510/17.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про суми бюджетного відшкодування ПДВ, які підлягають поверненню позивачу, у розмірі 11 500 003 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України 200.4. при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - ;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.12 статті 200 ПК України).

У відповідності до вимог п. 5 ч. 3 статті 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" та зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн, оскільки судовими рішеннями у справі №821/1510/17 встановлено наявність у Товариства права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 500 003 грн. Крім того, на момент звернення Товариства з заявами про повернення суми бюджетного відшкодування зазначена сума вважалась узгодженою згідно положень п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова