Постанова

від 18.10.2019 по справі 805/812/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2019 року

Київ

справа №805/812/16-а

адміністративне провадження №К/9901/26086/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року (суддя Троянова О.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (судді: Казначеєв Е.Г. (головуючий), Васильєва І.А., Жаботинська С.В.)

у справі № 805/812/16-а

за позовом публічного акціонерного товариства Завод універсальне обладнання

до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство Завод універсальне обладнання (далі - ПАТ Завод універсальне обладнання ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2016 року № 0000012202.

На обґрунтування позовних вимог ПАТ Завод універсальне обладнання зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідачем не враховано рішення Арбітражного третейського суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров . Крім того, позивач додав, що на нього поширюється дія Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, позов ПАТ Завод універсальне обладнання задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2016 року № 0000012202.

Судові рішення мотивовані тим, що прийняття до розгляду третейським судом позову про стягнення сум заборгованості за контрактами та подальше прийняття рішення про задоволення позовних вимог є підставою для зупинення нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Маріупольська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Завод універсальне обладнання відмовити в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що позивачем не підтверджено факт звернення з позовом до прийняття рішення Арбітражним (Третейським) судом Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров у справах: № ТС6-9/2014 від 27 жовтня 2014 року, № ТС6-10/2014 від 15 грудня 2015 року та № ТС6-11/2014 від 14 грудня 2015 року, у зв`язку з чим неможливо визначити дату зупинення перебігу строку розрахунків експертно-імпортних операцій.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою Маріупольської ОДПІ.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги контролюючого органу просив відмовити.

20 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 09 грудня до 11 грудня 2015 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом за контрактами: від 22 лютого 2012 року № 184-П/12 з датами здійснення операцій - 01 вересня 2014 року, 18 вересня 2014 року, 26 вересня 2014 року; від 05 квітня 2013 року № 08-П/13 з датою здійснення операції - 16 липня 2014 року; від 17 грудня 2013 року № 31-П з датою здійснення операції - 18 грудня 2014 року, за період з 16 липня 2014 року до 08 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 18 грудня 2015 року № 24/05-63-22-02/05400783, в якому встановлено порушення позивачем:

- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , пунктів 1 та 6 Постанови Національного банку України від 20 серпня 2014 року № 515 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , пунктів 1 та 8 Постанови Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті , пунктів 1 та 10 Постанови Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України щодо ненадходження виручки в іноземній валюті в сумі 84 142,70 дол. США (1 117 124,45 грн) за експортований товар згідно з контрактом від 22 лютого 2012 року № 184-П від нерезидента - ООО Ростовский электромеханический заводъ , Росія на поточний рахунок ПАТ Завод універсальне обладнання у законодавчо встановлений строк розрахунків в іноземній валюті у період з 01 грудня 2014 року до 18 грудня 2015 року; щодо ненадходження валютної виручки в іноземній валюті 39 670,78 дол. США (464 432,72 грн) за експортований товар згідно з контрактом від 05 квітня 2013 року № 08-П/13 від нерезидента - ЗАО Фроловский электросталеплавильный завод , Росія в законодавчо встановлений строк розрахунків в іноземній валюті у період з 15 жовтня 2014 року до 28 жовтня 2014 року;

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , частини другої статті 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами від 18 червня 1994 року № 319/94, пункту 3 наказу Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року №207 станом на 01.01.2015, станом на 01.04.2015, станом на 01.07.2015, станом на 01.10.2015 у розділі ІІІ стр.5 декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами резидентом ПАТ Завод універсальне обладнання не задекларована виручка в іноземній валюті в сумі 84142,70 дол. США (1 117 124,45 грн), яка не надійшла на валютний рахунок резидента в уповноважених банках у визначені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті за експортовані нерезиденту ООО Ростовский электромеханический заводъ , Росія товари відповідно до контракту від 22 лютого 2012 року № 184-П/12, чим порушено порядок декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

05 січня 2016 року відповідач на підставі висновків вказаного акта перевірки прийняв податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012202 форми У , згідно з яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1 323 481,20 грн;

- № 0000022202 форми У , згідно з яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1360 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області зі скаргою від 18 січня 2016 року № 193.

Розглянувши вказану скаргу, Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло рішення від 25 лютого 2016 року № 983/10/05-99-10-01-12-1, яким скасувало податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2016 року форми У № 0000022202, податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2016 року форми У № 0000012202 залишило без змін.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб`єктами експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначено Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта).

Так, постановами правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті , від 20 серпня 2014 року № 515 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , від 01 грудня 2014 року № 758 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Водночас частинами другою-четвертою вказаної статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту від 22 лютого 2012 року № 184-П/12, укладеного між ПАТ Завод універсальне обладнання та ООО Ростовский электромеханический заводъ , Росія, позивач експортував товар (дріт порошковий для обробки металургійних розплавів з наповненням) відповідно до митних декларацій на загальну суму 84 142,70 дол. США (1 117 124,45 грн): від 01.09.2014 №112050000/2014/019741 (фактичний перетин - 01.09.2014); від 18.09.2014 №112050000/2014/021015 (фактичний перетин - 18.09.2014); від 26.09.2014 №112050000/2014/021568 (фактичний перетин - 26.09.2014).

Граничні терміни надходжень валютної виручки за експортний товар - 30.11.2014, 17.12.2014, 25.12.2014.

Станом на вказані граничні строки існувала заборгованість нерезидента перед позивачем на суму контракту в розмірі 84 142,70 дол. США (1 117 124,45 грн).

Крім того, на виконання умов контракту від 05 квітня 2013 року № 08-П/13 позивач експортував аналогічний товар ЗАО Фроловский электросталеплавильный завод , Росія відповідно до митних декларацій на загальну суму 39 670,78 дол. США (464432,72 грн): від 16.07.2014 №700140000/2014/011977 (фактичний перетин - 16.07.2014).

Граничні терміни надходжень валютної виручки за експортний товар - 14.10.2014.

Згідно з випискою банку по особовим рахункам позивача у ПАТ Національний кредит валютні кошти в сумі 39 670,78 дол. США зараховані на рахунок позивача 28.10.2014.

Разом із тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були подані позови до Арбітражного (третейського) суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров щодо виконання умов контрактів: від 22 лютого 2012 року №184-П та від 05 квітня 2013 року № 08-П/13.

Ухвалою голови постійно діючого Арбітражного (третейського) суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров від 28 листопада 2014 року у справі № ТС6-11/2014 прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ Завод універсальне обладнання до ООО Ростовский электромеханический заводъ , Росія про стягнення суми заборгованості згідно з контрактом від 22 лютого 2012 року № 184-П/12 у розмірі 84142,70 дол. США.

14 грудня 2015 року рішенням Арбітражного (третейського) суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров у справі № ТС6-11/2014 стягнуто з ООО Ростовский электромеханический заводъ на користь ПАТ Завод універсальне обладнання заборгованість за контрактом від 22 лютого 2012 року № 184-П/12 у сумі 84 142,70 дол. США.

Ухвалою голови постійно діючого Арбітражного (третейського) суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров від 19 вересня 2014 року у справі № ТС6-10/2014 прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ Завод універсальне обладнання до ЗАО Фроловский электросталеплавильный завод , Росія про стягнення суми заборгованості згідно з контрактом від 05 квітня 2013 року № 08-П/13 у розмірі 39670,78 дол. США.

27 жовтня 2014 року рішенням Арбітражного (третейського) суду Південного федерального округу при міжрегіональній громадській організації Центр содействия альтернативному разрешению споров у справі № ТС6-9/2014 стягнуто із ЗАО Фроловский электросталеплавильный завод на користь ПАТ Завод універсальне обладнання заборгованість за контрактом від 05 квітня 2013 року №08-П/13 у сумі 39 670,78 дол. США.

Відповідно до матеріалів справи арбітражні провадження були відкриті до спливу граничного терміну, а саме: 28 листопада 2014 року за контрактом від 22 лютого 2012 року № 184-П/12 та 19 вересня 2014 року за контрактом від 05 квітня 2013 року № 08-П/13.

Натомість з розрахунку пені, який є додатком до акта перевірки від 18 грудня 2015 року № 24/05-63-22-02/05400783 вбачається, що відповідач нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, починаючи з 15 жовтня 2014 року за контрактом від 05 квітня 2013 року № 08-П/13; з 01 грудня 2014 року, 18 грудня 2014 року та 26 грудня 2014 року за контрактом від 22 лютого 2012 року № 184-П/12.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що відповідачем протиправно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 1 323 481,20 грн, у зв`язку з чим суди обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати їх помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова