Постанова

від 17.10.2019 по справі 824/64/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №824/64/16-а

адміністративне провадження №К/9901/13737/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чернівецької міської ради

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року (суддя Левицький В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року (колегія у складі суддів Сапальова Т.В., Боровицький О. А., Матохнюк Д.Б.)

у справі № 824/64/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Інвест"

до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області

третя особа - Чернівецька міська рада

про визнання протиправним та скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. 08.02.2016 ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, третя особа на стороні відповідача Чернівецька міська рада.

2. Позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області № 29-Д від 07.08.2015, яким скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧВ 143151940170 від 13.07.2015 (об'єкт - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275, в м. Чернівці", замовник - ТОВ "Рембудсервіс-Інвест").

3. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016, позов задоволено повністю.

4. 12.09.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Чернівецької міської ради. Скаржник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2016 відкрито касаційне провадження.

6. 07.10.2016 від ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" надійшли заперечення на касаційну скаргу.

7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 13.07.2015 ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" подало до Управління ДАБІ у Чернівецькій області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (об'єкт - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275, в м. Чернівці, код 1122.1, ІІІ категорія складності".

9. В п. 11-1 зазначено інформацію про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, а саме: "договір оренди земельної ділянки № 516 від 08.04.2003 р. на вул. Головній, 275 з додатковими договорами № 1/516 -№ 6/516, площею 0,7920 га".

10. 13.07.2015 Управління ДАБІ у Чернівецькій області зареєструвало декларацію за номером №ЧВ 143151940170.

11. Листом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 30.07.2015 №04/01-08/3-07/2136 повідомила Управління ДАБІ у Чернівецькій області про те, що у п. 11-1 декларації ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" внесені дані стосовно договору оренди земельної ділянки № 516 від 08.04.2003 з додатковими договорами. Згідно укладених договорів, земельна ділянка надана в оренду терміном до 25.09.2014, тобто з 26.09.2014 право користування вищезазначеною земельною ділянкою Чернівецька міська рада не надавала, при цьому будівельні роботи товариство продовжувало проводити. У зв'язку з цим просило скасувати декларацію.

12. 07.08.2015 Управління ДАБІ у Чернівецькій області винесло наказ № 29-Д, яким скасувало декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015, встановивши факт подання замовником недостовірних даних, а саме житловий будинок збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, що відповідно до ст. 376 ЦК України є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

13. Управління ДАБІ у Чернівецькій області направило ДАБІ України копію наказу від 07.08.2015 № 29-Д про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧВ 143151940170 від 13.07.2015 для виключення запису про її реєстрацію.

14. Листом від 07.08.2015 № 1024-1.20/2-352 позивача повідомлено про те, що скасовано реєстрацію зазначеної декларації.

15. На спростування вказаної інформації, ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" листом від 21.10.2015 повідомило Управління про те, що рішенням Чернівецької міської ради від 01.12.2014 № 1416 (пункт 9) ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" поновлено з 25.09.2014 договір орендної ділянки від 08.04.2003 р. № 516 терміном на 1 (один) рік. Просило скасувати наказ від 07.08.2015 № 29-Д.

16. Рішенням Чернівецької міської ради від 26.12.2002 № 123 ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" надано в оренду земельну ділянку площею 0,7920 га, що знаходиться в м. Чернівці на вул. Головній, 275 (кадастровий номер 7310136600:09:003:0019) для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків терміном дії до 30.12.2008.

17. На підставі вказаного рішення, 08.04.2003 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки терміном до 30.12.2008 для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків. Договір зареєстровано за №516 від 08.04.2003.

18. Пунктом 4.4 договору встановлено, що після закінчення терміну на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки, відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий термін його умови можуть бути замінені за згодою сторін.

19. Також між сторонами укладено додаткову угоду від 28.01.2004 № 516/1, 22.10.2004 № 516/2, 15.02.2008 № 516/3, 16.09.2008 № 4/516, від 21.11.2008 № 5/516, від 01.06.2009 № 6/516 про внесення змін до договору від 08.04.2003 в частині сплати орендної плати.

20. Також Додатковим договором № 5/516 до договору оренди земельної ділянки від 21.11.2008 укладеним між Чернівецькою міською радою та ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" термін оренди земельної ділянки продовжено до 25.09.2014.

21. Згідно з п. 9 витягу з рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 № 1416 поновлено ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" з 25.09.2014 договір оренди земельної ділянки від 08.04.2003 № 516 терміном на 1 рік.

Пунктом 9.1 надано дозвіл на поділ орендованої земельної ділянки площею 0,7920 га на дві земельні ділянки: № 1 - площею 0, 2338 га, 3 2 - площею 0,5582 га.

Пунктом 9.2 рішення від 01.12.2014 № 1416 передбачено, що пункти 9 та 9.1 цього рішення вступають в силу після сплати пайового внеску в сумі 1 000 000 грн.

Пунктом 26 зобов'язано землекористувачів, яким поновлюються договори оренди, впродовж 45 календарних днів з дня прийняття цього рішення, укласти з Чернівецькою міською радою додаткові договори до договору оренди.

22. Не погоджуючись з п. 9.2 рішення від 01.12.2014 р. №1416, ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" звернулося до господарського суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання рішення про поновлення договору оренди землі частково недійсним. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 (справа № 926/777/15), позов задоволено, - визнано незаконним пункт 9.2 рішення Чернівецької міської ради № 1416 від 01.12.2014, відповідно до якого п.9 і п.9.1 вступають в силу після сплати пайового внеску в сумі 1 000 000 грн.

23. 06.08.2015 ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" звернувся із заявою до Чернівецької міської ради про підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 1 від 08.04.2003 № 516 за адресою вул. Головна, 275, площею 0,2338 га (кадастровий номер 7310136600:09:003:0062) для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків відповідно до п. 9.1 рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 р. № 1416.

24. За результатами розгляду заяви, Чернівецька міська рада, посилаючись на невиконання позивачем рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 р. № 1416 в частині сплати пайового внеску повідомила про неможливість поновлення терміну оренди земельної ділянки неможливе.

25. ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" 04.02.2016 та 08.04.2016 зверталося до Чернівецької міської ради та Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про поновлення вказаного вище договору оренди земельної ділянки, однак за результатами їх розгляду договір оренди не був поновлений.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

26. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, де в п.11-1 вказав, що документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 0,7920 га, є договір оренди № 516 від 08.04.2003 з додатковими договорами № 1/516-36/516. Однак, Управління ДАБІ у Чернівецькій області скасувало зазначену декларацію, вважаючи, що житловий будинок збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, що відповідно до ст. 376 ЦК України являється самочинним будівництвом. Позивач вважає, що твердження про наявність недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації є безпідставними, оскільки будівництво здійснювалось на земельній ділянці, наданій в оренду на підставі договору від 08.04.2003 для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків, який було продовжено.

27. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що позивач у декларації зазначив недостовірні відомості. Це свідчить про наявність самочинного будівництва багатоквартирного житлового будинку. Вважає, що рішеннями господарських судів не скасовано п. 9.2 рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 № 1416, а це дає підстави вважати чинним п. 9.2, яким передбачено, що пункти 9 та 9.1 (про те, що з 25.09.2014 договір оренди земельної ділянки від 08.04.2003 № 516 терміном на 1 рік) цього рішення вступають в силу після сплати пайового внеску в сумі 1 000 000 грн. Крім того, п. 26 рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 № 1416 зобов'язано землекористувачів, які поновлюють договори оренди землі, укласти з міською радою додаткові договори до договорів землі. Оскільки в декларації про готовність зазначений додатковий договір № 6/516, а він укладений ще 01.06.2009, це дає підстави вважати, що додаткового договору в період з 01.12.2014 не було.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

28. Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходили з того, що законом передбачені підстави, за наявності яких реєстрація поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації підлягає скасуванню. До таких підстав віднесено виявлення у зареєстрованій декларації недостовірних даних, але не будь-яких, а лише, тих, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

29. Об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об'єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

30. Проте наслідком виявлення інших недостовірних відомостей не є скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

31. Судами з'ясовано, що будівництво багатоквартирного житлового будинку здійснювалося позивачем на земельній ділянці площею, наданій йому в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки №516 від 08.04.2003 для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків. Будівельні роботи проводилися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт з наступною перереєстрацією проектної документації.

32. Отже, позивачем не було порушено умов щодо цільового використання земельної ділянки, оскільки зазначена земельна ділянка була надана для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків. Таким чином, не встановлено наявності підстав для скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, передбачених ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

33. У касаційні скарзі третя особа як на підставу скасування судових рішень посилається на те, що суди неправильно надали оцінку рішенню міської ради від 01.12.2014, а саме п. 9.2 якого було передбачено, що п. 9 та п. 9.1 вступають в силу тільки після сплати пайового внеску. На момент подачі позивачем заяви про продовження договору оренди № 1 ним не було виконано умови про сплату пайового внеску. Крім того, суди неправильно інтерпретували рішення господарського суду у справі № 926/777/15, не врахувавши, що договір поновлюється на 1 рік з 25.09.2014 по 25.09.2015.

34. У запереченнях на касаційну скаргу позивач посилався на ті самі доводи, якими обґрунтовував позов.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

36. У справі заявник просив суди перевірити достовірність встановлених органом державного архітектурно-будівельного контролю підстав для скасування декларації про готовність об'єкта будівництва до експлуатації.

37. Позивач стверджував, що багатоквартирний будинок побудовано на земельній ділянці відведеній в оренду для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків гідно з договором від 08.04.2003 № 516 та на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, проектної документації.

38. Відповідач стверджував, що збудований будинок слід вважати об'єктом самочинного будівництва, оскільки у декларації вказано недійсні договори оренди земельної ділянки. Фактично орган державного архітектурно-будівельного контролю заперечував право користування позивача земельною ділянкою.

39. Тобто, обидві сторони по різному оцінювали обставини, що були визнані як недостовірні дані, вказані у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

40. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність оскаржуваного наказу. Верховний Суд з цим погоджується.

41. Частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

42. На реалізацію наведеної норми абз. 7 пункту 22 Порядку № 466 закріплено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

43. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

44. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

45. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

46. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

47. Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17.

48. Як вбачається, декларація про готовність об'єкта до експлуатації (об'єкт - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275, в м. Чернівці, ІІІ категорія складності"), зареєстрована Управління ДАБІ у Чернівецькій області 13.07.2015 за номером №ЧВ 143151940170.

49. В п. 11-1 зазначено інформацію про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, а саме: "договір оренди земельної ділянки № 516 від 08.04.2003 з додатковими договорами № 1/516 - № 6/516, площею 0,7920 га".

50. Будівництво розпочато та закінчено на земельній ділянці площею 0,7920 га наданій ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на підставі договору оренди земельної ділянки № 516 від 08.04.2003, орендар - міська рада. Згідно з договором земельна ділянка надана для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків.

51. Своєю чергою матеріали справи свідчать, що договір оренди від 08.04.2003 був чинним до 30.12.2008.

52. Додатковим договором № 5/516 від 21.11.2008 до договору оренди від 08.04.2003 термін оренди земельної ділянки продовжено до 25.09.2014.

53. Пунктом 9 рішення Чернівецької міської ради від 01.12.2014 № 1416 поновлено з 25.09.2014 договір оренди від 08.04.2003 терміном на 1 рік. Пунктом 9.1 надано дозвіл на поділ орендованої земельної ділянки площею 0,7920 га на дві земельні ділянки: № 1 - площею 0, 2338 га, 3 2 - площею 0,5582 га. Пунктом 9.2 рішення від 01.12.2014 № 1416 передбачено, що пункти 9 та 9.1 цього рішення вступають в силу після сплати пайового внеску в сумі 1 000 000 грн. Тобто, фактично пункт 9.2 встановлював умови щодо набуття чинності умов про продовження терміну дії договору від 08.04.2003 та поділу земельної ділянки.

54. Проте, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 (справа № 926/777/15), визнано незаконним пункт 9.2 рішення Чернівецької міської ради № 1416 від 01.12.2014, відповідно до якого п.9 і п.9.1 вступають в силу після сплати пайового внеску в сумі 1 000 000 грн.

55. За таких обставин, пункт 9 рішення від 01.12.2014 № 1416, яким поновлювався з 25.09.2014 договір оренди від 08.04.2003 терміном на 1 рік, вступив в силу (тобто, до 26.09.2015).

56. Як вбачається, спірну декларацію зареєстровано 13.07.2015. Станом на дату подання та дату реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації договір оренди земельної ділянки № 516 від 08.04.2003 з додатковими договорами № 1/516 - № 6/516, площею 0,7920 га", був чинним.

57. Отже, суди дійшли правильного висновку, що по-перше об'єкт збудований на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети. По-друге, інформація, зазначена в п. 11-1 про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, була дійсною.

58. Що стосується законності подальшого право користування позивача земельною ділянкою, то такі обставини виходяться за межі цього позову. Крім того, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

59. Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

60. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України об'єкт нерухомості вважається самочинним будівництвом за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети, немає належного дозволу на будівництво чи затвердженого належним чином проекту, під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

62. За змістом частин 4 та 7 статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення його перебудови власними силами чи за її рахунок; приведення земельної ділянки до попереднього стану або відшкодування витрат.

63. З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

64. Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

65. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

66. За змістом ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

67. Враховуючи вищенаведене, Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права під час розгляду справи.

68. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

69. Судові витрати за подання касаційної скарги розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 824/64/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб