Постанова

від 17.10.2019 по справі 160/4234/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/4234/19

головуючий суддя І інстанції - Ільков В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року в адміністративній справі № 160/4234/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Фарутті до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Фарутті звернулось до Київської митниці ДФС з адміністративними позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100062/2 від 13.03.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Фарутті задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100062/2 від 13.03.2019 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця ДФС звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх документів, що витребовувались; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Митним органом, шляхом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Відповідач зазначає, що декларантом не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості.

На думку відповідача, рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100062/2 від 13.03.2019 року є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Товариством з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Фарутті було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, 20.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних виробів «ФАРУТТІ» (далі - Покупець) та іноземною компанією NINGBO ELECTRIC TECHNOLOGY CO., LTD. (далі - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 894.

Відповідно до пункту 1 Контракту Продавець продав, а покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість та умови поставки вказані в інвойсі.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Контракту № 894 від 28.12.2018 року строк дії контракту продовжений до 31.12.2019 року.

У січні 2019 року згідно до умов Контракту № 894 та на підставі супровідних документів INVOICE № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року, PROFORMA INVOICE №PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року, QUOTATION від 31.12.2018 року, PACKING LIST №PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року, BILL OF LADING № MRFB19013759A від 28.01.2019 року, CMR A№ 002346 від 11.03.2019 року, CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № НОМЕР_1 від 27.01.2019 року, на умовах поставки CIP-Odessa, Постачальник здійснив на адресу Позивача поставку Товару, країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка) на суму 4 440,00 USD (доларів СІНА) загальною вагою брутто 2 617,50 кг.

Згідно INVOICE NO:PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року та PROFORMA INVOICE Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних виробів «Фарутті» постачались світлодіодні світильники 12W 4000K BSO-12N, світлодіодні світильники 12W 4000K BSR-12N, світлодіодні світильники 20W 4000K BSR-20N, світлодіодні світильники 18W 5000K LX7002-0.6-18C на загальну суму 4 440,00 USD.

Зазначений у INVOICE NO:PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року товар було заявлено до митного оформлення, шляхом електронного декларування (митна декларація № UA100030/2019/399762 від 13.03.2019 року) за кодом згідно УКТЗЕД 94051040, а саме: світильники світлодіодні з полімерних матеріалів для освітлення приміщень з підвищеним ступенем вологи (ІР65) для напруги 220В в асортименті 12000 штук. Не містить рідаообладнання у своєму складі. Країна виробництва CN.

На підтвердження обгрунтованості заявленої у митній декларації №UA100030/2019/399762 від 13.03.2019 року, митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією позивач надав митному органу документи, що перелічені у графі 44 ВМД, а саме:

- пакувальний лист № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року;

- рахунок-проформа № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року;

- рахунок-фактура (інвойс) № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року;

- коносамент № MRFB190137559A від 28.01.2019 року;

- автотранспортна накладна №002346 від 11.03.2019 року;

- декларація про проходження товару № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадку митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA10030/2019/399752 від 13.03.2019 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № CLPO1809120067 від 12.09.2018 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №ГО-681 від 13.03.2019 року;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-302, 3023) від 31.12.2018 року;

- страховий поліс від 27.01.2019 року;

- зовнішньоекономічний договір (Контракт) № 894 від 20.08.2018 року;

- доповнення до контракту №1 від 28.12.2018 року;

- митна декларація № UA100030/2019/399762 від 13.03.2019 року;

- лист № 1303-1/19 від 13.03.2019 року.

Письмовою вимогою органу доходів і зборів декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- зовнішньоекономічний договір та додатки до нього;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країн відправлення;

- інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (за власним бажанням)» .

Листом № 1303-1/19 від 13.03.2019 року позивач повідомив, що не має можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості за МД № UA100030/2019/399762 від 13.03.2019 року.

За результатом проведеної митної оцінки, 13.03.2019 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100062/2.

Не погодившись з обгрунтованістю прийняття вказаного рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Фарутті звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що числові складові митної вартості товару, який задекларовано позивачем, підтверджуються документами поданими декларантом до митного оформлення, тому рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару не відповідає критеріям правомірності і обґрунтованості та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що відповідно до наданих документів умовами поставки є CIF Одеса, в графі 44 митної декларації зазначено код 3530 - страховий поліс, однак до митного оформлення вказаний документ не надано. Також в наданих документах не зазначено термін оплати за товар. Надано попередню оплату за товар на 5000 дол.США, а рахунок-фактура від 02.01.2019 року №PTS2019-138/1 на 4400 дол.США. У рахунку не вказано умови оплати за товар. Також до митного оформлення не надано зовнішньоекономічний договір та додатки до нього, що не дає змогу перевірити числове значення митної вартості.

Встановивши зміст спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати та порушення строків оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Стосовно не надання позивачем страхового полісу, зовнішньоекономічного договору та додатків до нього, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у графі 44 ВМД зазначені документи, які подавались разом з митною декларацією, а саме: пакувальний лист № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року; рахунок-проформа №PTS019-138/1 від 02.01.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року; коносамент № MRFB190137559A від 28.01.2019 року; автотранспортна накладна № 002346 від 11.03.2019 року; декларація про проходження товару № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадку митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA10030/2019/399752 від 13.03.2019 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №CLPO1809120067від 12.09.2018 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ГО-681 від 13.03.2019 року; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-302, 3023) від 31.12.2018 року; страховий поліс від 27.01.2019 року; контракт №894 від 20.08.2018 року; доповнення до контракту № 1 від 28.12.2018 року.

При цьому, з матеріалів справив вбачається, що відповідач не повідомляв позивача про ненадання останнім деяких документів зазначених у графі 44 ВМД, зокрема, страхового полісу, зовнішньоекономічного договору та додатків до нього.

Також, як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100030/2019/00179, прийнятої на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100062/2 від 13.03.2019 року, остання була прийнята за результатом перевірки, зокрема, зовнішньоекономічного договору від 20.08.2018 року № 894, доповнення до зовнішньоекономічного договору від 28.12.2018 року № 1 та страхового полісу від 27.01.2019 року.

Таким чином, позивачем надано документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 12.03.2019 року позивач звернувся Дніпропетровської торгово-промислової палати із заявою про проведення експертизи для встановлення ринкової вартості світильників світодіодних, поставлених за контрактом № 894 від 20.08.2018 року.

Згідно висновку експерта № ГО-681 від 13.03.2019 року, ринкова вартість світодіодних світильників, поставлених за контрактом № 894 від 20.08.2018 року, інвойсу № PTS2019-138/1 від 02.01.2019 року може складати: світлодіодні світильники 12W 4000K BSO-12N - 0,3100 USD/шт., світлодіодні світильники 12W 4000K BSR-12N - 0,3400 USD/шт., світлодіодні світильники 20W 4000K BSR-20N - 0,4800 USD/шт., світлодіодні світильники 18W 5000K LX7002-0.6-18C - 0,3500 USD/шт., що відповідає заявленій позивачем митній вартості.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 року № UA100000/2019/100062/2 та необхідності визнання його протиправним і скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в адміністративній справі №160/4234/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко