Постанова від 09.10.2019 по справі 517/81/16-ц

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 517/81/16-ц

провадження № 61-24825св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Фрунзівське районне споживче товариство Одеської області,

відповідачі : ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області,

треті особи : Державне комунальне підприємство Фрунзівське бюро технічної інвентаризації , Захарівська районна державна адміністрація Одеської області, Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області, Одеська товарна біржа,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Фрунзівського районного споживчого товариства Одеської області на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гайворонського С. П., Калараш А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2016 року Фрунзівське районне споживче товариство Одеської області (далі - Фрунзівське РСТ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області, треті особи: Державне комунальне підприємство Фрунзівське бюро технічної інвентаризації , Захарівська районна державна адміністрація Одеської області, Затишанська селищна рада Захарівського району Одеської області, Одеська товарна біржа, про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, здійсненої Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації 09 липня 2003 року та 30 жовтня 2006 року.

Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2003 року між Фрунзівським РСТ та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - магазину-складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір того ж дня було зареєстровано представництвом Одеської товарної біржі за реєстраційним номером 573-к.

09 липня 2003 року Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації на підставі зазначеного договору купівлі-продажу за ОСОБА_1 була здійснена реєстрація права власності на цей об`єкт нерухомого майна.

Позивач зазначає, що на підставі рішення Виконавчого комітету Затишанської селищної ради № 60 від 26 жовтня 2006 року Про оформлення права власності на будівлю магазину - складу за ОСОБА_1 відповідачу 30 жовтня 2006 року було видано свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, яке в подальшому стало підставою для здійснення бюро технічної інвентаризації ще однієї реєстрації права власності на магазин - склад за ОСОБА_1 .

Оскільки, відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-склад з порушенням вимог чинного на той момент законодавства, споживче товариство звернулося з вказаним позовом до суду.

На підставі вказаного Фрунзівське РСТ просило визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна; визнати недійсним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна; визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; визнати протиправним та скасувати реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, здійсненої Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації 09 липня 2003 року та 30 жовтня 2006 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року (у складі судді Меєчка О. М.) поновлено Фрунзівському РСТ строк позовної давності на звернення до суду.

Позов задоволено.

Визнано недійсним договір № 573-К купівлі-продажу нерухомого майна від 07 липня 2003 року, укладений між Фрунзівським РСТ та ОСОБА_1 , зареєстрований на Одеській товарній біржі із застосуванням наслідків визнання недійсним даного правочину у формі повернення становища сторін у початковий стан (реституцію), а саме: зобов`язано ОСОБА_1 повернути Фрунзівському РСТ об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано протиправною та скасовано реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, здійснену Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації від 09 липня 2003 року на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на Одеській товарній біржі 07 липня 2003 року за № 573-К.

Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області № 60 від 26 жовтня 2006 року про оформлення права власності на магазин-склад за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане виконавчим комітетом Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області 30 жовтня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області № 60 від 26 жовтня 2006 року.

Визнано протиправною та скасовано реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, здійснену Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2006 року на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ в„– 556619 , виданого виконавчим комітетом Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір № 573-К від 07 липня 2003 року купівлі-продажу магазин-складу, укладений між Фрунзівським РСТ та ОСОБА_1 , зареєстрований на Одеській товарній біржі було укладено без відома загальних зборів пайовиків споживчого товариства, та такий, що нотаріально не посвідчений, тому є недійсним із застосуванням наслідків визнання недійсним даного правочину у формі повернення становища сторін у початковий стан (реституцію), та відповідно наявні правові підстави для визнання протиправною та скасування реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна та задоволення решти позовних вимог.

При цьому зазначив, що позивач довів належними та допустимими доказами, що про порушення своїх прав він довідався в 2015 році на підставі акту ревізії дотримання правлінням Фрунзівського РСТ діючих статутних вимог і нормативних документів при реалізації основних засобів від 25 лютого 2015 року. Отже, місцевий суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідно до постанови правління Одеської облспоживспілки № 13 від 24 січня 2000 року задоволено клопотання голови Фрунзівського РСТ Косюк С. Г. про надання дозволу на реалізацію основних фондів Фрунзівського РСТ, зокрема, Столової № 2 с. Затишшя. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що реалізація Столової № 2 була здійснена Фрунзівським РСТ на користь відповідача ОСОБА_1 у відповідності до вимог Статуту Фрунзівського РСТ та діючого на той час законодавства, зокрема Закону України Про товарну біржу та Закону України Про власність .

Крім того, зазначив, що на час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу Столової № 2 обов`язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, окрім житлових будинків, не вимагалась, оскільки чинним на той час законодавством була передбачена можливість встановлення законодавчими актами спеціального порядку набуття права власності на нежитлові приміщення, а також можливість укладення договорів купівлі-продажу таких об`єктів на біржі без їх подальшого нотаріального посвідчення та здійснення на їх підставі державної реєстрації права власності.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Фрунзівське РСТ, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалене рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

04 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що рішенням конференції уповноважених членів Фрунзівської районної спілки від 09 квітня 1998 року районна спілка споживчого товариства була реорганізована і на її основі створена нова юридична особа - Фрунзівське районне споживче товариство, до якої перейшло в тому числі комплекс магазин-склад, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови Правління Фрунзівського районного споживчого товариства № 6 від 26 січня 2001 року голові правління дозволено реалізувати за договірною ціною, але не нижче балансової вартості магазин-склад (столова № 2 СХТ ) товариства за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана постанова була винесена у відповідності до постанови Правління Одеської облспоживспілки № 13 від 24.01.2000 року.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03 липня 2003 року серії САА в„– 458321 , виданого виконавчим комітетом Затишанської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету від 31 січня 2003 року, Фрунзівському районному споживчому товариству належала столова № 2 СХТ за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 426,8 кв. м; житлова площа 378,2 кв. м.

На підставі цього свідоцтва 03 липня 2003 року вказане нерухоме майно зареєстровано Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації за Фрунзівським районним споживчим товариством, реєстраційний номер 1716383.

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07 липня 2003 року № 573-К, укладеного на Одеській товарній біржі, Фрунзівське районне споживче товариство продало, а ОСОБА_1 придбав приміщення Столова № 2 СХТ , яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09 липня 2003 року, серія ВАА в„– 482509 , на підставі договору купівлі-продажу від 07 липня 2003 року № 573-К, укладеного на Одеській товарній біржі, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на Столову № 2 СХТ , розташовану за адресою : АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області № 60 від 26 жовтня 2006 року Про оформлення права власності на будівлю магазину-складу за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 оформлено право власності на будівлю магазину-складу та зобов`язано Фрунзівське БТІ зареєструвати та видати свідоцтво на право власності на будівлю магазину-складу.

ОСОБА_1 30 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Затишанської селищної ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

30 жовтня 2006 року на підставі свідоцтва про право власності, серії ЯЯЯ № 556619, склад-магазин за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Державним комунальним підприємством Фрунзівське бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 , реєстраційний номер 1716383.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти

своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття перша Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 49 Закону України Про власність , чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР 1963 року передбачалася обов`язкова нотаріальна форма лише договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про товарну біржу не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні на час виникнення спірних правовідносин визначався Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення). Вказаний нормативний документ був спрямований на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності, діяв на всій території України і був обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Згідно із пунктом 9 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, Тимчасового положення (із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28 січня 2003 року № 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 66/7387), договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, є підставою для здійснення реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Апеляційним судом встановлено, що на час укладення спірного договору купівлі-продажу Столової № 2 СХТ обов`язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, окрім житлових будинків (квартир), не вимагалось, оскільки чинним на той час законодавством була передбачена можливість встановлення законодавчими актами спеціального порядку набуття права власності, а також можливість укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень на біржі без їх подальшого нотаріального посвідчення та здійснення на їх підставі державної реєстрації права власності.

Отже, відповідно до статей 227, 242, 244 Цивільного кодексу Української PCP (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційним судом вірно враховано, що нотаріальному посвідченню до 01 січня 2004 року підлягали лише договори купівлі-продажу, міни, дарування житлового будинку за умови, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Таким чином, Цивільний кодекс Української РСР 1963 року не містив норм про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу будь-якого нежитлового нерухомого майна.

Установлено, що оскаржений договір купівлі-продажу від 07 липня 2003 року, згідно із яким обидві сторони є членами Одеської товарної біржі, укладений у простій письмовій формі, відповідно до вимог статті 44 Цивільного кодексу Української РСР.

Продаж було здійснено на підставі рішення правління Фрунзівського РСТ та рішення вищого органу - Одеської обласної споживчої спілки, як то було передбачено частиною другою статті 50 Статуту Фрунзівського РСТ.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази відсутності у продавця права продажу спірного об`єкту.

Встановлено, що розрахунок за нежитлове приміщення було здійснено у повному обсязі та у розмірі, що відповідає вимогам постанови Правління Одеської облспоживспілки № 13 від 24.01.2000 року та постанови правління Фрунзівського районного споживчого товариства № 6 від 26 січня 2001 року.

Обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Суд дотримався принципу оцінки доказів, згідно з яким суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.

При таких обставинах апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених фактичних обставин, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна Столова № 2 СХТ , загальною площею 426,8 кв. м, укладений 07 липня 2003 року між Фрунзівським РСТ та ОСОБА_1 , зареєстрований на Одеській товарній біржі, є таким, що відповідає чинним на дату його укладення вимогам законодавства.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність правових підстав для визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу та застосування наслідків його недійсності.

Тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив і у задоволенні інших вимог позивача, зокрема, щодо визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, здійсненої ДКП Фрунзівське БТІ 09 липня 2003 року та 30 жовтня 2006 року, оскільки вказані вимоги є похідними від основних - щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу Столової №2 СХТ 07 липня 2003 року.

Доводи касаційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фрунзівського районного споживчого товариства Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило