Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 367/1570/16-ц
провадження № 61-24921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В.М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія КиЕвінвестБуд ,
треті особи - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Вірджині ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія КиЕвінвестБуд , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Вірджині , про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з вищезазначеним позовом, і з урахуванням уточнень мотивувала його тим, що 11 грудня 2010 року вона придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 (далі - Квартира).
Разом з тим, зазначила, що ОСОБА_2 чинить їй перешкоди в користуванні квартирою, яка належить їй на праві приватної власності.
В зв`язку з вищевикладеним, просила витребувати із чужого незаконного володіння зазначену квартиру; зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй в користуванні квартирою АДРЕСА_2 ; виселити з належної їй квартири ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року, позов задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_5 в користуванні належною їй квартирою. Виселено з квартири ОСОБА_2 . Вирішено питання судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди виходили з того, що ОСОБА_2 чинить ОСОБА_5 перешкоди в користуванні квартирою, яка їй належить на праві приватної власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 в касаційній скарзі просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року у вказаній справі та витребувано справу з Ірпінського міського суду Київської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено 11 грудня 2010 року, а між ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру АДРЕСА_3 між останнім та ТОВ КиЕвінвестБуд 3 червня 2009 року, тобто задовго до укладення договору купівлі - продажу на квартиру від 11 грудня 2010 року.
Також заявник посилався на те, що позивачка не довела набуття права власності на оспорювану квартиру, оскільки позивач у своїй заяві посилається на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, яке було скасоване рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2011 року, тобто ОСОБА_5 не надала суду доказів щодо набрання вказаним рішенням законної сили, та що вказане рішення є законним та обґрунтованим.
Також скаржник посилався на те, що він звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 11 грудня 2010 року, проте суди на це уваги не звернули та не зупинили провадження у даній справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
В запереченнях позивачка вказує, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам, судами ухвалені рішення з додержанням норм процесуального і матеріального права, просить залишити рішення судів без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 11 грудня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кізуб Т. Є., зареєстровано в реєстрі за № 1873.
Також встановлено, що ОСОБА_2 чинить ОСОБА_5 перешкоди в користуванні квартирою, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, що підтверджується висновком про відсутність кримінального правопорушення від 12 грудня 2015 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди виходили з того, що квартира АДРЕСА_4 належить позивачу ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, а тому вона має право вимагати не чинити їй перешкоди у користуванні своєї власністю.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 грудня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кізуб Т. Є., зареєстрованого в реєстрі за № 1873 ( а.с.10).
Квартира, що була продана ОСОБА_6 належала ОСОБА_3 на підставі рішення суду Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року.
Колегія суддів звертає увагу на наявність в матеріалах справи рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 січні 2011 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі від 26 серпня 2011 року, яким рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_4 скасовано, в даних вимогах зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 123-127).
Вказане свідчить про втрату ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_4 , що може потягти правові наслідки стосовно правових підстав наявності права власності відносно вказаної квартири у ОСОБА_6
Також, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу майнових прав від 03 червня 2009 року № 1-11/9, згідно якого ОСОБА_2 придбав у ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія КиЕвінвестбуд майнові права на квартиру АДРЕСА_4 ( а.с.114-120). За цим договором ОСОБА_2 отримав право на набуття в подальшому права власності на цю квартиру.
Даних про те, що вказаний договір визнавався судом недійсним або оспорювався, матеріали справи не містять.
Також, судами не було прийнято до уваги Договір про дольову участь у будівництві житла від 10 квітня 2005 року № 28, укладеного між ТОВ Київінвестбуд та ТОВ Вірджіні , за яким ТОВ Вірджіні оплачує та приймає квартиру АДРЕСА_1 , судові рішення стосовно наявності у ТОВ Вірджіні права розпорядження зазначеною квартирою та відповідно не було надано цьому правової оцінки .
Окрім того, до суду апеляційної інстанції, представником Новіковою Н.І., діючої в інтересах ОСОБА_2 , було надано клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що в провадженні Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року знаходиться цивільна справа № 367/8342/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , треті особи ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Київінвестбуд , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кізуб Т.Є., КП Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 )недійсним (а.с.167,168).
Наявність вищевказаної цивільної справи № 367/8342/16-ц свідчить про оспорюваність підстави набуття права власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_4 ( а.с.167-171).
Суди першої та апеляційної інстанції на вказані обставини не звернули увагу, відповідно не надали їм правової оцінки окремо та у сукупності з встановленими обставинами даної справи, не з`ясували на підставі яких правочинів та які права набуті учасниками справи відносно спірного житлового приміщення а також чи є дійсними ці правочини, в результаті чого суди прийшли до передчасного висновку про наявність у ОСОБА_6 беззаперечного права власності на квартиру АДРЕСА_4 та відповідно прийшли до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення вказаного позову.
Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивачка не довела свого права на спірну квартиру, оскільки продавець за договором купівлі-продажу спірної квартири ОСОБА_3 став власником цієї квартири за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2010 року, яке в подальшому було скасоване рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2011 року, заслуговують на увагу.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що він має право на спірну квартиру, оскільки ним ще 3 червня 2009 року було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру АДРЕСА_3 , заслуговують на увагу, а суду треба надати цьому оцінку, оскільки за цим договором відповідач отримав право на набуття в подальшому права власності на цю квартиру.
Суд касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги про те, що позивачка не є беззаперечним власником квартири, оскільки в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться справа № 367/8342/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного 11 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
Таким чином, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України .
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно встановити на підставі яких правочинів та які права набуті учасниками справи відносно спірного житлового приміщення а також чи є дійсними ці правочини, надати цьому правової оцінки та аналізу в результаті чого встановити наявність або відсутність підстав передчасного звернення ОСОБА_6 з вказаним позовом до суду.
Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції про необхідність прийняти до уваги взаємопов`язаність цивільних справ №367/1570/16-ц та № 367/8342/16-ц та вирішити питання про доцільність об`єднання їх в одне провадження з метою прискорення та вирішення спорів.
Керуючись статтями 400 , 402 , 409 , 411 , 416,417 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є.В. Петров
С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 19.10.2019 |
Номер документу | 85033636 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Калараш Андрій Андрійович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні