Постанова

від 16.10.2019 по справі 640/20369/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20369/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Лічевецького І. О, Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Київського виробничо-аграрного підприємства АГРОТЕХНІК до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельному контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №196 від 16.07.2018 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації ;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо поновлення реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт Реконструкція складських приміщень по вул. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 17.01.2014 № КВ 083140170254 та про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція складських приміщень по вул. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 30.06.2015 № КВ 143151810197 шляхом внесення запису про реєстрацію декларацій до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- стягнути на користь Київського виробничо-аграрного підприємства Агротехнік втрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 000, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державна архітектурно-будівельної інспекції України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники апелянтів в судовому засіданні підтримали скарги, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2014 Київським виробничо-аграрним підприємством Агротехнік було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція складських приміщень по просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва №КВ 083140170254.

30.06.2015 Київським виробничо-аграрним підприємством Агротехнік було зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція складських приміщень по просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва №КВ 143151810197.

16.07.2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельному контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено Наказ №196 від 16.07.2018 року Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації , яким скасовано зазначені вище декларації позивача про початок виконання будівельних робіт Реконструкція складських приміщень по просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 17.01.2014 року №КВ 083140170254 та про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція складських приміщень по просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 30.06.2015 №КВ 143151810197.

Спірний наказ було направлено до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення записів щодо реєстрації зазначення декларацій з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

У зв`язку з зазначеними вище обставинами позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VІ (надалі - Закон №3038-VІ).

В преамбулі зазначеного Закону вказано, цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №3038-VІ, відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України , Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України , цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України , Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність , Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду , Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

На виконання положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , постановою Кабінетом Міністрів України № 553 від 23.05.2011 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

Згідно п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що осадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

У силу вимог пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Доказів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Реконструкція складських приміщень на просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва , зокрема у вигляді відповідних актів перевірки, відповідачами до суду не надано.

Разом з тим, що стосується проведеної відповідачем-1 перевірки реконструкції складських приміщень по просп. Визволителів 5 у Дніпровському районі м. Києва, результати якої оформлені актом перевірки від 30.01.2019 року, то така перевірки була проведена Департаментом вже після видання оскаржуваного наказу, та після звернення позивача до суду з цим позовом (04.12.2018 року).

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних або помилкових даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

В контексті наведеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Як встановлено судом першої інстанції, Наказ від 16.07.2018 №196 був прийнятий на підставі листа Київської місцевої прокуратури №2 від 05.05.2018 №073/3466.

Вказаним листом надано Департаменту копії декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція складських приміщень на просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 17.01.2014 № КВ 083140170254, декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція складських приміщень на просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 30.06.2015 № КВ 143151810197 та заяви про внесення змін до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 04.03.2014 № КВ 143140630147 .

У вищевказаних деклараціях замовником будівництва Київським виробничо-аграрним підприємством Агротехнік зазначено:

-технічний нагляд здійснює ОСОБА_1 ;

-проектна документація розроблена ТОВ Архітектурно-будівельна фірма Наш Дім під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 ;

-авторський нагляд здійснює ОСОБА_2 ;

-будівельні роботи виконує ТОВ Київ-Інстал ;

-проектна документація затверджена наказом директора КВАП Агротехнік ОСОБА_3 . № 04.12/1 від 04.12.2013.

Листом до Департаменту надано:

- протокол допиту архітектора ОСОБА_2 . згідно якого встановлено, що архітектор ОСОБА_2 не розробляла проектну документація на об`єкт Реконструкція складських приміщень на просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва , з наказом ТОВ АБФ Наш Дім № 180732 від 02.12.2013 року Про призначення відповідального за авторський нагляд не ознайомлювалась;

- протокол допиту інженера технічного нагляду ОСОБА_1 , згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 не здійснювала технічний нагляд на об`єкті Реконструкція складських приміщень на просп. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва , з наказом Київського виробничо-аграрного підприємства АГРОТЕХНІК №00398 від 12.12.2013 року не ознайомлювалась;

- лист ТОВ Київ-Інстал від 07.09.2017 року №07/09/17-1 згідно якого встановлено, що ТОВ Київ-Інстал будівельні роботи на просп. Визволителів, 5 не виконувало, договорів на виконання робіт з Київським виробничо-аграрним підприємством АГРОТЕХНІК не укладало.

На підставі отриманих документів, відповідачем зроблено висновок, що замовником будівництва Київським виробничо-аграрним підприємством АГРОТЕХНІК наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 17.01.2014 № КВ 083140170254: деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КВ 143140630147, від 30.06.2015 № КВ 143151810197 у частині зазначення осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд, генерального підрядника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист Київської місцевої прокуратури №2 від 05.05.2018 №073/3466 не є підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а міг бути підставою для проведення перевірки, за результатами якої необхідно було скласти акт та вчинити наступні послідуючі дії, визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553.

Інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, на думку колегії суддів, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Дана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 року справа № 465/1461/16-а.

06 червня 2016 року за КВАП АГРОТЕХНІК було зареєстровано право власності на складські приміщення на просп. Визволителів, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941477580000).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що фактично не проведена перевірка з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку, право власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, просп. Визволителів 5 оформлене до видачі спірного наказу, спірний наказ прийнятий не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Законом, а тому підлягає скасуванню.

Також, доводом, який зазначає Відповідач 2 в своїй апеляційній скарзі, є передчасність вимоги про зобов`язання останнього поновити реєстрацію декларацій у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Відповідач зазначає, що на момент звернення до суду права Позивача в цій частині порушені не були.

Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, ДАБІ України необхідно зобов`язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт Реконструкція складських приміщень по вул. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м. Києва від 17.01.2014 №КВ 083140170254 та про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція складських приміщень по вул. Визволителів, 5 у Дніпровському районі м . Києва від 30.06.2015 №КВ 143151810197.

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №813/213/16.

Даючи оцінку обставинам справи, виходячи з меж апеляційного оскарження, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 у справі за адміністративним позовом Київського виробничо-аграрного підприємства АГРОТЕХНІК до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: І. О. Лічевецький

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2019