Рішення

від 16.10.2019 по справі 905/1112/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2019 Справа № 905/1112/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м.Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача: публічного акціонерного товариства «ТЕХСЕРВІС» (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, селище міського типу Велика Новосілка, вулиця Горького, будинок 51; код ЄДРПОУ 03737652)

про стягнення заборгованості в сумі 1 158 543,85 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «ТЕХСЕРВІС» про стягнення заборгованості в сумі 1 158 543,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» б/н від 12.06.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 158 543,85 грн.

Представник позивача під час розгляду даної справи надіслав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги та просив провести розгляд даної справи без його участі.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Позивач, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, визначений постачальником «останньої надії» .

Відповідно до ч.6 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» , постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

27.12.2018, відповідно до ч.ч.6, 11 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» , в мережі Інтернет за веб-адресою www.uiе. ІНФОРМАЦІЯ_1 .ua позивачем розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» ; комерційну пропозицію №2 до договору; додаток до комерційної пропозиції №2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» .

Відповідно до п.2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п.5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 зазначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розрахунку шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі ОС).

Остаточний рахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Відповідно до п. 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно п.п. 2 п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.13.1 договору, цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та дії в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Як зазначає позивач, на виконання вищезазначеного договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії ПАТ ТЕХСЕРВІС , отриманих від АТ ДТЕК Донецькі електромережі , ДПЗД Укрінтеренерго складені акт № 002364 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надїї за розрахунковий період березень 2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 338 391 кВт/год та рахунок № 000003737652/04/003/06112 від 05.04.2019 на сплату 1 158543,85 грн. Вказані рахунок та акт були надіслані на юридичну адресу відповідача, але відправлення з трек-номером 0100172939370 відповідачем не були отримані, про що свідчить роздруківка з сайту ПАТ Укрпошта (а.с. 42).

В матеріалах справи також наявні звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальників «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» , згідно яких відповідачем було спожито електричну енергію за березень 2019 року в обсязі 338 391 кВт.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті поставленої електричної енергії у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у березні 2019 було поставлено електричну енергію в обсязі 338 391 кВт/год на суму 1 158 543,85 грн., що підтверджується звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника останньої надії`ДПЗД Укрінтеренерго , які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АК ДТЕК Донецькі електромережі за березень 2019 (а.с.49-53).

Як вже зазначалося, умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 визначено, що остаточний рахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Разом із тим, відповідачем в обумовлені договором та умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 строки оплату здійснено не було, заборгованість відповідача за спірним договором на теперішній час становить 1 158 543,85 грн.

Відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед позивачем, не представлено.

Приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1 158 543,85 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до публічного акціонерного товариства «ТЕХСЕРВІС» про стягнення заборгованості в сумі 1 158 543,85 грн., задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ТЕХСЕРВІС» (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, селище міського типу Велика Новосілка, вулиця Горького, будинок 51; код ЄДРПОУ 03737652) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м.Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість в сумі 1 158 543,85 грн., судовий збір в сумі 17 378,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 16.10.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2019.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова