Рішення

від 17.10.2019 по справі 906/798/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/798/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мелимук В.В.- довіреність №01/01/07-564/д від 17.09.2018;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Приватної виробничо-комерційної фірми " Ленс"

про стягнення 7056,72 грн

Справу розглянуто в режимі відеоконференції.

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення з Приватної виробничо-комерційної фірми "Ленс" 5880,60 грн попередньої оплати та 1176,12грн штрафу.

Ухвалою від 06.08.19 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 05.09.2019.

В судовому засіданні 05.09.2019, для повторного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, оголошувалася перерва до 26.09.2019, яка була продовжена до 07.10.2019 та до 17.10.2019.

13.08.2019, 17.09.2019, 09.09.2019, 16.10.2019 на адресу суду не врученими повернулись копії ухвал, які направлялася відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, судом враховується, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що суд неодноразово оголошував перерву і направляв поштову кореспонденцію за юридичною адресою відповідача, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні 17.10.2019 представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 між Приватною виробничю-комерційною фірмою " Ленс" (продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу №0706-2018/617/18-МТР (далі Договір, а.с.13-18), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію (далі - Товар): Відлякувач змій Solar у кількості 20 шт. загальною вартістю 11761,20грн (п.1.1 Договору).

За умовами п. 1.3. Договору, оплата вартості Товару здійснюється після отримання покупцем примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу Договору у такому порядку: 50% попередня оплата товару, 50% по факту поставки.

Згідно п. 4.1 Договору, строк постачання товару протягом 30 днів з моменту передоплати згідно умов Договору.

Позивач вказує, що на підставі вказаного договору, за платіжним дорученням №4169 від 02.07.2018, здійснив 50% попередньої оплати товару в сумі 5880,60грн.

Натомість, відповідач своїх зобов`язань за договором щодо передачі товару не виконав.

28.09.2018 та 03.01.2019 позивач направив відповідачу претензії, які залишені останнім без розгляду та належного реагування.

12.07.2019 позивач направив на адресу відповідача лист про відмову від прийняття товару з вимогою повернути попередню оплату в сумі 5880,60грн, який також проігнорований відповідачем.

Оскільки кошти повернуто не було, відповіді на претензію не надано, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5880,60грн попередньої оплати.

Крім того, зсилаючись на п. 5.9. Договору, позивач заявив до стягнення з відповідача 1176,12грн штрафу.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №0706-2018/617/18-МТР.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, платіжним дорученням №4169 від 02.07.2018 (а.с. 19) підтверджено, що позивач перерахував на рахунок відповідача 50% попередньої оплати за Договором №0706-2018/617/18-МТР кошти в сумі 5880,60грн.

Також позивач надав до справи претензію №01/01/11/07/01/01-01/4-18 від 03.01.2019, з вимогою повернути сплачені кошти у розмірі 5880,60грн (а.с. 20-21).

Листом від 12.07.2019 позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття товару та просив повернути сплачену за товар грошову суму в розмірі 5880,60грн (а.с. 25).

Факт направлення цієї претензії на юридичну адресу відповідача підтверджено фіскальним чеком, витягом з реєстру на відправку рекомендованих листів за 15.07.2019 та поштовим поверненням (а.с. 85,102-104) і не спростовано відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки з 02.07.2018, не зважаючи на проведення позивачем попередньої оплати та направлення претензії, поставка товару не відбулася і грошові кошти не було повернуто, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у заявленій сумі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами п. 5.9. Договору, за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 4.12, п. 4.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від договірної ціни.

За вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача 1176,12грн штрафу (11761,20Х10%) є обґрунтованою.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5880,60грн попередньої оплати та 1176,12грн штрафу є правомірними, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленс" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, буд. 20, код ЄДРПОУ 25184679)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390):

- 5880,60 грн попередньої оплати;

- 1176,12 грн штрафу;

- 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.10.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу;

2- позивачу 04053, м.Київ, пров. Несторівський , 3-5 - ( рек.);

3- відповідачу 10014, м.Житомир, вул. Київська, 20 - ( рек.)