Постанова

від 16.10.2019 по справі 826/20862/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/20862/14 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Лічевецького І. О., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енвіжн-Україна до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство Енвіжн-Україна звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2014 року № 0000583920 і № 0000593920.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство правомірно сформувало суми витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками послуг ТОВ Бізнес-Оск , ТОВ Інвестпромгруп , ПП Оргспецсервіс і ТОВ Промремторг-12 .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року позов Приватного акціонерного товариства Енвіжн-Україна задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року змінено, а саме: виключено четвертий абзац її резолютивної частини, а в іншій частині - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Енвіжн-Україна відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки при вирішенні спору судами не досліджено самої суті послуг, які відображені в актах наданих послуг.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2019 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу та просив задовольнити її вимоги. Вказує, що з огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд повинен дослідити реальне виконання умов договорів та відповідно правомірність формування позивачем податкового кредиту за відповідними операціями.

Від позивача до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. Представник в судовому засіданні просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, протягом вересня-жовтня 2014 року Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ Бізнес-Оск (код ЄДРПОУ 38768775), ТОВ Івестпромгруп (код ЄДРПОУ 38220341), ПП Оргспецсервіс (код ЄДРПОУ 33728083), ТОВ Промремторг-12 (код ЄДРПОУ 38768911) за період з 01 січня 2013 року по 20 березня 2014 року.

За результатами перевірки складено відповідний акт №1176/28-10-39-20/19494134 від 14 жовтня 2014 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 з урахуванням пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік всього в сумі 3 609 530 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням пункту 44.1 статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 7 334 092,12 грн., у тому числі: за червень 2013 року у сумі 2 524 289,74 грн., за липень 2013 року у сумі 1 041 587,38 грн., за серпень 2013 року у сумі 3 768 215,00 грн.

У порядку пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивачем подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 року, за результатами розгляду яких, висновки зазначеного акту були викладені у наступній редакції: перевіркою встановлено порушення позивачем: підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 з урахуванням пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік всього в сумі 3 609 530 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 з урахуванням пункту 44.1 статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 7 418 040,00 грн., у тому числі: за червень 2013 року у сумі 2 496 960,00 грн., за липень 2013 року у сумі 1 152 905,00 грн., за серпень 2013 року у сумі 3 768 175,00 грн.

Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2014 року № 0000583920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 7 418 040,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 854 510,00 грн.; № 0000593920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 609 530,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 902 383,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують операції з придбання послуг, господарські операції відбувались, тому наявні у позивача первинні документи, вважаються первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Водночас, не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Також, складення та підписання сторонами у неробочі дні актів наданих послуг, не суперечить чинному законодавству, а також умовам договорів, укладеним між позивачем та його контрагентами, адже умовами договорів передбачено лише необхідність виконання послуг у робочі дні.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту судам належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні-липні 2013 року між ПрАТ Сітронікс інформаційні технології Україна (перейменоване згодом на ПрАТ Енвіжн-Україна ), як замовником, і ПП Оргспецсервіс , ТОВ Бізнес-Оск , ТОВ Інвестпромгруп , і ТОВ Промремторг-12 , - як виконавцями, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг, а саме:

- договір № 00105-1 від 01.05.2013 з ПП Оргспецсервіс , предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 1 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.).;

- договір № 0105-1 від 01.05.2013 з ПП Оргспецсервіс , предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 1 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 31005-01 від 01.05.2013 з ПП Оргспецсервіс , предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 2 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-001 від 01.05.2013 з ПП Оргспецсервіс , предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 2 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-2 від 31.05.2013 з ПП Оргспецсервіс , згідно якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційні послуги. Результатом наданих послуг є надання послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційних послуг. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 390 751,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 565 125,24 грн.). В додатках №№ 1 - 5 до цього договору наведений перелік та вартість послуг;

- договір № 10-07/13 від 10.07.2013 з ТОВ Промремторг-12 , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 283 820 грн. (в т.ч. ПДВ - 713 970 грн.);

- договір № 15-07/13 від 15.07.2013 з ТОВ Промремторг-12 , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 807 840 грн. (в т.ч. ПДВ - 634 640 грн.);

- договір № MTS384 від 01.07.2013 з ТОВ Інвестпромгруп , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів Mediation Solution за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів Mediation Solution за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 007 429,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 667 904,86 грн.);

- договір № MTS385 від 02.07.2013 з ТОВ Інвестпромгруп , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги із забезпечення інтеграції PCEF. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення інтеграції PCEF. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 910 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 485 000 грн.);

- договір № 24-06/13 від 24.06.2013 з ТОВ Бізнес-Оск , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 8 091 660 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 348 610 грн.);

- договір № 01-07/13 від 01.07.2013 з ТОВ Бізнес-Оск , згідно якого виконавець зобов`язується надати для замовника послуги з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 6 425 730 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 070 995 грн.).

За умовами цих договорів виконавець зобов`язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов`язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

В свою чергу замовник зобов`язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця.

Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

При цьому, умовами наведених вище договорів не персоніфіковано осіб, яким надаються відповідні послуги з консультування, у який спосіб та не конкретизовано суті наданих послуг.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач додав до матеріалів позову копії актів виконаних робіт по господарських операціях з ПП Оргспецсервіс , ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп та ТОВ Бізнес-Оск .

Додатково на підтвердження наведених обставин позивач подав до суду копії наступних документів: податкових накладних та актів № 1 від 27.06.2013, № 2 від 27.06.2013, № 3 від 27.06.2013, № 4 від 27.06.2013, № 5 від 27.06.2013, складених до договору № 03/06-02 від 03.06.2013, укладеного з замовником ТОВ ІТ-Інфраструктура ; договору № 03/06-01 надання послуг від 03.06.2013, укладений між позивачем (як виконавцем) і ТОВ Є.НОТ (як замовником), податкових накладних, актів № 1 від 27.06.2013, № 2 від 27.06.2013, № 3 від 27.06.2013, № 4 від 27.06.2013 про надання послуг згідно специфікації, зазначеної у додатках №№ 1, 2, 3, 4 до договору № 03/06-01 від 03.06.2013; договору № Т792Т2831 від 30.05.2013, укладеного між позивачем (як виконавцем) і ПАТ МТС Україна (як замовником), предметом якого є надання послуг з технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів Mediation Solution та додаткових послуг, з додатками та додатковими угодами до нього; договору № Т792Т2827 від 12.08.2013, укладений між позивачем (як виконавцем) і ПАТ МТС Україна (як замовником), предметом якого є постановка та введення в експлуатацію програмно-апаратного комплексу GPRS and CDMA Enhancement , а також податкових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг від 17.07.2014, 30.09.2013, 18.12.2013 та 31.12.2013.

Як убачається з поданих документів, в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування.

Також, акти наданих послуг ТОВ Промремторг-12 , ПП Оргспецсервіс і ТОВ Бізнес-Оск складені та підписані сторонами у неробочі дні, за результатами дострокового надання послуг у всіх випадках.

Колегія враховує, що місцезнаходження виконавців за адресами у місті Донецьк, а замовника - у місті Києві. Також, у ПрАТ Енвіжн-Україна були відсутні оформлені заявки на вхід працівникам товариств-виконавців.

Зі змісту актів наданих послуг убачається надання позивачем на користь замовників ТОВ ІТ-Інфаструктура і ТОВ Є.НОТ послуг раніше (27.06.2013) ніж були складені та підписані акти наданих послуг з субпідрядною організацією (ПП Оргспецсервіс ).

Договори щодо надання послуг та акти наданих послуг (зокрема, акт ТОВ Інвестпромгруп від 31.07.2013 щодо надання послуг із забезпечення інтеграції РСЕF, акт ТОВ Промремторгг-12 від 31.08.2013 щодо надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що постачається до ІТ інфраструктури замовника були складені та підписані до укладання договорів із замовниками ПрАТ МТС (12.08.2013).

Також колегія враховує, що документально факти отримання комерційних пропозицій від ПП Оргспецсервіс , ТОВ Бізнес-Оск , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Промремторг-12 та проведення попередніх переговорів позивач не підтвердив.

В матеріалах справи наявна копія постанови ст. слідчого в ОВС ГСУ МВС України ст. лейтенанта міліції Яковлєва С.О. від 01.08.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ПрАТ Енвіжн-Україна з тексту якої вбачається, що на досудовому розслідуванні Головного слідчого управління МВС України перебувало кримінальне провадження 12014000000000060, внесене 07.02.2014 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 КК України.

В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що в період з 2012 - 2014 років невстановлені особи діючи за попередньою змовою в порушення норм чинного законодавства створили на території міста Донецьк ряд суб`єктів підприємницької діяльності (в т.ч. ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Бізнес-Оск ) з метою прикриття незаконної діяльності, яка була направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів господарської діяльності, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документальне оформлення безтоварних операцій.

За результатами проведеної Державною службою фінансового моніторингу України господарської діяльності зазначеної груп фіктивних підприємств (додатковий узагальнений матеріал № 0100/2014/ДСК від 07.03.2014, виявлено, що з поточних банківських рахунків таких підприємств (в т.ч. ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Бізнес-Оск ), які відкритті у ПАТ КБ Південкомбанк , ПАТ Актабанк , АТ Фінростбанк в короткий проміжок часу у вигляді фінансової допомоги фізичними особами зняті готівкові кошти на суму понад 100 млн. грн., які перераховувались від підприємств реального сектору економіки за сплату, нібито придбаних товарів (робіт, послуг), що підтверджує обставини проведення обготівкування коштів.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ Бізнес-Оск , ОСОБА_1 показав, що він за власною згодою не був ні директором, ні засновником ТОВ Бізнес-Оск , на цьому товаристві не працював, фінансово-господарської діяльності від імені товариства не здійснював та назва останнього йому невідома.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ Інвестпромгруп ОСОБА_2 , показав, що він зареєстрував ТОВ Інвестпромгруп на своє ім`я за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами як директор ТОВ Інвестпромгруп не здійснював, договорів не укладав, первинних, бухгалтерських документів та документів податкової звітності не складав та не підписував, працівників на товариство не наймав, офісні та складські приміщення не орендував.

Крім того, в ході досудового слідства встановлено, що засновник та директор ТОВ Промремторг-12 ОСОБА_3 . працює охоронцем на ПрАТ Донецьк сталь МЗ з червня 2012 року.

Враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) понад 250 000 000 грн. по кожному підприємству, на переконання слідчого, одна особа фактично не могла здійснювати задекларований об`єм робіт та постачання товарів.

Проведеним оглядом руху коштів по поточним банківським рахункам ПП Оргспецсервіс , ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Бізнес-Оск слідством встановлено відсутність перерахування коштів на підприємства-контрагентів за розробку програмне забезпечення високотехнологічних комп`ютерних систем, а також проведення технічного обслуговування комп`ютерної та іншої техніки. А фактично всі безготівкові кошти, які перераховувались на рахунки ПП Оргспецсервіс , ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Бізнес-Оск в подальшому переводили на рахунок ТОВ Aте Плюс , яке взагалі не являється платником податку на додану вартість та обготівковувались у вигляді зворотної фінансової допомоги, що також підтверджено узагальненим матеріалом Державного фінансового моніторингу України.

Колегія суддів вважає, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним

Надані позивачем документи (акти, податкові накладні), не пов`язані з рухом активів (в даному результатів наданих послуг в електронному та паперовому вигляді), зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій.

Інших первинних документів (окрім тих, що були предметом дослідження під час проведеної перевірки позивача), документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів про надання послуг (в тому числі тих документів, що засвідчують обставини обміну між сторонами інформаційними даними та готовими результатами наданих послуг) позивач суду не надав. Посилання позивача на те, що всі документи та серверне обладнання, де зберігалася інформація про фінансово-господарські взаємовідносини з ПП Оргспецсервіс , ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп і ТОВ Бізнес-Оск були вилучені 12.06.2014 слідчим ГСУ МВС України Черненко О.О. матеріалами справи не підтверджуються.

В матеріалах справи міститься висновок експерта від 06 листопада 2015 року №19/15-81, складений за результатами експертного дослідження, проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до якого визначений та задекларований АТ Енвіжн-Україна податковий кредит з податку на додану вартість за період червень-серпень 2013 року по вказаних контрагентах: ПП Оргспецсервіс , ТОВ Промремторг-12 , ТОВ Інвестпромгруп та ТОВ Бізнес-Оск відповідають наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 72, 90 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 - скасувати та ухвалити нове.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енвіжн-Україна до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: І. О. Лічевецький

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2019