Рішення

від 15.10.2019 по справі 906/896/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/896/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб"

до Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області

про стягнення 13952,49 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області 13952,49грн, з яких 10517,76грн основного боргу, 1413,01грн пені; 2021,72 грн 50% річних.

Ухвалою суду від 06.09.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив засідання суду.

11.10.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, згідно якої позивач вказує, що оскільки відповідач пропустив строк на подання відзиву на позов, то згідно з п. 9 ст. 165 ГПК України, вважається, що відповідач не заперечує проти заявленого позову і суд може розглянути спір за наявними матеріалами. Також позивач повідомляє, що на час подання даної заяви, заборгованість відповідача не змінилася та просить суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами. До вказаної заяви додано виписку банку по рахунку відповідача за період з 01.01.2019 по 11.10.2019.

Судом ухвалено долучити подані документи до матеріалів справи.

15.10.2019 на адресу суду, з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання", повернулась копія ухвали від 03.10.2019, яка направлялася відповідачу за адресою Житомирська АДРЕСА_1 ., смт АДРЕСА_2 Ємільчине АДРЕСА_3 . 6.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є Житомирська обл., смт. Ємільчине, вул. Шевченка, буд. 6.

Оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у даній справі були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому відповідач міг ознайомитися з їх текстом.

Таким чином, КП "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області не було позбавлене об`єктивної можливості дізнатися про рух справи №906/896/19, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористалось.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб" (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області (далі-відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 8/16Кп/Жт2 (далі - Договір), за умовами якого, продавець зобов`язаний на протязі дії цього Договору передати покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору (далі за текстом «товар» ), а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим Договором. Загальний обсяг товару, що продається за цим Договором, визначається на протязі строку дії Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов цього Договору окремими партіями товару.

Згідно з п. 1.2. Договору, ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. У випадку здійснення покупцем 100% передплати за партію товару ціни на товари, встановлені продавцем на момент надходження суми передплати на п/р продавця, при передачі оплаченої партії товару цьому покупцю не змінюються.

У п. 3.1. Договору сторони узгодили, що продавець зобов`язаний передавати покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджені сторонами в накладних. Доставка товару проводиться на умовах ЕХ\Л/ (франко-склад) на філії продавця у м.Житомир, а за додатковою домовленістю сторін - на інших філіях продавця або на інших умовах, у відповідності до Міжнародних правил "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору, покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після приймання зазначеної партії на складі продавця, протягом встановленого сторонами в накладній строку розрахунків. Якщо товар відпущений з відстрочкою платежу, а строк розрахунків у накладній не зазначений, покупець зобов`язаний провести повний розрахунок протягом двох банківських днів з моменту приймання зазначеної партії на складі продавця. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця. За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) через каси продавця у встановленому чинним законодавством порядку, або проводити розрахунок у порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару. Погашення заборгованості також може бути здійснене покупцем тільки за попереднім письмовим погодженням із продавцем шляхом зустрічної передачі товару, взаємозаліку однорідних боргових зобов`язань або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.

Як вказує позивач, на виконання умов договору, ним було передано у власність відповідача товар на загальну суму 11340,50 грн, однак відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 8025,64грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу за № 1/011-юр від 11.07.2019 про погашення в семиденний термін заборгованості за отриманий товар, однак відповідач на вказаний документ відповіді не надав, розрахунки не провів.

За даними позивача, заборгованість відповідача станом на 27.08.2019 склала10517,76 грн.

Не проведення розрахунків у повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 1413,01грн пені та 2021,72 грн 50% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст. 15, 16, 526, 712, 625 ЦК України.

Відповідач за підставами пред`явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів погашення заявлених до стягнення сум не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Приписами статті 526 ЦК України обумовлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки спірні відносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 8/16Кп/Жт2 від 01.01.2016, слід зазначити, що за частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №РЖт2-270 від 05.02.2019, №РЖт2-271 від 05.02.2019, №РЖт2-387 від 19.02.2019, №РЖт2-932 від 07.05.2019 та №РЖт2-933 від 07.05.2019 (а.с. 40-44) підтверджено, що позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 11340,50 грн.

При цьому, саме у видаткових накладних сторони обумовили строк розрахунків за отриманий товар, що узгоджується з п.3.2 Договору.

Судом встановлено, що, в порушення умов договору, оплату за поставлений товар, в обумовлений у видаткових накладних строк, відповідач не здійснив, оскільки перерахував 22.04.2019 - 8025,64грн, частина яких була зарахована позивачем на погашення боргу за накладною №РЖт2-270 у розмірі 822,74грн, а частина у розмірі 7 202,90 грн. була зарахована в рахунок погашення залишку боргу за товар по накладним № РЖт2-107 від 15.01.2019 та № РЖт2-3965 від 04.12.2018, РЖт2-3965 від 04.12.2018, тобто в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Договором раніше, у хронологічному порядку її виникнення.

Так, відповідно до роз`яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 року - питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Враховуючи, що в Договорі сторони не визначили інший порядок зарахування грошових коштів, останні слід зараховувати, керуючись приписами вищенаведеного роз`яснення, тобто, на погашення заборгованості в хронологічному порядку.

Судом встановлено, що з урахуванням здійсненої проплати, заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення до суду склала 10517,76 грн і на час розгляду справи не змінилася, оскільки доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Узгодження сторонами вищезазначених порядку зарахування коштів та суми боргу також вбачається з підписаного ними акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.06.2018 - 12.07.2019 (а.с. 45).

Частиною 1 статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

За вказаного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 10517,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення. При нарахуванні пені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовується.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено що по видатковій накладній №РЖт2-270 від 05.02.2019 пеню нараховано за період з 20.02.2019 по 28.08.2019, по видатковій накладній РЖт-271 від 05.02.2019 - за період з 20.02.2019 по 28.08.2019, по видатковій накладній РЖт2-387 від 05.02.2019 - з 22.03.2019 по 28.08.2019, по видатковій накладній №РЖт-932 та № РЖт2-933 від 07.05.2019 - з 07.06.2019 по 28.08.2019, з урахуванням здійснених проплат.

За вказаного, нарахування пені в сумі 1413,01грн за вищевказаний період є обґрунтованим, тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. Договору сторони встановили, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше чотирнадцяти календарних днів, продавець має право, крім стягнення передбачених п. 5.2. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені, додатково стягнути з покупця 50 (п`ятдесят) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 50% річних, нарахованих за період з 20.02.2019 по 28.08.2019, суд дійшов висновку, що вимога про їх стягнення у заявленій сумі за визначений позивачем період по кожній накладній є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаного, позивач належними та допустимими доказами довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення 13952,49грн, з яких 10517,76грн основного боргу, 1413,01грн пені; 2021,72 грн 50% річних.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19 "Ємільчинської районної ради Житомирської області (11201, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, смт Ємільчине, вул. Шевченка, буд. 6, ід. код 01991665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон клаб" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 6, ід. код 23721570):

- 10517,76 грн основного боргу;

- 1413,01 грн пені;

- 2021,72 грн 50% річних;

- 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.10.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу;

2 - позивачу - 03150, м. Київ, вуя. Ділова, 6 - рек. з пов.;

3 - відповідачу- смт Ємільчине, вул. Шевченка, буд. 6 - рек. з пов.