Ухвала

від 18.10.2019 по справі 398/3729/19

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3729/19

провадження №: 2-з/398/50/19

УХВАЛА

Іменем України

"18" жовтня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Гулого Андрія Васильовича, який діє на підставі ордеру від імені позивача Фермерського господарства Південне про забезпечення позову,

встановив:

17 жовтня 2019 року представник позивача Гулий ОСОБА_1 .В ОСОБА_2 від імені позивача ФГ Південне звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача Новопразька селищна рада Олександрійського району, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 - Фермерське господарство Вес-Агро , у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській обл. від 05.07.2018 року №11-4466/14-18-СГ про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (3520355400:02:002:5057) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- витребувати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057), що розташована за межами населених пунктів Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (3520355400:02:002:5057) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати на судовий збір та правничу допомогу.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 , вчиняти дії щодо розпорядження в будь-який спосіб земельною ділянкою площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача послався на те, що позов поданий з метою захисту прав орендаря на земельну ділянку, яка використовується для сільськогосподарського виробництва. На сьогоднішній день ОСОБА_4 є власником спірної земельної ділянки і має можливість на власний розсуд розпоряджатися нею. У разі, якщо ОСОБА_4 здійснить відчуження вказаної земельної ділянки, або здійснить її поділ, це призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, також на виконання п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України позивач пропонує забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

В обґрунтування своєї позовної заяви заяви позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017 року, у справі №912/1545/17 визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057), підписаного 20.12.2006 року, між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) на ФГ Південне (орендар) та укладено 22.12.2006 року, котрий зареєстрований в Олександрійському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 року за №443 з урахуванням змін від 22.11.2011 року до договору оренди землі №443, укладеного 22.12.2006 року, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у олександрійському районі 14.12.2011 року за №352030004001543, в редакції позивача за виключенням п.2 додаткової угоди. Речове право, щодо користування зазначеної земельної ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017 року на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017 року у справі №912/1545/17, яке на момент реєстрації набрало законної сили. В подальшому рішення оскаржувалась, однак залишилось в силі. З цього слідує, що земельна ділянка площею 146,357 га (кадастровий номер 3520355400:02:000:9058) з 22.12.2006 року і по сьогоднішній день безперервно перебуває в користуванні позивача. Не зважаючи на те, що земельна ділянка перебуває в оренді, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській обл. здійснило поділ земельної ділянки кадастровим номером 3520355400:02:000:9058 загальною площею 146,357 га з утворенням нових двадцяти двох ділянок, у тому числі ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:002:5057, про що свідчить лист від 17.11.2017 року №527/102-17.05.07.2018 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській обл. було видано наказ №11-4466/14-18-СГ про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057). Право власності за ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 12.07.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. такі дії відповідачів за доводами позивача порушують ч.5 ст.116 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також суд враховує роз`яснення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , згідно яких розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір. Позивач посилається на те, що має право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, у період чинності цього договору оренди внаслідок дій відповідачів, які були вчинені з порушенням, зокрема ч.5 ст.116 ЗК України, було здійснено поділ орендованої земельної ділянки та право власності на спірну земельну длянку було передано ОСОБА_3 та потім за договором купівлі-продажу передано ОСОБА_4 , таким чином були порушені права позивача як орендаря. Окрім цього, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка використовується у його господарській діяльності. На підтвердження цих доводів позивач надав відповідні докази, зокрема договір оренди земельної ділянки, зазначене вище рішення господарського суду, витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, договір купівлі-продажу земельної ділянки, оспорюваний наказ Держгеокадастру про передачу спірної земельної ділянки у власність, лист Держгеокадастру з інформацією про поділ орендованої позивачем земельної ділянки.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у формі заборони відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження належною їй земельною ділянкою, яка є предметом спору, є можливим подальше відчуження відповідачем ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Захід забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача, відповідає ст.152 ЦПК і є співмірним із заявленими позовними вимогами та у випадку встановлення під час судового розгляду обґрунтованості позовних вимог здатен забезпечити ефективний захист порушених прав позивача.

Щодо застосування заходів зустрічного хабезпечення, суд виходить з того, що у наданих суду матералах відсутні передбачені ч.3 ст.154 ЦПК підстави для застосування обов`язкогого зустрічного забезпечення, жодна із сторін на даний час не подала клопотання про застоусвання зустрічного забезпсення та не обгрунтивала розмір можливих збитків відповідача у разі відмови у задоволенні позову. Тому суд вважає вирішення питання про зустрчне забезпечення на цьому етапі передчасним та роз`яснює відповідачу право звернутися до суду із із зазначеним клопотанням.

На підставі викладеного, ст. 149 - 153, 260, 353 ЦПК України, суд

ухвалив :

Клопотання представника позивача ОСОБА_5 , який діє на підставі ордеру від імені позивача Фермерського господарства Південне (код ЄДРПОУ 30798865) про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), вчиняти дії щодо розпорядження в будь-який спосіб земельною ділянкою площею 2,0000 га, (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057), цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

Роз`яснити ОСОБА_4 , що вона протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про забезпечення позову може подати до суду заяву про її скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Орловський В.В.