Рішення

від 17.10.2019 по справі 707/2192/19

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2192/19

2/707/1219/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Хандусь І.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак, оформити спадщину на частину домоволодіння у нотаріуса не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.

У судове засідання позивач не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11 січня 2019 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Указане підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 04 січня 1996 року, видане виконавчим комітетом Черкаської районної ради народних депутатів Черкаської області, згідно з яким ОСОБА_3 належить 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .

Також даний факт підтверджується довідкою КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації № 3180 о від 10 червня 2019 року, відповідно до якої станом на 01 січня 2013 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 по 1/2 частині зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області № 189 від 21 січня 2019 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті мав такий склад сім`ї: дружина - ОСОБА_5 .

Згідно з інформацією, наданою Черкаською районною державною нотаріальною конторою № 2302/02-14 від 09 жовтня 2019 року після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся позивач, частково оформив на себе спадкове майно в вигляді земельної ділянки площею 0,0625, кадастровий № 7124989000:02:004:0580, по АДРЕСА_1 . Баба позивача від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 відмовилася.

У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на будинок позивач не зміг одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З довідки КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації № 3180 о від 10 червня 2019 року вбачається наявність у житловому будинку по АДРЕСА_1 , самочинного будівництва під літ. а 3 площею 3,7 кв.м. Вказана споруда побудована без отримання належних дозволів та не була узаконена за життя спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України статті встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, ст. 376 ЦК України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

У пункті 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України(про правовий режим самочинного будівництва) від 30 березня 2012 року № 6 роз`яснено, що, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки за указаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 серпня 2019 року, при цьому позивачу не було відмовлено компетентним органом у сфері містобудування у прийнятті до експлуатації самочинних забудов у вказаному домоволодінні, а тому відсутні підстави для визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Крім того, відсутні підстави для оформлення на самочинно збудовану прибудову спадкових прав позивача в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на неї, отже самочинна забудова не входить до складу спадщини.

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на самочинно збудовану споруду.

Отже, враховуючи викладене та те, що відповідач не заперечив проти визнання позовних вимог, інший спадкоємець відмовився від прийняття спадщини, а також те, що спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на самочинну споруду, суд вважає за можливе частково задовольнити позов.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 376, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 263, 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 03 вересня 2019 року у вигляді: житлового будинку - А-1; прибудов - а; а 1 ; тамбура - а 2 ; веранди - а4; літньої кухні-сараю - Б, Є; сараю - Г; Ж, І; вбиральні - Д, З ; прибудови до літньої кухні - є1; гаражу - Л; погрібу - В, К; огорожі - № 1, 2, 4, 9, 10; свердловини - № 3, 5; ями зливної - № 6; воріт з хвірткою - № 7; хвіртки - № 8, 11; вимощення - І.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Червонослобідська сільська рада, Черкаського району, Черкаської області, місцезнаходження: вул. Соборна, 2/1, с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 22201408.

Третя особа: ОСОБА_2 , проживає по АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. Б. Соколишина