Рішення

від 17.10.2019 по справі 755/13191/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/13191/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

у с т а н о в и в :

19.08.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 455130,80 грн..

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року у справі №755/22728/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 19500,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні - 141 893,72 грн., а всього 161 393 (сто шістдесят одна тисяча триста дев`яносто три) грн. 72 копійки. Позивач зазначає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.04.2016 фактично виконане 26.12.2018, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.01.2019 ВП № 51040996. Оскільки рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06.04.2016 у справі № 755/22728/15-ц було визначено, що середньомісячна заробітна плата позивача обраховується у розмірі 13 051,63 грн. (20 706,00 грн. + 5 397,25 грн./2), середньоденна - 669,31 грн. (20 706,00 грн. + 5 397,25 грн./39 робочих днів за квітень і травень), позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 455130,80 грн., за 680 робочих днів за час затримки виконання рішення суду за період з 07.04.2016 року по 26.12.2018 року.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами отримана відповідачем, однак у встановлений строк відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районногосуду міста Києва від 06 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 19500,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні - 141 893,72 грн., а всього 161 393 (сто шістдесят одна тисяча триста дев`яносто три) грн. 72 копійки. (а. с. 6-9)

17 січня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедою Михайлом Валентиновичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №ВП51040996, при примусовому виконанні виконавчого листа №755/22728/15 виданого 27 квітня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 19500,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні - 141 893,72 грн., а всього 161 393 (сто шістдесят одна тисяча триста дев`яносто три) грн. 72 копійки. (а. с. 10).

Згідно з втсановленими старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедою М. В., заборгованість в сумі 161393,72 грн., стягнуто з боржника та перераховано стягувачу платіжним дорученням №4743 від 20.06.2018 року на суму 19885,96 грн., та №2385 від 26.12.2018 року на суму 141507,76 грн..

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачає виплату середнього заробітку за час затримки виплат, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї провини, відсутність грошей у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п.32 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менш двох місяців, обчислення провадиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та від 11 червня 2014 року.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата .

Розрахунок середньоденної заробітної плати визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів.

Як вбачається зі змісту рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року, За даними довідки про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 видана Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною від 11.02.2016 року, заробітна плата позивача, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати за два місяці, що передували звільненню, у квітні становить 20 706,00 грн., у травні - 5 397,25 грн. Кількість робочих днів в період з 09.06.2015 року по 06.04.2015 року складає 212 днів, з них: у травні - 18 днів, у квітні - 21. За таких обставин, середньомісячна заробітна плата позивача обраховується у розмірі13 051,63 грн. (20 706,00 грн. + 5 397,25 грн./2), середньоденна - 669,31 грн. (20 706,00 грн. + 5 397,25 грн./39 робочих днів за квітень і травень).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач просить стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 455130,80 грн.. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, починаючи з 07 квітня 2016 року (з наступного дня після ухвалення Дніпровським районним судом м. Києва рішення) по день фактичного виконання рішення у даній справі, тобто до 26 грудня 2018 року.

За період з 07.04.2016 року по 26.12.2018 року кількість робочих днів становить 680.

Таким чином, середній заробіток, який підлягає виплаті ОСОБА_1 складає 455 130,80 грн. (669,31 грн. х 680 днів).

Згідно із ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до попереднього визначення суми судових витрат, які розраховано позивачем з урахуванням п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 06 серпня 2019 року №060819, укладеного між Адвокатським об`єднанням Правники та ОСОБА_1 відповідно до якого, сторони домовились, що оплата правової допомоги передбачається проведення Клієнтом попередньої оплати , розмір якої, визначається відповідно до таких тарифів, зокрема, складання позовної заяви у розмірі 4000,00 грн..

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 1 ст.ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об`єднанням чи адвокатом.

В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. за №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , стягуються не лише участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як убачається з матеріалів справи, 06 серпня 2019 року, між Адвокатським об`єднанням Правники в особі керуючого партнера Рахильчука Олександра Вкторовича та Косоуровим Кирилом Володимировичем укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №060819.

Відповідно до ст.. 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В межах даного спору інтереси позивача ОСОБА_1 здійснює представник Рахильчук К. В., Договір про надання правничої допомоги укладено між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням Правники в особі керуючого партнера Рахильчука Олександра Вкторовича, в той же час, представником позивача не надано належних та допустимих доказів які б могли підтвердити фактичні витрати позивача за надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду підлягають частковому задоволенню, ухвалюючи рішення., суд присуджує стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час виконання рішення суду за період з 07 квітня 2016 року по 26 грудня 2019 року у розмірі 455130 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч сто тридцять) грн. 80 коп., в іншій частині - позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4551,31 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280-281, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України, , суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, код ЄДРПОУ 20077743, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , середній заробіток за час виконання рішення суду за період з 07 квітня 2016 року по 26 грудня 2019 року у розмірі 455130 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч сто тридцять) грн. 80 коп..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4551,31 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.10.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул.. Лобачевського, буд. 23, код ЄДРПОУ 20077743).

Суддя -