Ухвала

від 10.10.2019 по справі 642/6608/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1801/19 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №642/6608/19 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

власника майна - ОСОБА_7

адвоката - ОСОБА_8 , як представника власника

майна ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12019220510002307 від 21.09.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12019220510002307 від 21.09.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що в ухвалі не зазначено на підставі чого суд дійшов висновку про те, що клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки мотивувальна частина у вказані частині ухвали відсутня. Слідчим було повною мірою обґрунтовано необхідність накладення арешту на указане в клопотанні майно, правильно зазначено його відповідність критеріям, речового доказу, а саме недопущення знищення даного майна, втрати або його пошкодження, що може нашкодити розслідування у даному кримінальному провадженню. Відмова у задоволенні клопотання слідчого не може бути відповідно до ст.ст. 170,173 КПК України правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання. Тому, вважає ухвалу необґрунтованою та просить її скасувати та ухвалити обґрунтоване рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, власника майна ОСОБА_7 та представника власника майна ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 , дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220510002307 від 21.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка лісу.

21.09.2019 р. до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся слідчий поліції ОСОБА_10 з клопотанням про арешт майна по даному кримінальному провадженню. В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 20.09.2019 о 17.32 до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, пров. Беринговий, працівники поліції зупинили автомобіль марки «Урал», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_11 , який завантажений стовбурами дерев хвойної породи у кількості 78 штук, без відповідних маркувальних бирок. 20.09.2019 під час огляду місця події на ділянці місцевості біля б. 2 по пров. Беринговому в м. Харкові ОСОБА_11 вилучено: автомобіль «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом д.н.з. НОМЕР_2 ; ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1 , - серії НОМЕР_3 , згідно якого даний автомобіль належить ТОВ «Лідерлісторг», свідоцтво про реєстрацію причепу д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 , згідно якого вказаний причеп належить ТОВ «Лідерлісторг», 35 стовбурів дерева породи «сосна», довжиною близько 4 м кожний, діаметром від 23 до 52 см; 34 стовбури хвойної породи, довжиною близько 4 м кожен, діаметром від 23 до 58 см; товарно-транспортна накладна № 2009\5 від 20.09.2019 на перевезення деревини загальним об`ємом 24, 371 м.куб., у двох примірниках, специфікацію - накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених № 1 від 20.09.2019. Вказана товарно-транспортна накладна викликає сумнів у дійсності, номер товарно-транспортної накладної, а саме: 2009/5 не відображається за обліком у електронному сервісі перевірки легальності та походження деревини Державного агентства лісових ресурсів України, та не відповідає спеціалізованій формі товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом, затвердженої Наказ Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.11.2013 № 961/707, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2013 р.за № 2070/24602. Враховуючи вищевикладене, слідчий просила накласти арешт на вилучене під час огляду місця події від 20.09.2019 майно та документи відповідно до положень ст. 98 КПК України необхідно, оскільки вони можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно та документи, є доказом злочину. Окрім того, вилучене майно необхідно для проведення відповідних судових експертиз, встановлення розміру спричиненої шкоди, встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого.

Приймаючи рішенняпро відмовуу задоволенніклопотання,суд першоїінстанції мотивувавсвоє рішеннятим,що відповідно до ст.170 КПК України слідчий не довів підстави арешту, а з пояснень та наданих представниками ДП «Слобожанське» документів, вбачається, що вказане підприємство на законних підставах здійснює діяльність у лісовому господарстві. Враховуючи вищевикладене, а також ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 року, відповідно до якого було гарантовано захист права власності, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Судова колегія погоджується з даним висновком слідчого судді, оскільки він є обґрунтованим та законним.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу: якщо воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, під час розслідування кримінального провадження №12019220220000431 від 29.07.2019 р. було надано правовстановлюючі документи на лісові земельні ділянки, спеціальний дозвіл на проведення заготівельних робіт (лісорубний квиток), договір підряду з технологічними картами, дозвіл на проведення робіт з підвищеної безпеки підрядником, проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Слобожанське» з наявним фондом насаджень, які потребують рубок догляду, картографічні матеріали лісовпорядкування, договір поставки лісоматеріалів, Специфікації - накладної на випуск лісоматеріалів необроблених №2 від 29.07.2019р. форми ЛГ-25 та ТТН№2907/3 від 29.07.2019р., договір на оренду транспортного засобу.

Будь-яких даних, що свідчили б про наявність підстав для арешту майна у кримінальному провадженні № 12019220510002307 від 21.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України суду не надано.

Більш того, власниками майна надані докази на підтвердженні правомірності володіння майном та його використання.

Слідчим не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні. Не доведено значення вилучення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Ні на час розгляду клопотання у суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції слідчим та прокурором не надані конкретні докази, які безпосередньо вказували б на ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Слідчим не надано будь-яких доказів щодо приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилученого майна і не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб. Не надано доказів значення вилучення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні або можливість використання його як доказ у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

За наведених вище обставин судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Як на час розгляду клопотання слідчим суддею, так і на час розгляду судового колегією апеляційної скарги прокурора, підозра нікому не пред`явлена.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність обґрунтування мотивів судового рішення не відповідають матеріалам справи. В ухвалі слідчого судді докладно вказані мотиви прийнятого суддею рішення. Доказів на спростування наданих власниками майна документів, на підтвердження правомірності володіння та використання майна, прокурор не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 98,170, 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді