Рішення

від 10.10.2019 по справі 904/2717/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2717/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., за участю секретаря судового засідання Назаренко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м. Дніпро, пл. Десантників, 1; ідентифікаційний код 35042112)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д" (49000, м. Дніпро, ж/м Тополя-2, б. 2; ідентифікаційний код 41753329)

про стягнення 93 564 грн. 44 коп.

Представники:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2816/19 від 26.06.2019р.) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д", в якому просить: стягнути з відповідача 93 564 грн. 44 коп. - суми попередньої оплати, сплаченої на підставі рахунку на оплату від 16.10.2019р. №246.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м. Дніпро, пл. Десантників, 1; ідентифікаційний код 35042112) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д" (49000, м. Дніпро, ж/м Тополя-2, б. 2; ідентифікаційний код 41753329) про стягнення 93 564 грн. 44 коп. - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду (з доказами направлення відповідачу): - інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В подальшому позивачем подано заяву (вх.№30259/19 від 09.07.2019р.) про усунення недоліків, якою було усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. у справі №904/2717/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження., справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 01.08.2019 о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. продовжено підготовче провадження до 13.10.2019р., відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 26.09.2019 об 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2019 о 12:00 год.

У судове засідання 10.10.2019р. представники позивача та відповідача не з`явилися, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З цього приводу суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача

З огляду на те, що матеріали справи містять докази на підтвердження дійсної правової позиції у даному спорі позивача, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (стаття 222 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД", як покупцем, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д", як постачальником, було досягнуто домовленостей (усний договір), за якими відповідач брав на себе зобов`язання поставити товар, а позивач - оплатити його вартість.

На виконання усного договору, відповідачем було виставлено рахунок на оплату від 16.10.2018р. №246 на суму 93 564 грн. 44 коп. який відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії платіжного доручення від 18.10.2018р. №7032 було оплачено позивачем.

Проте, як зазначає позивач, а матеріали справи не містять зворотного, відповідачем не виконано своє зобов`язання щодо поставки товару.

У зв`язку з неналежним виконання своїх зобов`язань за договором, позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.04.2019р. Вих. №182 про повернення суми передоплати вартості товару за непоставлений товар на суму 93 564 грн. 44 коп. до 17.04.2019р.

Однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, грошові кошти в сумі 93 564 грн. 44 коп. не повернув, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що ним належним чином виконано зобов`язання та оплачено вартість обумовленого сторонами товару, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з поставки оплаченого товару не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про повернення суми передоплати вартості товару у розмірі 93 564 грн. 44 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами статті 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 стаття 640 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, відповідно до стаття 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Згідно статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи (платіжним дорученням від 18.10.2018р. №7032) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати вартості товару у розмірі 93 564 грн. 44 коп., докази поставки оплаченого позивачем товару відсутні, відповідачем не надані, як і відсутні докази повернення відповідачем позивачу суми сплаченої попередньої оплати.

Відповідно до статті 13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

За вимогами пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів на підтвердження поставки оплаченого позивачем товару відповідачем не надано. .

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача..

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м. Дніпро, пл. Десантників, 1; ідентифікаційний код 35042112) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д" (49000, м. Дніпро, ж/м Тополя-2, б. 2; ідентифікаційний код 41753329) про стягнення 93 564 грн. 44 коп. - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-Д" (49000, м. Дніпро, ж/м Тополя-2, б. 2; ідентифікаційний код 41753329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м. Дніпро, пл. Десантників, 1; ідентифікаційний код 35042112) 93 564 (дев`яносто три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 44 коп. - суму попередньої оплати та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.10.2019р.