Рішення

від 23.09.2019 по справі 910/4578/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019Справа № 910/4578/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія"

про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення 3 844 336, 75 грн.

за участю представників:

від позивача: Мосьпан Д.О.

від відповідача: Пашута Т.М

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Біланівський ГЗК", позивач) з позовною заявою до Приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" (далі - ПП "УК "Метрополія", відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 3 844 336, 75 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 51 від 30.05.2012 р. в частині виконання в обумовлені договором строки робіт з будівництва повітряної лінії електропередач з метою забезпечення постачання електроенергії для потреб ТОВ "Біланівський ГЗК". Позивач зазначив, що ПП "УК "Метрополія" здійснило поставку погодженого сторонами обладнання, проте, у визначений календарним графіком строк будівельні роботи за договором у повному обсязі не виконало, а на частину виконаних робіт не надало супровідних документів. Указані порушення господарського зобов`язання позивач вважав істотними, а тому відмовився від подальшого виконання відповідачем підрядних робіт та розірвав договір підряду у односторонньому порядку.

У позові ТОВ "Біланівський ГЗК", на підставі ст. 321 ГК України, ст. 849 ЦК України, просив:

- стягнути з відповідача надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 3 592 039,93 грн. (вартість оплачених, але не виконаних робіт) та штраф у сумі 252 296,82 грн. за порушення зобов`язання;

- зобов`язати ПП "УК "Метрополія" надати документи про виконання робіт за договором підряду вартістю 1 494 791,06 грн. відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт № 1/10 за жовтень 2012 року, актів № 1/08, № 4/08, № 5/08, № 6/08 за серпень 2016 року.

Провадження за вказаними позовними вимогами було порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 р.

У зв`язку з набранням чинності нової редакції ГПК України (з 15.12.2017 р.) ухвалою суду від 24.04.2018 р. розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні, до початку розгляду справи по суті (24.05.2018 р.), представник позивача подав заяву про зміну підстав позову, де вказав, що надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 3 592 039,93 грн. є частиною невикористаної попередньої оплати за договором підряду, яку він просить стягнути із відповідача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України. Усі інші вимоги позивачем були залишені без змін. Указану заяву суд прийняв до розгляду як таку, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України.

Відповідач у підготовчому засіданні у строк, встановлений законом, надав відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що ПП "УК "Метрополія" не могло виконати підрядні роботи належним чином з огляду на порушення зобов`язання самим замовником, також не погодився з розміром вартості виконаних відповідачем робіт за договором підряду та вважав, що сума невикористаної попередньої оплати є меншою, ніж заявлена позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 р. у справі була призначена судова комплексна будівельно-технічна та економічна експертиза, проведення якої суд доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено.

За результатами проведеного дослідження зазначеною експертною установою був наданий висновок № 25412/26081/3895 від 06.03.2019 р., у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 р. провадження у справі поновлене.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити. Також вказав на можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Представник відповідача під час розгляду справи по суті позов не визнав, зазначив, що термін виконання робіт був прострочений з вини ТОВ "Біланівський ГЗК", оскільки той всупереч п. 5.3.1 договору не передав відповідачу будівельний майданчик зі всіма необхідними дозволами, а тому підрядник був змушений зупинити роботи. Разом з тим, ПП "УК "Метрополія" не відмовляється від свого обов`язку виконати роботи після передачі замовником необхідної документації та вважає договір підряду діючим. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви сторін по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 30.05.2012 р. між ТОВ "Біланівський ГЗК" (замовник) та ПП "УК "Метрополія" (підрядник) був укладений договір підряду № 51 (далі - договір підряду). Відповідно до умов цього договору в межах протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1) підрядник за завданням замовника зобов`язується виконати власними і залученими (за погодженням із замовником) силами та засобами, зі своїх матеріалів, на свій ризик всі роботи, передбачені зведеним кошторисом будівництва першої черги електропостачання пускового комплексу Біланівського кар`єру (спорудження ПС 35/10 кВ (електричної підстанції), будівництво дволанцюгової ПЛ-35 кВ від ГПП 7 ТОВ "Єристівський ГЗК" до ПС 35/10 кВ "Біланово 1" (повітряної лінії ПЛ-35 кВ), розробити робочий проект "Перша черга електропостачання пускового комплексу Біланівського кар`єру") (додаток 2), здійснити постачання обладнання відповідно до специфікації обладнання (додаток 3) та здати в обумовлені календарним планом (додаток 4) строки об`єкт в експлуатацію замовнику, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації об`єкта, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити вартість виконаних з належною якістю робіт та змонтованого обладнання (п. 1.1 договору підряду).

Ціна договору визначається за узгодженням сторін і є динамічною згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1), яка орієнтовно становить 23 000 000 грн. 00 коп. та складається з: вартості проектних робіт, яка сформована на підставі технічного завдання (додаток 5); вартості обладнання та матеріалів (додаток 3); вартості будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, яка є динамічною та формується на основі фактичних обсягів робіт (п. 2.1 договору).

Оплата за цим договором здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку: авансовий платіж у сумі 240 000,00 грн. замовник перераховує протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього договору. Датою початку виконання проектних робіт є дата отримання відповідного авансового платежу. Остаточні розрахунки за проектні роботи здійснюються замовником за фактом виконання робіт на підставі відповідного акту приймання-передавання робіт протягом 5-ти банківських днів від дати його підписання обома сторонами шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.2.1 договору).

На підставі відповідних заявок (рахунків-фактур) підрядника, що формуються з урахуванням цін та термінів постачання заводів-виробників та згідно специфікації обладнання (додаток 3), замовник траншами здійснює оплату в обсязі до 100% вартості електрообладнання та матеріалів (п. 2.2.2 договору).

На підставі відповідних заявок (рахунків-фактур) підрядника, що формуються на основі очікуваних щомісячних обсягів будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, замовник щомісяця здійснює авансовий платіж в обсязі 30% заявленої вартості робіт. Остаточні розрахунки здійснюються на підставі актів виконаних робіт (за формою КБ-2 та КБ-3), які підрядник зобов`язаний надавати замовнику до 25-го числа кожного звітного місяця з урахуванням проведеного авансування в частині будівельно-монтажних робіт. Такий розрахунок проводиться замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт. Датою початку виконання робіт є дата отримання авансових платежів (п. 2.2.3 договору).

Згідно з п. 4.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання цього договору двома сторонами і виконує роботи згідно календарного плану.

Строки виконання робіт можуть переглядатись у разі: виникнення обставин непереборної сили; відсутності фінансування; призупинення робіт не з вини підрядника; невиконання замовником зобов`язань відповідно до п. 5.3.1 договору; виникнення непередбачених додаткових обсягів робіт (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.2.1 підрядник зобов`язаний власними та залученими силами і засобами виконати усі роботи у строки, передбачені календарним планом, і здати ці роботи замовнику.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п. 3.1).

У подальшому сторони змінили істотні умови договору, а саме:

- ціну договору до 26 900 000,00 грн. (додаткова угода № 6 від 01.12.2015 р.);

- строк виконання робіт - друга декада липня 2016 року (додаткова угода № 7 від 29.01.2016 р.);

- строк дії договору - до 31.12.2016, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (додаткова угода № 7 від 29.01.2016 р.)

За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - підряду (в частині виконання робіт з будівництва електричної підстанції та повітряної лінії) та поставки (в частині передання відповідного обладнання).

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання указаного договору ТОВ "Біланівський ГЗК" 06.06.2012 р. перерахував відповідачу авансовий платіж згідно з п. 2.2.1 договору у сумі 240 000,00 грн., а у подальшому - по мірі купівлі відповідачем обладнання та виконання ним робіт за договором, позивач додатково сплатив ПП "УК "Метрополія" (підрядник) грошові кошти у сумі 26 260 000,00 грн., що разом склало 26 500 000,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями № 860 від 06.06.2012 р., № 861 від 06.06.2012 р., № 1045 від 04.07.2012 р., № 1279 від 02.08.2016 р., № 1604 від 05.09.2012 р., № 1799 від 02.10.2012 р., № 2344 від 14.12.2013 р., № 1089 від 23.12.2013 р., № 786 від 10.04.2014 р., № 1604 від 08.07.2014 р., № 749 від 07.12.2015 р., № 816 від 17.12.2015 р., № 236 від 03.02.2016 р., № 888 від 28.04.2016 р., наявними в матеріалах справи.

У свою чергу, підрядник (ПП "УК "Метрополія") на виконання зобов`язання поставив позивачу обладнання на загальну суму 11 114 901,90 грн., про що свідчить копія видаткової накладної № РН-0000005 від 30.11.2012 р. Також відповідач виконав частину робіт на суму 9 748 267,11 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), у тому числі не підписаних сторонами на суму 4 695 221,59 грн., що разом (із поставленим обладнанням) склало 20 863 169,01 грн.

Також судом встановлено, що згідно з календарним планом до договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 29.01.2016 р., кінцевим строком виконання робіт підрядником є друга декада липня 2016 року.

Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином. Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із порушенням підрядником строків виконання робіт, ТОВ "Біланівський ГЗК" 09.08.2016 р. направило на адресу ПП "УК "Метрополія" претензію, у якій вказувало на порушення умов договору підряду № 51 від 30.05.2012 р., попередило про розірвання цього договору, а також просило сплатити штраф за порушення строків виконання робіт та повернути попередню оплату за невиконані роботи.

Не погоджуючись із указаною претензію, ПП "УК "Метрополія" листом № 01/02-04/075 від 23.08.2016 р. повідомило позивача, що невиконання відповідачем робіт у належні строки сталось з вини ТОВ "Біланівський ГЗК", через відсутність надання підряднику належним чином оформлених правоустановчих документів на земельні ділянки, на яких розташовані будівельні майданчики ПС 35 кВ від ГПП-7 - Біланівка-1 та ПЛ 35 кВ Біланівка-1. У цьому ж листі відповідач зазначив про виконання робіт (з урахуванням поставленого обладнання) на більшу суму, ніж вказував позивач, яка за розрахунком ПП "УК "Метрополія" становила 24 820 890,51 грн. Також відповідач направив ТОВ "Біланівський ГЗК" додаткові акти виконаних робіт № 1010 за жовтень 2012 р., № 1/08 за серпень 2016 р., № 4/08 за серпень 2016 р., № 5/08 за серпень 2016 р., № 6/08 за серпень 2016 р. на загальну суму 1 494 791,06 грн. для погодження та підписання.

У подальшому, 16.09.2016 р., ТОВ "Біланівський ГЗК" повторно листом № 1051/10-16 просило розірвати договір підряду № 51 від 30.05.2012 р., сплатити штраф за порушення строків виконання робіт та повернути попередню оплату за невиконані роботи. Цим же листом направило зауваження до переданих підрядником актів на суму 1 494 791,06 грн.

Також 06.10.2016 р. позивач направив відповідачу лист № 1051/10-16 від 05.10.2016 р., у якому повідомив ПП "УК "Метрополія", що ТОВ "Біланівський ГЗК", керуючись ч. 3 ст. 849 ЦК України, відмовляється від договору підряду № 51 від 30.05.2012 р. та просить вважати цей договір розірваним з моменту направлення даного листа.

Крім того, вже під час розгляду даної справи - 16.05.2019 р., позивач вчергове звернувся до відповідача з листом від 15.05.2019 р., де нагадав останньому про те, що договір підряду розірваний.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що оскільки договір підряду № 51 від 30.05.2012 р. є розірваним в односторонньому порядку, то є підстави для стягнення частини невикористаної відповідачем попередньої оплати у сумі 3 592 039,93 грн., розмір якої був встановлений висновком комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи № 1140 від 28.02.2017 р., виконаної на замовлення ТОВ "Біланівський ГЗК" Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора Бокаріуса М.С.

Відповідач, зі свого боку, факт розірвання договору не визнав та вказав на прострочку кредитора, з огляду на що відповідач був змушений зупинити виконання робіт за договором.

Суд, перевіряючи такі доводи сторін та вирішуючи спір в частині наявності підстав для розірвання договору підряду, виходив з наступного.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін. Разом з цим, розірвання договору можливе також у судовому або в односторонньому порядку, при цьому розірвання договору в односторонньому порядку допускається виключно, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Також згідно з п. 7.12 укладеної сторонами угоди замовник має право відмовитись від договору підряду у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у відповідності до календарного графіку явно неможливе.

Отже, нормами закону та умовами укладеного між сторонами договору підряду № 51 від 30.05.2012 р. передбачено право замовника на відмову від договору в односторонньому порядку. При цьому, підставою для виникнення у замовника цього права є зволікання підрядником виконанням робіт та незакінчення їх у строки, визначені календарним графіком.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з листами про розірвання договору підряду у зв`язку із простроченням підрядником свої зобов`язань із виконання робіт, зокрема, 16.09.2016 р. - лист із пропозицією розірвати договір та 06.10.2016 р. - з повідомленням про те, що договір є розірваним з дня направлення цього листа. Останній лист відповідач отримав 10.10.2016р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, враховуючи положення діючого законодавства та умови укладеної сторонами угоди, суд вважає, що позивач правомірно реалізував своє право на розірвання договору підряду в односторонньому порядку шляхом надіслання 06.10.2016 р. на адресу відповідного листа.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що договір підряду № 51 від 30.05.2012 р. є правомірно розірваним у односторонньому порядку. Водночас, при вирішенні питання щодо наявності підстав для розірвання договору, суд прийняв до уваги таке.

Як вже зазначалось, кінцевим строком виконання робіт підрядником за календарним планом (в редакції додаткової угоди № 7 від 29.01.2016 р.) сторони визначили другу декаду липня 2016 року. Також матеріали справи підтверджують, що погодженню сторонами указаного строку передувало неодноразове перенесення цього строку сторонами (кінець грудня 2014 року, третя декада травня 2013 року, третя декада січня 2016 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

ПП "УК "Метрополія" зазначило, що передумовою порушення строків виконання робіт стали дії позивача (замовника), що полягали у ненаданні підряднику будівельних майданчиків із усіма необхідними дозволами та документами, у тому числі, і правовстановлюючих документів на землю, у зв`язку із чим підрядник зупинив виконання робіт за договором.

Дійсно, за змістом ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Згідно з п. 5.3.1 договору замовник зобов`язаний передати підряднику будівельний майданчик в обсязі, встановленому цим договором, з усіма необхідними для використання ним дозволами, документами та погодженнями.

Відповідно до додатку ДБН А.3.1-5:2009 будівельний майданчик - це виробнича територія, яка виділяється в установленому порядку для розміщення об`єктів, що будуються, а також машин, матеріалів, конструкцій, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва.

Матеріали справи свідчать, що 01.12.2015 року ПП "УК "Метрополія" отримало від ТОВ "Біланівський ГЗК" акт-допуск на майданчик для виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва першої черги електропостачання пускового комплексу Біланівського кар`єру. Даний акт був підписаний уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до указаного акту позивачем виділено підряднику майданчик для виконання будівельних робіт обумовлених договором підряду. При цьому, як вбачається з креслення до цього акту, ПП "УК "Метрополія" було надано усю територію, необхідну для будівництва лінії електропередач за договором підряду № 51 від 31.05.2012 р.

Також у матеріалах справи містяться отримані ПП "УК "Метрополія" у самостійному порядку погодження Служби автомобільних доріг у Полтавській області на перетин повітряною лінією електропередач напругою 35 кВ міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-22 Полтава-Олександрія на км 85+030 біля с. Базалуки Дмитрівської сільської ради (№ 02-59/553 від 30.11.2012 р.); погодження ПАТ "Полтаваобленерго" для будівництва ПЛ 35 кВ в районі комунікаційного коридору (№ 04-68-05-77/5896 від 27.05.2013 р.); дозвіл УМГ "Черкаситрангаз" від 22.11.2012 р. на виконання робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу.

Отже, зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача стосовно ненадання йому ТОВ "Біланівський ГЗК" будівельного майданчика для виконання будівельних робіт за договором підряду та відсутності у ПП "УК "Метрополія" необхідних дозволів і погоджень для виконання таких робіт.

Про вказані обставини також свідчить наявна в матеріалах справи переписка сторін, з якої вбачається, що підрядник неодноразово у своїх листах зазначав про наявність у нього усіх необхідних дозволів для виконання робіт за договором підряду. Разом з тим, під час досудового врегулювання спору відповідач ніколи не вказував на те, що не може виконати роботи з причин порушення позивачем (замовником) пункту 5.3.1 договору та ненадання ним додаткових документів (дозволів, погоджень) для виконання робіт підрядником. Про порушення пункту 5.3.1 договору підрядник вперше заявив у своєму відзиві на позов, поданому до суду під час розгляду справи.

Щодо посилань відповідача на відсутність у замовника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких мало здійснюватись будівництво, та непередання цих документів підряднику, що стало причиною зупинення виконання підрядних робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції на час спірних правовідносин) замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, після набуття права на земельну ділянку, з повідомленням відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Отже, зі змісту указаних норм випливає, що однією з умов початку виконання підготовчих робіт з будівництва та отримання замовником декларації про початок виконання будівельних робіт є документ, що має підтверджувати право власності чи користування земельною ділянкою, на якій будуть вестись будівельні роботи.

Матеріали справи свідчать, що замовником робіт - ТОВ "Біланівський ГЗК" були укладені відповідні договори користування земельними ділянками, на яких мало вестись будівництво підрядником, а саме - договір оренди землі № 4 від 21.03.2011 р. із Полтавською обласною державною адміністрацією, договір оренди № 210/1/60109 від 17.12.2014 р. із Головним управлінням Дерземагенства у Полтавській області, договір на використання земельних угідь № 141/60109 від 03.09.2014 р. із ФГ "Відродження Агро". До указаних договорів їх сторонами були підписані відповідні акти прийому-передачі земельних ділянок.

Також встановлено, що ТОВ "Біланівський ГЗК" уклав договори про встановлення земельного сервітуту № 111/60109 від 21.08.2015 р., № 64/60109 від 29.04.2014 р., № 65/60109 від 29.04.2014 р., № 66/60109 від 29.04.2014 р. із громадянином ОСОБА_1 та ТОВ "Єристівський ГЗК", за умовами яких вказані особи надали позивачу право користування частиною земельних ділянок (земельний сервітут) для виконання робіт з прокладання та експлуатації ліній електропередач.

Більше того, 11.10.2012 р. Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області, на підставі укладеного ТОВ "Біланівський ГЗК" із Полтавською обласною державною адміністрацією договору оренди землі № 4 від 21.03.2011 р., була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт "Будівництво першої черги електропостачання пускового комплексу Біланівського кар`єру".

Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують набуття позивачем права користування земельними ділянками, на яких ПП "УК "Метрополія" мало виконати підрядні роботи з будівництва підстанції та лінії електропередач Біланівського кар`єру. При цьому умовами договору підряду покладення на замовника обов`язку передати підряднику документи на право користування земельними ділянками, на яких передбачено виконання будівельних робіт ПП "УК "Метрополія", не визначено (зокрема, п. 5.3.1).

За таких обставин суд вважає, що доводи відповідача про наявність вини ТОВ "Біланівський ГЗК" у порушенні підрядником строків виконання робіт за договором підряду є спростованими матеріалами справи.

Надані відповідачем пояснення свідка ОСОБА_2 (з приводу відомих йому обставин та етапів виконання ПП "УК "Метрополія" робіт) суд відхиляє, оскільки вважає вказаного свідка зацікавленою особою по відношенню до відповідача, а тому такий доказ є неналежним.

Натомість, суд звертає увагу на те, що в договорі підряду сторони домовились (п. 4.3), що строки виконання робіт можуть переглядатись у разі:

- виникнення обставин непереборної сили;

- відсутності фінансування;

- призупинення робіт не з вини підрядника;

- невиконання зобов`язань замовником відповідно до п. 5.3.1 договору;

- виникнення непередбачених додаткових обсягів робіт.

Отже, відповідно до п. 4.3 договору строки виконання робіт можуть переглядатись у разі невиконання замовником зобов`язань, передбачених п. 5.3.1 договору, рішення про перегляд строків виконання робіт оформлюється додатковою угодою (п. 4.4 договору). Таким чином, у разі невиконання замовником пункту 5.3.1 договору, підрядник мав право ініціювати перегляд сторонами строків виконання робіт (в черговий раз), а не зупиняти роботи з власної ініціативи.

За таких обставин суд вважає, що під час розгляду справи відповідач не довів того факту, що порушення зобов`язання зі своєчасного виконання робіт сталось не з його вини, а з вини замовника. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач без будь-яких підстав, трактуючи на власний розсуд умови договору підряду, прийняв рішення зупинити виконання робіт за договором, у зв`язку із чим роботи у повному обсязі та у строки, визначені календарним графіком (у другій декаді липня 2016 р.), не виконав.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 3 ст. 849 ЦК України передбачено - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Судом вже встановлено, що сторони неодноразово переносили строки виконання робіт та позивач звертався до відповідача з листами і претензіями щодо необхідності належного виконання підрядником свого зобов`язання, проте, протягом майже 4 років підрядні роботи відповідач належним чином не виконав.

За таких обставин суд вважає, що у позивача (замовника) виникло право вимагати від відповідача (підрядника) на підставі ч. 3 ст. 849 ЦК України повернення суми попередньої оплати, сплаченої в рахунок належно виконаних робіт, а тому приходить до висновку, що вимоги позивача про повернення попередньої оплати у сумі 3 592 039,93 грн. є обґрунтованими.

Так само за аналогією - відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України (яка також застосовується до відносин поставки) - якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити таку оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Поряд з цим, суд не може погодитись з доводами позивача про застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. Так, відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Суд встановив, що грошові кошти у сумі 26 500 000,00 грн. були перераховані позивачем на підставі договору підряду № 51 від 30.05.2012 р., а відтак - набуті стороною зобов`язання на відповідній правовій підставі та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Отже, оскільки спірні правовідносини сторін у даній справі не регулюються статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач, позов у частині стягнення з відповідача невикористаної суми попередньої оплати задовольняється судом на підставі норм зобов`язального права.

Окрім усього, відповідач не визнав суму вартості оплачених, але не виконаних робіт за договором підряду № 51 від 30.05.2012 р., та вважав, що залишок суми попередньої оплати є меншим, ніж заявлено позивачем.

Перевіряючи доводи сторін в цій частині та вирішуючи питання про дійсну вартість виконаних відповідачем робіт, суд призначив у справі судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора Бокаріуса М.С.

За результатами проведеного дослідження висновком експертизи № 25412/26081/3895 від 06.03.2019 р. встановлено, що на виконання умов договору підряду № 51 від 30.05.2012 р. ТОВ "Біланівський ГЗК" було перераховано ПП "УК "Метрополія" грошові кошти у загальній сумі 26 500 000,00 грн. При цьому загальна вартість виконаних ПП "УК "Метрополія" будівельних робіт та переданого (поставленого) обладнання становить 20 863 169,01 грн., у зв`язку із чим різниця між цією сумою та сплаченою ТОВ "Біланівський ГЗК" попередньою оплатою складає 5 636 830,99 грн.

Також експерт встановив, що за обсягами наданих йому документів у цей розмір були включені роботи за актами № 1010 за жовтень 2012 р., № 1/08 за серпень 2016 р., № 4/08 за серпень 2016 р., № 5/08 за серпень 2016 р., № 6/08 за серпень 2016 р. на загальну суму 1 494 791,06 грн., як такі, що невиконані підрядником, оскільки не були підтверджені повним комплектом відповідної документації (належними доказами).

Таким чином, на підставі вказаного висновку суд встановив, що загальною сумою невикористаної відповідачем попередньої оплати за договором підряду є 5 636 830,99 грн., до якої входять, зокрема, заявлена позивачем сума 3 592 039,93 грн. та вартість невиконаних робіт за вищевказаними актами в сумі 1 494 791,06 грн.

ТОВ "Біланівський ГЗК" разом з позовом надав суду також висновок проведеного на його замовлення експертного дослідження № 1440 від 28.02.2017 р. Однак, оскільки судом була призначена відповідна судова експертиза, указаний висновок до уваги прийнятий не був.

Відповідно до ст.ст. 73, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.оказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Експертний висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора Бокаріуса М.С. № 25412/26081/3895 від 06.03.2019 р. суд приймає у якості належного доказу в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.

Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що вимога ТОВ "Біланівський ГЗК" про повернення відповідачем невикористаної суми попередньої оплати підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у сумі 3 592 039,93 грн.

Щодо вимоги ТОВ "Біланівський ГЗК" про стягнення штрафу у сумі 252 296,82 грн., нарахованого за прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань на підставі п. 6.1 договору, суд зазначає наступне.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

У п. 6.1 договору, на який посилається позивач, сторони передбачили відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт, у зв`язку із чим нарахування штрафу здійснюється на суму вартості невиконаних робіт. Проте, суд вважає, що вказаний штраф на суму невикористаної відповідачем попередньої оплати міг бути нарахований лише тоді, коли позивач продовжував би очікувати належного виконання робіт, а не в разі пред`явлення вимоги щодо повернення попередньої плати та відмови замовника від подальшого виконання робіт підрядником.

Крім того, як вже було встановлено судом, договір підряду № 51 від 30.05.2012 р. припинив свою дію 06.10.2016 р., отже, і домовленість сторін щодо нарахування штрафу з цього часу також втратила свою дію.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 252 296,82 грн. задоволенню не підлягають.

Також розглянувши вимогу ТОВ "Біланівський ГЗК" про зобов`язання ПП "УК "Метрополія" надати документи про виконання робіт вартістю 1 494 791,06 грн. відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт № 1/10 за жовтень 2012 року, актів № 1/08, № 4/08, № 5/08, № 6/08 за серпень 2016 року, суд прийшов до висновку, що така вимога задоволенню не підлягає.

При цьому позивач керується п. 9.6 договору, відповідно до якого під час приймання робіт підрядник надає замовнику комплект документів, передбачених чинними нормами та правилами. Проте, як зазначалось вище, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, оскільки договір підряду № 51 від 30.05.2012 р. припинив свою дію з 06.10.2016 р., то і домовленість сторін щодо передачі документів на виконання п. 9.6 договору є нечинною.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Біланівський ГЗК" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 3 844 336, 75 грн. підлягають частковому задоволенню.

У своєму позові ТОВ "Біланівський ГЗК" просив також покласти на відповідача суму сплаченого ним судового збору, а також витрати за проведене Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора Бокаріуса М.С. експертне дослідження.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 3 844 336, 75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А, офіс 129; ідентифікаційний код 34287470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська обл., м. Горішні плавні, вул. Будівельників, буд. 16; ідентифікаційний код 36601298) попередню оплату у сумі 3 592 039 (три мільйони п`ятсот дев`яносто дві тисячі тридцять дев`ять) грн. 93 коп., судовий збір у сумі 53 880 (п`ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 60 коп. та витрати на проведення експертизи у сумі 28 727 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 26 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 вересня 2019 року.

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.