Рішення

від 17.10.2019 по справі 910/10766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2019Справа № 910/10766/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ"

про стягнення 13 859,58 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 13 859,58 грн., з яких 12 482,14 грн. сума основного боргу, 1 247, 63 грн. сума пені, 24,96 грн. сума інфляційних втрат, 104,85 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару відповідно до рахунку - фактури № УК-0001893 від 15.04.2019 та видаткової накладної № УК-0000323 від 22.04.2019, який був повністю оплачений позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10766/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10766/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01030, м. Київ, вулиця Ярославів Вал/Івана Франка, будинок 11/1.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040137606 підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 була вручена представнику відповідача 27.08.2019.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА" рахунок-фактуру № УК-0001893 від 15.04.2019 на поставку товару на загальну суму 55 897,20 грн.

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 55 897,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1851 від 18.04.2019.

Відповідач поставив позивачу металопродукцію на підставі видаткової накладної № УК-0000323 від 22.04.2019, яка була отримана представником позивача за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 97 від 22.04.2019.

Проте під час приймання продукції позивачем виявлено недостачу товару у кількості 333,4 кг., вартістю 12 482,14 грн.

У подальшому відповідачем надано позивачу гарантійного листа від 23.05.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" зобов`язалося допоставити металопродукцію по рахунку-фактурі № УК-0001893 від 15.04.2015.

25.06.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № S-D-009/19 від 24.06.2019. У зазначеній претензії позивач зазначив, що оскільки відповідачем не було поставлено товар у погодженій сторонами кількості, за відповідачем рахується заборгованість на суму не поставленої продукції у розмірі 12 482,14 грн. Позивач вимагав від відповідача у семиденний строк з дня отримання претензії поставити погоджену кількість товару або повернути суму передоплати за не поставлений товар у розмірі 12 482,14 грн.

Відповіді за зазначену вище претензію відповідачем не надано.

Відповідач не поставив позивачу товар у погодженій сторонами кількості та не повернув грошові кошти за не поставлений товар. У зв`язку з чим, позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт оплати позивачем платіжним дорученням № 1851 від 18.04.2019 на суму 55 897,20 грн. виставленого відповідачем рахунку-фактури № УК-0001893 від 15.04.2019 свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин, які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № УК-0001893 від 15.04.2019 сплачено на рахунок відповідача 55 897,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1851 від 18.04.2019.

Відповідачем поставлено позивачу товар не у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № УК-0000323 від 22.04.2019. Кількість не поставленого товару складає 333,4 кг., вартістю 12 482,14 грн.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Докази поставки спірного товару на всі перераховані позивачем відповідачу грошові кошти матеріали справи не містять.

Відповідно до норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов`язки у відповідача.

Статті 670 та 693 Цивільного кодексу України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобов`язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).

Згідно частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів або поставки товару на перераховані позивачем кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 12 482,14 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 247, 63 грн. пені, 24,96 грн. інфляційних втрат, 104,85 грн. 3% річних.

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює договірні відносини між суб`єктами господарювання.

Договору щодо забезпечення виконання зобов`язання між сторонами у письмовій формі не укладено.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов`язань неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань в розмірі 1 247,63 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № S-D-009/19 від 24.06.2019.

Згідно витягу з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" про відстеження рекомендованого поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення № 4900073743848 не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" 26.06.2019 про що вказано: "відправлення не вручено під час доставки: інші причини".

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок збитків від інфляції та 3 % річних за період з 27.06.2019 по 05.08.2019, господарський суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 41,04 грн. 3 % річних. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки за даний період прострочення спостерігалася дефляція.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 482,14 грн. основного боргу, 41,04 грн. 3 % річних.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" про стягнення 13 859,58 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" (01030, м. Київ, вулиця Ярославів Вал/Івана Франка, будинок 11/1, ідентифікаційний код 41151399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙРОРА ЮА" (49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Байкова, будинок 61, ідентифікаційний код 41909650) 12 482 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 14 коп. основного боргу, 41 (сорок одну) грн. 04 коп. 3 % річних, 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п`ять) грн. 77 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 17.10.2019

Суддя С. В. Стасюк