Рішення

від 15.10.2019 по справі 30-17/247-04-7138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 30-17/247-04-7138

За позовом: Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" (65023, м.Одеса, вул.Водопровідна, 22; код ЄДРПОУ 22515644)

До відповідачів: Фірми "Лебідь" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, 1; код ЄДРПОУ 22458136); Комунального підприємства "Парки Одеси" (65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, 1; код ЄДРПОУ 37947061); Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська, 1; код ЄДРПОУ 04056919)

За участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595)

про визнання права власності

Головуючий - Рога Н. В.

Суддя Мостепаненко Ю.І. Суддя Цісельський О.В.

Секретар с/з Ісак Д.П.

Представники сторін :

Від позивача: Пак О.І. - згідно довіреності від 08.01.2008р., від 20.05.2011р., Мирковіч В.Ю. - згідно довіреності; 08-001 від 26.09.2008р., Жорняк О.П. - згідно довіреності від 07.06.2011р.

Від відповідача: Фірма „Лебідь": не з'явився ;

Від відповідача: КП „Парки Одеси": не з'явився;

Від відповідача: Одеська міська рада: Кіхтенко О.С. - згідно довіреності №383/исх-гс від 16.07.2008р.; Горголюк-Місюра О.С.- згідно довіреності №388/исх-гс від 16.07.2008р., Асташенкова О.І. - згідно довіреності №48/исх-гс від 26.01.2012р., Ходаковська О.Ю.- згідно довіреності №139/исх-гс від 05.07.2016р., Варбаногло Г.А. - згідно довіреності №112/вих-мр від 10.07.2019р., Бойко Г.М. - згідно довіреності №125/вих-мр від 21.08.2019р.

Від третьої особи: Собітнюк Н.О.- згідно довіреності №01-13/3044 від 24.03.2008р., Юхтенко Л.Р.- згідно довіреності №01-13/8277 від 08.08.2008р., Цісельська Х.О. - згідно довіреності №01-13/1306 від 10.03.2011р., Тарановський Д.С. - згідно довіреності №01-13/5613 від 05.10.2012р., Добров Р.М. - згідно довіреності №01-36/19 від 21.01.2016р., Домущі В.С. - згідно довіреності №01-36/58 від 26.12.2018р., Воровіна Т.О.- згідно довіреності №01-36/18 від 10.09.2019р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не з'явився ;

Від відповідача: Фірма „Лебідь": не з'явився ;

Від відповідача: КП „Парки Одеси": не з'явився ;

Від відповідача: Одеська міська рада: Бойко Г.М. - згідно довіреності №125/вих-мр від 21.08.2019р.

Від третьої особи: Воровіна Т.О.- згідно довіреності №01-36/18 від 10.09.2019р.

Суть спору: Позивач - Релігійна громада церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фірми "Лебідь" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Комунального підприємства Парк культури і відпочинку ім.Т.Г. Шевченко про визнання за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" права власності на невідокремлені поліпшення споруди у вигляді 2-х поверхової будівлі Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташованого на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул. Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2004р. (суддя Зуєва Л.Є.) порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

13 липня 2005р. до суду надійшла заява позивача про зміну та доповнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд визнати за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" право власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2005р. у справі №17/247-04-7138 (суддя Зуєва Л.Є.) позовні вимоги Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" задоволено: визнано за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" право власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.08.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2005р. у справі №17/247-04-7138 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 22.07.2008р. справу №17/247-04-7138 прийнято до провадження суддею Рога Н.В. та справі присвоєно №30-17/247-04-7138. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеську міську раду.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.08.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. у справі №17/247-04-7138.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2008р. змінено процесуальний статус третьої особи у справі та визнано Одеську міську раду відповідачем у справі №30-17/247-04-7138. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2008р. призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу з метою встановлення питання: чи є завершеним будівництво двоповерхової будівлі Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташованого по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі, та чиє зазначений об'єкт придатним до ек4сплуататції та таким, що відповідає вимогам ДБН. Провадження у справі зупинено.

29 квітня 2009р. до суду надійшло повідомлення експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №360 від 21.04.2009р. про неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2009р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2009р. зупинено провадження у справі №30-17/247-04-7138 до вирішення Приморським районним судом м.Одеси адміністративної справи №2-а-7389/08 за позовом Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №923 від 22.08.2007р. Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси стосовно п.99 Додатку - окремо розташованої будівлі загальною площею 289,3 кв.м за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8 та свідоцтва про право власності від 24.12.2007р. Серія САВ №345341.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2011р. судом за власної ініціативи поновлено провадження у справі у зв'язку із відсутністю інформації щодо результатів розгляду Приморським районним судом м.Одеси адміністративної справи №2-а-7389/08, призначено судове засідання. Ухвалою суду від 10.03.2011р., на підставі отриманої від представника третьої особи інформації, судом зупинено провадження у справі №30-17/247-04-7138.

20 листопада 2012р., на підставі листа керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси від 12.11.2012р., згідно якого ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2012р. позовну заяву Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" у адміністративній справі №2-а-7389/08 залишено без розгляду, Господарським судом Одеської області поновлено провадження у справі №30-17/247-04-7138, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 04.12.2012р. змінено назву третьої особи у справі- Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 11.12.2012р. замінено відповідача у справі- Комунальне підприємство Парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка на його правонаступника- Комунальне підприємство Парки Одеси . Крім того, ухвалою суду від 11.12.2012р. провадження у справі №30-17/247-04-7138 зупинено за клопотанням позивач у справі, до набрання законної сили рішенням у справі №2а-1987/11/1522 (провадження №2а/1522/1748/12) за адміністративним позовом Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2007р. №823 у частині п.99 додатку; про визнання протиправними дій Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" щодо видачі свідоцтва про право власності від 24.12.2007р. серія САВ №345341 ; визнання протиправними дій КП „ОМБТІ та РОН " щодо здійснення реєстрації права власності територіальної громади м.Одеси на спірне майно та зобов'язання КП „ОМБТІ та РОН" скасувати державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Одеси на нерухоме майно- окремо розташовану будівлю загальною площею 289,3 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8.

Згідно отриманого Господарським судом Одеської області 29.06.2016р. листа голови Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2016р. №815/2981/14/16823/16, 27.02.2015р. Одеським окружним адміністративним судом було прийнято постанову, якою у задоволенні позову Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" відмовлено. 22.07.2015р. Одеським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. залишено без змін. Станом на 22.06.2016р. справа знаходиться у Вищому адміністративному суду України у зв'язку із поданням Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2016р. поновлено провадження у справі №30-17/247-04-7138, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 11.08.2016р. справу №№30-17/247-04-7138 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів Господарського суду Одеської області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.08.2016р., визначено склад колегії суддів щодо розгляду даної справи: головуючий суддя - Рога Н.В., судді Смелянець Г.Є. та Мостепаненко Ю.І., які ухвалою від 11.08.2016р. прийняли справу до свого провадження та призначили справу до розгляду у судовому засіданні.

06 жовтня 2016р. позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з Одеської міської ради в якості відшкодування витрат на самочинне будівництво окремо розташованої нежилої двоповерхової будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8, розташованої на земельній ділянці Одеської міської ради, 907 760 грн.

Згідно заяви, що надійшла до суду 10.10.2016р., позивач просив суд не розглядати його заяву про зміну позовних вимог, що надійшла до суду 06.10.2016р.

Крім того, 10 жовтня 2016р. позивач надав до суду ще одну заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить суд визнати за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" право власності на будівельні матеріали та обладнання, які буди використані в процесі будівництва окремо розташованої нежилої двоповерхової будівлі, загальною площею 270,5 кв.м, спортивної асфальтованої площадки площею 550 кв.м, огорожі-паркану довжиною 24,96 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1.

У судовому засіданні, що відбулося 20.20.2016р. колегією суддів було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог, що надійшла до суду 10.10.2016р.

Отже, у даній справі судом розглядаються вимоги щодо визнання за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" права власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул..Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2016р. зупинено провадження у справі №30-17/247-04-7138 до розгляду Господарським судом Одеської області справи №916/2797/16 за позовом Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності серія САВ №345341 від 24.12.2007р., скасування державної реєстрації права власності на нежилу окремо розташовану будівлю, загальною площею 289,3 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 р. поновлено провадження у справі №30-17/247-04-7138, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Розпорядженням керівника апарату №339 від 29.08.2019р., відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.), пункту 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Смелянець Г.Є. з 08.08.2019р. по 08.09.2019р. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 30-17/247-04-7138 для внесення змін до складу колегії суддів. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Рога Н.В., суддів - Мостепаненко Ю.І., Цісельського О.В.

Ухвалою суду від 30.08.2019р. справу прийнято до колегіального розгляду у такому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи №30-17/247-04-7138 по суті.

Після поновлення провадження у справі представник позивача у судові засідання жодного разу не з'являвся, про поважність причин неявки суд не повідомив, додаткових доказів по справі від позивача до суду не надходило. Судова кореспонденція направлялася судом на адресу позивача, наявну у матеріалах справи, але, згідно повідомлення пошти, позивач за зазначеною адресою відсутній.

Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 р. у справі № 0870/8014/12 , зокрема, було зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідачі у справі - КП "Парки Одеси" та Фірма Лебідь про місце, дату та час судових засідань повідомлялися за Юридичною адресою, але представники відповідачів жодного разу у судові засідання не з'являлися, відзив на позовну заяву до суду від зазначених юридичних осіб не надходив.

Відповідач - Одеська міська рада проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, повністю підтримує позицію Одеської міської ради у даній справі, проти позову заперечує з підстав, викладених у поясненнях по справі.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.165 ГПК України.

Згідно тексту позовної заяви, позивач у справі зазначив, що 25.06.1997р. між КП Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г. Шевченка (Орендодавець) та Фірмою Лебідь у формі ТОВ (Орендар) був укладений договір оренди території колишнього кінотеатру у парку ім.Т.Г.Шевченка, згідно п.1.1 якого Орендодавець надає в орендне користування, а Орендар приймає в оренду територію 1550 кв.м колишнього літнього кінотеатру з прибудованими приміщеннями під кафе ( тільки стіни, без даху одноповерхової прибудови), з метою побудови 2-поверхової будівлі 14х20м під Одеський Корейський культурно-оздоровчий центр, відкриття кафе.

З метою виконання зазначеного договору та у зв'язку із відсутністю у Фірми Лебідь коштів на будівництво, 02.07.1997р. між Фірмою Лебідь та Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" був укладений договір про співпрацю та спільну діяльність щодо будівництва Одеського корейського культурного центру, згідно п.5 якого сторони домовилися, що будівництво 2-поверхового приміщення кафе на місці приміщення колишньої проектувальної літнього кінотеатру здійснює Фірма Лебідь власними силами та коштами і за свій рахунок; будівництво 2-поверхового приміщення Дому молитви для проведення культурних і релігійних заходів на місці колишньої стіни літнього кінотеатру здійснює Фірма Либідь власними силами і коштами, за рахунок Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя".

Відповідно до п.9 зазначеного договору після закінчення будівництва Одеського корейського культурного центру на території колишнього (зруйнованого) літнього кінотеатру в парку ім.Т.Г. Шевченка 2-поверхове приміщення кафе є власністю Фірми Лебідь ; 2-поверхове приміщення Дому молитви для проведення культурних і релігійних заходів є власністю та Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя".

Позивач у справі зазначає, що згідно ст.21 Закону України Про власність релігійні об'єднання громадян набувають право власності на об'єкти нерухомості на підставі цивільно-правових угод. За таких обставин, оскільки договором передбачено виникнення права власності на об'єкт нерухомості, відповідно до ст.ст.272, 432 Цивільного кодексу України (1963р.), ст.778 Цивільного кодексу України (2003р.), позивач вважає, що у Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" виникло право власності на невідокремлені поліпшення орендованого майна, а саме: на збудовану 2-поверхову будівлю Корейського центру, адже за наслідком істотного поліпшення об'єкту оренди виникла нова річ.

При цьому, у позовній заяві позивач звернув увагу суду на те, що збудована будівля загальною площею 270,5 кв.м та спортивний асфальтовий майданчик площею 550 кв.м не прийнято до експлуатації. Але, згідно технічного висновку про стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання, виготовленого СПД Катющевою О.М. у 2006р., будівельно-монтажні роботи виготовлено на 100%, будівля придатна до експлуатації та може бути прийнята до експлуатації.

У якості нормативного обґрунтування позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З урахуванням всього викладеного, позивач просить суд визнати за Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" права власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

Відповідач - Одеська міська рада проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Одеська міська рада від імені територіальної громади міста здійснює повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Зазначене стосується як об'єктів нерухомості, так і земельних ділянок в межах міста.

Позивачем побудову спірного обєкта було здійснено без відведення під будівництво земельної ділянки, без розробки містобудівної документації, без проведення перед проектних та проектних робіт, узгодження, експертизи та затвердження перед проектної та проектної документації для нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції та розширення об'єктів, без отримання відповідних дозволів на виконання будівельних робіт, який є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) на виконання будівельних робіт у відповідності до затвердженої проектної документації. Приписами ч.ч. 1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, відповідач зауважив, що рішенням виконкому Одеської міської ради №923 від 22.08.2007р. Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси вирішено провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об'єкти нежитлового фонду комунальної власності згідно з додатком, у п.99 якого значиться окремо розташована будівля, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8 (спірна будівля). На підставі зазначеного рішення 24.12.2007р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серія САВ №345341, згідно якого територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належить нежила окремо розташована будівля загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8. Право власності зареєстровано відповідно до положень чинного законодавства. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2018р. у справі №916/2797/16, яке набрало законної сили, відмовлено Релігійній громаді церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" у позові щодо визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності серія САВ №345341 від 24.12.2007р. та скасування державної реєстрації права власності за Одеською міською радою на нежилу окремо розташовану будівлю, загальною площею 289,3 кв.м, що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8.

При цьому, відповідач зауважив, що літній кінотеатр Генуя , розташований на території парку відпочинку ім.Т.Г.Шевченка, ніколи не вибував з власності територіальної громади м.Одеси, фактичне право власності на зазначений об'єкт ніколи не припинялося, а незадовільний стан об'єкту не можу бути підставою для припинення права власності однієї особи та виникнення права власності у іншої.

Правочини, вчинені між КП Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г. Шевченка (Орендодавець) та Фірмою Лебідь у формі ТОВ (Орендар) щодо надання у орендне користування території колишнього кінотеатру у парку ім.Т.Г.Шевченка, а також щодо спільної діяльності Фірми Лебідь у формі ТОВ та Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" щодо побудови 2-поверхової будівлі Одеського Корейського культурно-оздоровчий центру та кафе, на думку відповідача, вчинені з порушення вимог чинного законодавства, адже укладені стосовно об'єкту нерухомого майна, яке належить територіальній громаді міста без узгодження із власником майна та без наявності повноважень на укладання такого договору.

Відповідач також звертав увагу суду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів будівництва спірного обєкта нерухомості саме за кошти або з матеріалів позивача.

Третя особа у справі - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, зазначила, що відповідно до ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області та рішення виконкому Одеської міської ради від 06.04.1992р. №104 Про прийом до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури у комунальну власність територіальної громади м.Одеси передані території парків, які розташовані в межах міста та об'єкти культурного призначення.

Третя особа також зазначила, що відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.331 Цивільного кодексу України ( в редакції станом на дату подачі позову) право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

З урахуванням зазначеного, третя особа вважає, що відсутні правові підстави для визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, який не введено в експлуатацію та стосовно якого не проведено державну реєстрацію.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач- Релігійна громада церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя", звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул..Маразлієвській, 1 в м.Одесі.

У якості нормативного обгрунтування позову позивач послався на ст.392 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Але, у даному випадку, посилання позивача на дану норму закону взагалі є безпідставним, адже, виходячи з матеріалів справи позивач у справі не є власником майна - двоповерхової будівлі Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташованої по вул..Маразлієвській, 1 в м.Одесі, а лише намагається визнати за собою таке право, посилаючись на створення ним нової речі.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Суд вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірний об'єкт - незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул..Маразлієвській, 1 в м.Одесі, було побудовано саме за кошти позивача або з матеріалів позивача. Матеріали справи не містять також доказів проведення Фірмою Лебідь як Підрядником будівельних робіт, адже відсутні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма Кб-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма Кб-3).

Крім того, матеріали справи не містять доказів ані наявності узгодженої у встановленому порядку проектної документації, ані наявності дозволу на проведення будівельних робіт, ані введення зазначеного обєкта нерухомості в експлуатацію в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Дійсно, відповідно до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивачем, у якості доказів правомірності набуття права власності до матеріалів справи надано договір оренди території колишнього кінотеатру у парку ім.Т.Г.Шевченка від 25.06.1997р. між Центральним парком культури та відпочинку ім.Т.Г. Шевченка (Орендодавець) та Фірмою Лебідь у формі ТОВ (Орендар), згідно п.1.1 якого Орендодавець надає в орендне користування, а Орендар приймає в оренду територію 1550 кв.м колишнього літнього кінотеатру з прибудованими приміщеннями під кафе ( тільки стіни, без даху одноповерхової прибудови), з метою побудови 2-поверхової будівлі 14х20м під Одеський Корейський культурно-оздоровчий центр, відкриття кафе.

Крім того, позивачем надано договір про співпрацю та спільну діяльність щодо будівництва Одеського корейського культурного центру від 02 липня 1997р. між Фірмою Лебідь та Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя", згідно п.5 якого сторони домовилися, що будівництво 2-поверхового приміщення кафе на місці приміщення колишньої проектувальної літнього кінотеатру здійснює Фірма Лебідь власними силами та коштами і за свій рахунок; будівництво 2-поверхового приміщення Дому молитви для проведення культурних і релігійних заходів на місці колишньої стіни літнього кінотеатру здійснює Фірма Лебідь власними силами і коштами, за рахунок Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя".

Відповідно до п.9 зазначеного договору після закінчення будівництва Одеського корейського культурного центру на території колишнього (зруйнованого) літнього кінотеатру в парку ім.Т.Г. Шевченка 2-поверхове приміщення кафе є власністю Фірми Лебідь ; 2-поверхове приміщення Дому молитви для проведення культурних і релігійних заходів є власністю та Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя".

Також, позивач надав договір підряду від 01.08.1997р. між Релігійною громадою церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" (Замовник) та Фірмою Лебідь (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язався виконати будівельні роботи (будівництво на території колишнього (зруйнованого) літнього кінотеатру в парку ім.Т.Г.Шевченка двоповерхового приміщення - Дому молитви для проведення релігійних заходів) за завданням Замовника х використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору.

Але, вчинені між позивачем та Фірмою Лебідь правочини щодо спільної діяльності та щодо підряду на будівництво спірного об'єкту, самі по собі не можуть бути підставами для виникнення у Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів "Алілуйя" права власності на спірний об'єкт, адже, позивачем до матеріалів справи не надано доказів правомірності як укладання самих цих правочинів, так і вчинення дій щодо їх виконання.

Слід також зауважити, що згідно з частиною п'ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (п. 34 ч.1 ст. 26 названого Закону). Доказів наявності у позивача права оренди або права власності на земельну ділянку площею 850 кв.м, по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі, позивачем також не надано.

За приписами ч1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на, зокрема, рухоме і нерухоме майно, землі, інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

За матеріалами справи, рішенням виконкому Одеської міської ради №923 від 22.08.2007р. Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси вирішено провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об'єкти нежитлового фонду комунальної власності згідно з додатком, у п.99 якого значиться окремо розташована будівля, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8 (спірна будівля). На підставі зазначеного рішення 24.12.2007р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серія САВ №345341, згідно якого територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належить нежила окремо розташована будівля загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8. Право власності зареєстровано відповідно до положень чинного законодавства.

Отже, єдиним законним власником окремо розташованої будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/8 (спірна будівля) є територіальна громада м.Одеси в особі Одеської міської ради, і позивачем не надано доказів щодо спростування зазначених доказів.

Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позову, не наведено нормативного обґрунтування щодо підстав для задоволення позову. Отже, позовна заява Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" щодо визнання права власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул.Маразлієвській, 1 в м.Одесі, є необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами, отже, не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Релігійної громади церкви євангельських християн-баптистів „Алілуйя" щодо визнання права власності на незакінчену будівництвом двоповерхову будівлю Одеського Корейського культурно-оздоровчого центру, розташовану на земельній ділянці площею 850 кв.м, по вул..Маразлієвській, 1 в м.Одесі - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 17 жовтня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога

Суддя Ю.І.Мостепаненко

Суддя О.В.Цісельський