Рішення

від 09.10.2019 по справі 914/1424/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 справа № 914/1424/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Водбур-Сервіс", м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Грагар , м.Дрогобич;

про: стягнення заборгованості в сумі 48 875,60 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

19.07.2019 р. Приватне підприємство "Водбур-Сервіс" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Грагар про стягнення заборгованості в сумі 48 875,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 24.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2019 року.

В підготовче засідання 12.08.2019 р. представник позивача з`явився.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості виправити допущену описку у прохальній частині позовної заяви.

В підготовче засідання 12.08.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)

Ухвалою від 12.08.2019 р. підготовче засідання відкладено на 11.09.2019 року.

05.09.2019 року за вх. № 2459/19 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про виправлення описки в позовній заяві (в резолютивній частині), де слід читати "за виконані роботи, а не "за поставлену продукцію". Крім цього в даній заяві повідомив, що відповідач перерахував 5000 грн. заборгованості зважаючи на що виникла необхідність зменшення позовних вимог. Однак доказів оплати не надав.

11.09.2019 року за вх.№2443/19 від представника позивача поступила заява про продовження підготовчого провадження на 30 днів у зв`язку з необхідністю подати суду додаткові докази і просить відкласти розгляд справи.

В підготовче засідання 11.09.2019 р. представник позивача з`явився. Підтримав подані ним заяви.

В підготовче засідання 11.09.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за вх.№34837/19 від 21.08.2019 року.

Ухвалою від 11.09.2019 р. клопотання представника позивача від 11.09.2019 року за вх. №2443/19 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задоволено, прийнято до розгляду заяву позивача вх.№2459/19 від 05.09.2019 року в частині виправлення описки в резолютивній частині позовної заяви. Прийняття заяви позивача вх.№2459/19 від 05.09.2019 року в частині зменшення позовних вимог, постановлено судом вирішити в наступному підготовчому засіданні, продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/1424/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.09.2019 р.

Ухвалою-викликом від 25.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 09.10.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 25.09.2019 року, прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2459/19 від 05.09.2019р.), і розгляд даної справи здійснюється з урахуванням вищевказаної заяви. Закрито підготовче провадження у справі № 914/1424/19 та суд перейшов до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

09.10.2019 року за вх. № 41677/19 представником позивача подано заяву, в якій він просить закрити провадження в частині сплаченої відповідачем суми боргу, а саме згідно платіжних доручень: за 16.08.2019 року на суму 5 000,00 грн. та за 27.09.2019 року на суму 5 000,00 грн. (докази додаються до матеріалів справи)

В підготовчому засіданні 09.10.2019р. представники сторін явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.

05.09.2019 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ПП "Грагар" на користь ПП "Водбур-Сервіс" 43 875,60 заборгованості за виконанні роботи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №2459/19.

Згідно з п.2 ч.2 ст.46 ГПК України , позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, позивач скористався свої правом зменшити розмір позовних вимог у межах встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України строку.

З підстав наведеного, наявні підстави для прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2459/19 від 05.09.2019р.), а тому розгляд справи слід здійснювати з урахуванням вищевказаної заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України , надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Частина 2 ст.202 ГПК України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі без участі представників сторін.

Позиція позивача.

Приватне підприємство "Водбур-Сервіс" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Грагар про стягнення заборгованості в сумі 48 875,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 12 жовтня 2018 року між Приватним підприємством Грагар (замовник, відповідач) та Приватним підприємством Водбур-Сервіс (підрядник, позивач) було підписано Договір підряду №12/10/18 на виконання робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати за завданням замовника в м. Дрогобич Львівської області по вул. Грушевського, на будівництві Реконструкція з прибудовою і надбудовою існуючих торгових приміщень під торгівельний центр у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, буріння свердловин діаметром 400мм загальною кількістю 275 штук, що становить 1925 погонних метрів, для влаштування буронабивних паль, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити фактично виконану роботу (п. 2.1 договору). Ціна договору, відповідно до п.п. 4.1 Договору, становила 144 375,00 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що за виконані роботи відповідачем в період з листопада 2018 року по квітень 2019 року було оплачено частину вартості робіт на загальну суму 79 000,00 грн., що підтверджується банківським виписками, що додані до позовної заяви. І хоча у призначенні кожного платежу вказано оплата за виконані роботи згідно рахунку від 13.11.2018р. , позивач не надавав відповідачу жодних рахунків на оплату, при цьому жодної іншої співпраці між позивачем та відповідачем ніколи не було, тобто ці платежі були проведені виключно в якості часткової оплати виконаних робіт за Договором підряду №12/10/18 від 12.10.2018р.

На початку червня 2019 року позивач скерував на поштову адресу відповідача вимогу про підписання наданих раніше актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт та про сплату боргу, яка була отримана відповідачем 11.06.2019р. (докази надсилання вимоги та її отримання відповідачем додаються), однак, жодної відповіді від відповідача позивач не отримав.

Як зазначає позивач, станом на день подачі позовної заяви в суд сума заборгованості ПП Грагар перед ПП Водбур-Сервіс за виконані роботи становила 48 875,60 грн. Станом на день прийняття рішення у справі відповідач сплатив 20 000,00 грн основної заборгованості.

Заперечення відповідача проти позову.

Відповідач в жодне з судових засідань не забезпечив явки свого представника, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів повної сплати заборгованості не подав, не скористався своїм процесуальним правом, як відповідач у даній справі.

Обставини справи встановлені судом.

Між Приватним підприємством Грагар (замовник, відповідач) та Приватним підприємством Водбур-Сервіс (підрядник, позивач) 12 жовтня 2018 року було укладено Договір підряду №12/10/18 на виконання робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати за завданням замовника в м. Дрогобич Львівської області по вул. Грушевського, на будівництві Реконструкція з прибудовою і надбудовою існуючих торгових приміщень під торгівельний центр у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, буріння свердловин діаметром 400мм загальною кількістю 275 штук, що становить 1925 погонних метрів, для влаштування буронабивних паль, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити фактично виконану роботу (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 Договору строк виконання робіт передбаченої п. 2.1. Договору становить 30 робочих днів.

Вартість робіт визначається за домовленістю Сторін і вказується у Протоколі Договірної ціни укладеного між сторонами, що є невід`ємною частиною цього договору і становить 144 375,00 грн. (п. 4.1. Договору)

Як передбачено у п. 4.2 договору, замовник, по можливості, сплачує Підряднику авансом (попередньою оплатою), 72000,00 грн шляхом банківського переказу на поточний рахунок Підрядника. Протягом 5-ти календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) Замовник зобов`язаний провести остаточні розрахунки із Підрядником по цьому Договору. (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, про закінчення виконання робіт підрядник повідомляє замовника та надає йому акт здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та їх вартість.

Пунктом 5.2. Договору, передбачено, що замовник протягом 5- ти календарних днів з моменту отримання Акту здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) зобов`язаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт. Несвоєчасне підписання акут і довідки, а також необґрунтована претензія щодо виконаних робіт, прирівнюється до її несвоєчасної оплати.

Згідно п. 11.5 Договору, цей договір діє з дати початку виконання робіт до повного їх закінчення і проведення остаточних розрахунків (п. 4.3. цього Договору)

Додатками до даного Договору, згідно п. 15.2 є Додаток №1-Договірна ціна та згідно п. 15.3 Додаток №2- Локальний кошторис.

На виконання умов Договору ПП Водбур-Сервіс було належним чином виконано, а ПП Грагар фактично прийнято роботи на суму 127 875,60 грн., оскільки жодних зауважень як в процесі виконання робіт так і після їх завершення від відповідача позивачу не надходило.

19 грудня 2018 року позивачем було надіслано для підписання рекомендованим листом на поштову адресу відповідача наступні документи (кожний у двох примірниках): Локальний кошторис, Договірна ціна, Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (копія поштової квитанції додається).

Вказані документи були отримані відповідачем (директором) 22.12.2018р. та 26.12.2018р. позивач скерував пакет документів в електронній формі на електронну поштову скриньку відповідача, однак відповідач з невідомих причин не повернув позивачу підписані примірники зазначених вище документів.

Відповідач свій обов`язок щодо оплати робіт в терміни, передбачені у пункті 3.1 договору, не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 48 875, 60 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у цій справі, відповідачем здійснено часткову оплату боргу за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року, а саме позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 2459/19 від 05.09.2019 року, так як позивачем перераховано на банківський рахунок позивача частину заборгованості в сумі 5 000,00 грн., згідно банківської виписки від 04.09.2019 року № 1307 (копія міститься в матеріалах справи). Також відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року, згідно банківської виписки від 18.09.2019 року № 1329 на суму 5 000,00 грн. (копія міститься в матеріалах справи)

09.10.2019 року за вх. № 41677/19 позивачем подано заяву про долучення доказів та закриття провадження в частині сплаченої суми заборгованості за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року та долучає до матеріалів справи банківську виписку від 16.08.2019 року № 1290 на суму 5 000,00 грн. та банківської виписки від 27.09.2019 року № 1346 на суму 5 000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи прийняту до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог вх. № 2459/19 від 05.09.2019 року та заяву від 09.10.2019 року за вх. № 41677/19 про закриття провадження в частині сплаченої суми заборгованості в сумі 5 000,00 грн за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року, то суд зазначає наступне.

Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 43 875,60 грн. основної заборгованості і судовий збір, що поніс, так як відповідач оплатив 5000,00 грн, що підтверджено банківською випискою від 04.09.2019 року № 1307.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно банківських виписок від 16.08.2019 року № 1290 на суму 5 000,00 грн., від 18.09.2019 року № 1329 на суму 5 000,00 грн. та від 27.09.2019 року № 1346 на суму 5 000,00 грн., відповідач перерахував позивачу ще 15 000,00 грн. заборгованості за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року. Докази до матеріалів справи додано позивачем.

А відтак, провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн підлягає закриттю у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмету спору. Таким чином на час прийняття рішення у даній справі залишилась непогашеною відповідачем перед позивачем основна сума боргу в розмірі 28 875,60 грн.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до статті 175 ГК України , майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 631 ЦК України , строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами частини першої статті 628 ЦК України , передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 ЦК України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 843 ЦК України , у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх ( ст. 875 ЦК України ).

Відповідно до умов п. 2.1 договору, підрядник зобов`язався виконати за завданням замовника в м. Дрогобич Львівської області по вул. Грушевського, на будівництві Реконструкція з прибудовою і надбудовою існуючих торгових приміщень під торгівельний центр у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, буріння свердловин діаметром 400мм загальною кількістю 275 штук, що становить 1925 погонних метрів, для влаштування буронабивних паль, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити фактично виконану роботу.

Згідно п. 3.1 Договору строк виконання робіт передбаченої п. 2.1. Договору становить 30 робочих днів.

Вартість робіт визначається за домовленістю Сторін і вказується у Протоколі Договірної ціни укладеного між сторонами, що є невід`ємною частиною цього договору і становить 144 375,00 грн. (п. 4.1. Договору)

Як передбачено у п. 4.2 договору, замовник, по можливості, сплачує Підряднику авансом (попередньою оплатою), 72000,00 грн шляхом банківського переказу на поточний рахунок Підрядника. Протягом 5-ти календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) Замовник зобов`язаний провести остаточні розрахунки із Підрядником по цьому Договору. (п. 4.3 договору).

Як встановлено судом, за виконані роботи відповідачем в період з листопада 2018 року по квітень 2019 року було оплачено частину вартості робіт на загальну суму 79 000,00 грн., що підтверджується банківським виписками. І хоча у призначенні кожного платежу вказано оплата за виконані роботи згідно рахунку від 13.11.2018р. , позивач не надавав відповідачу жодних рахунків на оплату, при цьому жодної іншої співпраці між позивачем та відповідачем ніколи не було, тобто ці платежі були проведені виключно в якості часткової оплати виконаних робіт за Договором підряду №12/10/18 від 12.10.2018р.

Відповідно до п. 5.1 договору, про закінчення виконання робіт підрядник повідомляє замовника та надає йому акт здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та їх вартість.

Пунктом 5.2. Договору, передбачено, що замовник протягом 5- ти календарних днів з моменту отримання Акту здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) зобов`язаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт. Несвоєчасне підписання акут і довідки, а також необґрунтована претензія щодо виконаних робіт, прирівнюється до її несвоєчасної оплати.

На початку червня 2019 року позивач скерував на поштову адресу відповідача вимогу про підписання наданих раніше актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт та про сплату боргу, яка була отримана відповідачем 11.06.2019р. (докази надсилання вимоги та її отримання відповідачем додаються), однак, жодної відповіді від відповідача позивач не отримав.

Відповідно до статей 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України . Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Згідно банківської виписки від 04.09.2019 року № 1307 на суму 5 000,00 грн., відповідач перерахував за договором у справі на р/р позивача 5 000,00 грн. у зв`язку з чим позивач зменшив свої позовні вимоги у справі згідно заяви вх. № 2459/19 від 05.09.2019 року.

Як вбачається із банківських виписок від 16.08.2019 року № 1290 на суму 5 000,00 грн., від 18.09.2019 року № 1329 на суму 5 000,00 грн. та від 27.09.2019 року № 1346 на суму 5 000,00 грн., відповідач перерахував позивачу 15 000,00 грн. заборгованості за договором підряду на виконання робіт № 12/10/18 від 12.10.2018 року. Докази до матеріалів справи додано позивачем. Таким чином провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн підлягає закриттю у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

На час прийняття рішення у даній справі непогашена заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 875,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, наявність вини Відповідача щодо ухиляння від підписання актів виконаних робіт та від сплати заборгованості за виконані роботи за договором, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості є мотивованими, обґрунтованими і підлягають до задоволення у розмірі 28 875,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю, так як спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73-78, 86, 123, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 15 000,00 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства Грагар (82172, Львівська область, м. Дрогобич, - м. Стебник, вул. Трускавецька, 107/1, ідентифікаційний код 35376330) на користь Приватного підприємства "Водбур-Сервіс" (79010, м. Львів, вул. Харківська, буд. 19/2, ідентифікаційний код 36248412 ) 28 875,60 грн - основної заборгованості та 1921,00 грн понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2019 р.

Суддя Долінська О.З.